Олігархи під час кризи: Брати Клюєви, Новинський, Нусенкіс, Бойко

28.12.08 23:50 3368

Жодна з фінансово-промислових груп України не може похвалитися тим, що їй вдалося уникнути впливу економічної кризи.

Олігархи під час кризи: Брати Клюєви, Новинський, Нусенкіс, Бойко

Економічна правда продовжує цикл матеріалів про те, як найбільші фінансово-промислові групи України переживають економічну кризу.

В цьому матеріалі ми намагаємось описати загальну ситуацію та надати побіжний опис стану речей у кожній з ФПГ.

Укрпідшипник (група Братів Клюєвих) - як у всіх

Довідка: Бренд бізнесу братів Сергія та Андрія Клюєва - "Укрпідшипник", назва флагманського підприємства групи. 2000 року була створена однойменна корпорація, яка об'єднує компанії в кольоровій металургії (найбільший - Артемівський завод з обробки кольорових металів), харчопромі, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, деревообробці і, природно, машинобудуванні (зокрема, ЗАТ "Вістек").

Префікс "фінансово-" промисловій групі дає "Актив Банк". У той же час, братам не вдалося купити дійсно стратегічний "Промінвестбанк".

Нажаль, "Економічній правді" так і не вдалося отримати будь-які коментарі та інформацію від представників групи. Численні прес-секретарі переводили нас один на одного, а потім кожен з них розводив руками. Мовляв, нема кому коментувати, а "самих" турбувати не можна.

"Коли ми вийдемо з кризи, тоді й будемо обговорювати, як виживати", - єдина цитата депутата і співвласника групи Андрія Клюєва, яку "Економічній правді" вдалося отримати через безліч обхідних шляхів майже за місяць намагань.

А запитати є про що. 11 листопада австрійський холдинг Андрія і Сергія Клюєвих SLAV AG був оголошений новим власником контрольного пакета "Промінвестбанку" - найбільшого в Україні корпоративного банку, що спеціалізується на обслуговуванні промислових підприємств.

Їм вдалося змінити майже прийняте рішення про продаж ПІБу одному з двох держбанків, за яку виступали спікер парламенту, голова Ради НБУ і навіть, ймовірно, президент.

Найбільша краса комбінації була в тому, що Клюєви "застовпили" "Промінвестбанк" для перепродажу. Тобто, спочатку у них не було грошей на купівлю установи такого розміру, або ж брати не хотіли витрачати так багато на самому початку кризи.

Вони не збиралися вносити в банк 3,6 мільярди гривень власних коштів. Брати не дали навіть обіцяні 900 мільйонів гривень для викупу акції додаткової емісії ПІБу.

У будь-якому випадку, строки внесення грошей кілька разів переносили. Ходили чутки, що за братами Клюєвими стояли росіяни, однак з ними теж щось не склалося.

У підсумку, угода з Клюєвими була майже визнана розірваною. Санатор ПІБу заступник голови НБУ Леонід Кротюк повідомив, що депутати ще можуть перерахувати 900 мільйонів гривень на збільшення статутного фонду банку, а також розмістити в ньому кредити та депозити - але вже в сумі не менш як 4,4 мільярдів гривень.

Однак реально в новій постанові Нацбанку не прописано жодного іншого способу, крім націоналізації. Швидше за все, після Нового року банк продадуть Мінфіну, МФК та ЄБРР.

За інформацією, яку вдалося отримати "Економічній правді", бізнес братів Клюєвих не в настільки складній ситуації, як у ІСД або ММК ім. Ілліча. У нього, як мінімум, немає величезних боргів.

Хоча, безумовно, підприємства відчувають проблеми, адже в активах групи є і нерухомість, і земля, і промислові підприємства, і агробізнес, і енергетика. Усім цим напрямкам у кризу проблеми гарантовані. За формальною вивіскою бізнесу з випуску підшипників - уже давно не підшипниковий бізнес.

Тому можна зробити висновок: у Клюєвих справи йдуть, як у всіх. Не добре, хоча й не критично.

"До 80% доходів група отримує від контролю над Артемівським заводом з обробки кольорових металів. Підприємство є монополістом у виробництві мідно-латунної, цинкової і нікелевої продукції в Україні, що забезпечує стійкий ринок збуту", - розповів голова Департаменту аналітики ASTRUM Investment Management Юрій Бєлінський.

За його словами, сьогодні продовжують падати ціни на метали на світовому ринку. В Україні, яка є основним ринком для заводу (80% продажів), ця тенденція не так яскраво виражена. Однак аналітики все-таки очікують скорочення ринку цієї продукції наступного року.

Група також контролює Артемівський машинобудівний завод "Вістек".

"Підприємство, основна продукція якого зорієнтована на шахтну та іншу галузі важкої промисловості, має відчувати труднощі зі збутом, однак через малу частку ваги підприємства в групі, це не повинно значно позначитися на "Укрпідшипнику", - зазначив Бєлінський.

Смарт-Холдинг - готовий розширятися

Довідка. "Смарт-холдинг" - диверсифікований холдинг, що поєднує підприємства суднобудування та інфраструктури, а також металургійного, машинобудівного, фінансового та аграрного секторів економіки.

Бізнес "Смарт-холдингу" широко диверсифікований як по галузях (підприємства працюють в 17 секторах економіки), так і по регіонах (Україна, Російська Федерація, європейські країни).

Завдяки угоді з передачі своїх металургійних активів компанії "Метінвест" у 2007-2008 роках, "Смарт-груп" стала власником 25% "Метінвесту".

"Смарт холдинг" контролюється Вадимом Новінскім. Ключові підприємства: "Метінвест" (25%), Херсонський і Чорноморський суднобудівні заводи, "Юджин", "Верес", "Укршампіньон", порт "Очаків". Генерація доходів: "Верес", "Укршампіньйон", "Метінвест".


До 2008 року до складу "Смарт Груп" входило багато різноманітних активів, що були придбані в різний час.

З приходом нової управлінської команди група почала оптимізацію бізнес-напрямків. У грудні 2006 року замість різнобарвного "Смарт Груп" з'явився упорядкований "Смарт-Холдинг".

У кінці 2007 року його фронтмен Вадим Новінський здійснив стратегічно важливий вчинок, об'єднавши свій гірничорудний бізнес з СКМ. В обмін він отримав 25% в холдингу "Метінвест", а разом з ним - своєрідне щеплення від великих проблем.

Безумовно, металургія та ГМК будуть переживати нелегкі часи, але тепер це турбота не стільки Новінського, скільки його "старшого брата".

"Метінвест" хоч і має проблеми зі збутом продукції в умовах глобального скорочення попиту на метал, є однією з найбільш конкурентоспроможних компаній в галузі.

"Вертикальна інтеграція, повна забезпеченість власною сировиною та масштаб компанії дозволяють переживати кризу легше, ніж більшість конкурентів", - вважає аналітик ІК Phoenix Capital Андрій Нестерук.

Друга частина активів бізнесмена знаходиться в непоганій формі, як для кризи. У будівельній галузі група представлена компанією "Юджин", яка вдало обміняла права на ТРЦ "Троїцький" на земельну ділянку в Києві перед самим початком масштабного кризи. Це дозволило "Смарт-холдингу" уникнути значних збитків.

"Завдяки своїй диверсифікації, зокрема в харчовій і аграрній промисловості, де компанія володіє, в тому числі, ТМ "Верес", "Смарт-холдинг" зможе показати зростання валового доходу 2009 року, незважаючи на спад у важкій промисловості та в будівництві", - зазначив голова Департаменту аналітики ASTRUM Investment Management Юрій Бєлінський.

За його словами, найбільші інвестиції холдингу будуть спрямовані в розвиток портового комплексу "Очаків" та Херсонського і Чорноморського суднобудівних заводів.

Факт гарного самопочуття підтверджує також те, що 19 листопада "Смарт-холдинг" розпочав переговори з урядом Болгарії щодо придбання найбільшого в цій країні металургійного комбінату "Креміковци". Нагадаємо, донедавна за це підприємство билися Костянтин Жеваго і Лакшмі Міттал.

Керівник аналітичного департаменту ІГ "Сократ" Костянтин Степанов зазначив, що спільне управління з холдингом СКМ приносило гарний прибуток компанії, який в подальшому міг бути використаний і на розвиток інших компаній, що входять у групу.

За оцінкою "Сократу", у кризовій ситуації добре себе будуть почувати компанії групи, що працюють в аграрному секторі (група "Верес", ВАТ "Агрокомбінат "Калита" і ВАТ "Калітнянський експериментальний завод комбікормів і префіксів").

На думку Степанова, група змушена оптимізувати свої витрати і сконцентруватися на профільних бізнесах, не відволікаючи ресурси на нові проекти. "В цілому, ми вважаємо, що "Смарт-холдинг" відчуває себе впевнено і націлений на продовження розвитку свого бізнесу в подальшому", - зазначив він.

Серед напрямків діяльності "Смарт-холдинг", у яких сьогодні вже виникли проблеми, Степанов назвав ГМК, виробництво будматеріалів і нерухомість.

"Ми вважаємо, що напрямок нерухомості буде або закрито, або заморожено до кращих часів, адже він не є профільним напрямком для групи Новінського", - підкреслив експерт.

Нестерук додав, що група майже не має згубних у час кризи боргів. У неметалургійних напрямках діяльності "Смарт холдинг" почуває себе впевнено, не маючи значної заборгованості й не залежачи від фондових коливань.

"У 2009 рік група дивиться впевнено, продовжуючи реалізовувати довгострокові інвестиційні проекти, такі, як будівництво порту "Очаків", що оцінюється в 1,5 мільярда євро", - зазначив аналітик Phoenix Capital.

Аналітики відзначають, що в "Смарт Холдингу" працюють дуже грамотні управлінці, що мають досвід роботи на зарубіжних ринках, і група готується до різких змін світової кон'юнктури.

"Зараз робиться основний акцент на підтримання рентабельності виробництва. Ми вважаємо, що група придивляється до нових активів як всередині України, так і за кордоном. Окремо варто відзначити активність "Смарт-холдингу" в суднобудівному сегменті. Суднобудівна галузь у світовому масштабі буде консолідуватися. Тому активи, які є у групи, дуже привабливі", - вважає Степанов.

У прес-службі "Смарт-холдингу" запевнили, що в групі передбачили кризу.

"Падіння фондового ринку почалося ще минулого року. Інше питання, що характер і масштаби майбутньої економічної кризи, а також рівень некомпетентності влади (причому не тільки в Україні) у подоланні його наслідків, ніхто до кінця не уявляв", - ідеться в заяві "Смарту".

"Тому, безумовно, не скрізь вдалося здійснити превентивні заходи. В той же час, розуміючи ситуацію, що складається на світовому ринку, ми вели досить консервативну фінансову політику. Зокрема, не робили великих запозичень, тим більше під заставу пакетів акцій, що належать групі", - додають у холдингу.

На думку його експертів, сьогодні в вигіднішому становищі опинилися галузі, які тісно пов'язані зі споживчим ринком, на відміну від металургії, машинобудування, виробництва будматеріалів та інших секторів B2B.

В якості прикладу в прес-службі навели агрокомбінат "Україна". Падіння курсу гривні та боротьба з контрабандою призвели до підвищення конкурентноздатності вітчизняного виробництва м'яса.

Під час кризи група налаштована на розширення і масштабне будівництво.

"Один із головних висновків, який було зроблено групою під час кризи, полягає в тому, що в нашому портфелі активів занадто висока питома вага галузей B2B. Тому зараз ми ведемо пошук проектів для інвестування в АПК, ритейлі й фарміндустріі. Тобто, в секторах, чия продукція або послуги більше орієнтовані на населення", - відзначили у прес-службі.

Паралельно, за словами експертів холдингу, група вибудовує довгі ланцюжки вертикальної інтеграції. Наприклад, постачання металургійної продукції та продукції АПК на експорт буде відбуватися шляхом перевалки цих вантажів у власному порту (Очаків) і доставки закордонним споживачам на власних судах.

"Це амбітний проект, на який нам у найближчу п'ятирічку знадобиться кілька мільярдів доларів інвестицій. Точно оцінити важко через постійні коливання валютних курсів", - розповіли у прес-службі "Смарт-Холдингу".

Донецьксталь - Затягнувши паски

Довідка: Донецьксталь (колишній концерн "Енерго") - фінансово-промислова група, що фокусується практично повністю на металургії.

2007 року консолідований виторг компанії склав 9,1 мільярди гривень і був забезпечений за рахунок реалізації металопродукції (44%), коксу (33%), вугілля (23%).

Компанія контролюється Віктором Нусенкісом. Основні активи групи - в Україні, також група володіє вугільними шахтами в Росії.

Ключові підприємства: Ясиновський КХЗ, Макіївський КХЗ, шахтоуправління "Покровське", комбінат "Донецьксталь", шахта "Зарічна" (Росія). Генерація доходів: Ясиновський КХЗ, шахта "Зарічна" (Росія).


Не вдалося також отримати коментарі представників колишнього концерну "Енерго", яку пов'язують з українським бізнесменом грецького походження Віктором Нусенкісом. Звернення "Економічної правди" потонули в неіснуючих телефонах та електронних адресах прес-служби "Донецьксталі".

Відомо, що ще влітку цього року група намагалася продати "Кредитпромбанк" грецькому National Bank of Greece за 500 мільйонів доларів.

До цього придбанням банку за 600 мільйонів євро цікавився французький Societe Generale, але в лютому він відмовився від покупки через розслідування про втрати головного банку на спекуляціях.

У підсумку, угода з греками не відбулася. А вже у жовтні "Кредитпромбанк" просив у НБУ пристойну суму рефінансування.

Прохання про допомогу було логічне - навряд чи акціонери зараз у змозі допомогти банку ліквідністю. До початку кризи діяльність групи виявилася майже повністю сконцентрована навколо металургійного заводу "Донецьксталь".

Як відомо, ця галузь сьогодні постраждала ледь не найбільше в Україні, а разом з нею - і постачальники сировини. Тому в цілому у ФПГ впали доходи, і перекрити їх за рахунок інших напрямків неможливо - серйозних бізнесів у неметалургійному сегменті у групи немає.

"Донецьксталь" - частково інтегрована структура, з власними ресурсами коксівного вугілля в надлишку і коксу. За залізорудною сировиною інтеграція відсутня", - відзначив аналітик Foyil Securities Ізмаїл Сафараліев.

На думку аналітика ІК Phoenix Capital Євгена Дубогриза, бізнес власників "Донецьксталі" досить серйозно постраждав від кризи. Ключові вітчизняні активи групи - Ясиновський і Макіївський коксохіми, а також шахтоуправління "Покровське"- з середини літа знизили обсяги виробництва на 30-50%.

"Металургійний завод "Донецьксталь" у кінці жовтня зупинив виробництво чавуну, і відновить випуск продукції лише в першій декаді грудня", - зазначив він.

На думку Дубогриза, в результаті кризи група змушена буде істотно скоротити програми з модернізації та розвитку. На початку року її власники планували вкласти близько 4,9 мільярдів доларів з 2008 по 2014 роки в розвиток українських та російських проектів, в основному, у вугільні активи.

"Однак через фінансову кризу та зростання вартості позикових коштів "Донецьксталі" навряд чи вдасться залучити настільки значну суму на зовнішніх ринках. Тому плани з розширення видобутку вугілля в Україні та Росії, а також масштабного збільшення виробництва коксу, доведеться відкласти на невизначений термін; масштабних інвестицій від групи не варто очікувати раніше другої половини 2010 року", - зазначив аналітик.

У нещодавньому повідомленні групи йдеться про продовження програми модернізації на меткомбінаті "Донецьксталь" з реконструкції сталеплавильного виробництва, створюючи на місці мартенівського цеху електросталеплавильний комплекс.

До початку кризи група повідомляла, що на ці цілі доведеться витратити 444,5 мільйонів доларів, а в цілому на технічне переозброєння підприємства в 2008-2009 роках передбачається витратити близько 800 мільйонів доларів.

Чи змінилися ці показники, поки не відомо. Ймовірніше за все, так. "Група використовувала як власний, так і позиковий капітал", - підкреслив Сафараліев. Як відомо, з позиковим капіталом сьогодні проблеми у всіх - як з отриманням, так і з поверненням.

На думку Дубогриза, незважаючи на падіння обсягів виробництва та цін у вугільній та коксохімічної галузях, група переживе кризу без розпродажу активів.

Аналітик вважає, що опорою групи виступить сировинної бізнес: шахтоуправління "Покровське", Ясиновський коксохім і шахта "Зарічна" (Росія). Вони будуть генерувати грошовий потік, достатній для виживання.

З цим висновком згоден голова департаменту аналітики ASTRUM Investment Management Юрій Бєлінський.

"Наявність великої ресурсної бази коксівних вугіль є серйозною конкурентною перевагою "Донецьксталі". Виплавка сталі комбінатом може знизитися всього на 10-15% наступного року. Експорт високоякісного коксу Ясиновського коксохіму, що входить у групу, в умовах стагнації внутрішнього ринку допоможе пом'якшити падіння доходів групи", - зазначає експерт.

ММК ІМ. Ілліча - Все одно не продається

Довідка: "Група Володимира Бойка" - умовна назва агломерату підприємств навколо Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча, що входить у трійку найбільших в Україні.

Крім ММК, до складу групи входять Донецький державний хіміко-металургійний завод (сьогодні "Хіміко-металургійна фабрика"), авіакомпанія "Ілліч-Авіа", підприємства в сфері машинобудування, громадського харчування та сільського господарства, швейна фабрика "Фея".

Більшість із них обслуговують потреби жителів Маріуполя, що працюють на ММК. За оцінкою ASTRUM, ММК ім. Ілліча дає 94% -95% валових доходів групи Володимира Бойка.

За останніми даними, 90,4% акцій ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" володіє ЗАТ "Ілліч -Сталь", контрольоване головою правління ММК Володимиром Бойком.


"Група Володимира Бойка", центром якої виступає ММК ім. Ілліча - єдина, що не соромиться говорити про труднощі. Незмінний гендиректор підприємства і покровитель Маріуполя Володимир Бойко першим почав лобіювати формування пакету урядової допомоги металургам, аргументуючи це різким падінням збуту на продукцію ключової галузі економіки.

В кінці листопада він розповів, що абсолютно всі металурги відчувають труднощі, і видають лише 25-30% обсягів середини цього року. Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча виробляє 50-55% обсягів сталі від рівня виробництва липня, а доменний цех завантажений на 35%.

"Ми працюємо зараз на рівні 30% від того обсягу виробництва, який був у нас в червні-липні. Листопад ми пройшли, пройдемо і грудень. Що буде в січні - поки що питання", - зазначив Бойко.

Керівник ММК урізав зарплати працівникам майже вдвічі, але все ще залишається найбільш соціально спрямованим роботодавцем країни.

Тим не менш, частка зарплати в собівартості і після цього залишиться на рівні 25-30%. "Це надзвичайно багато, такого у світовій металургії ще не було. Сьогодні на зарплату нам треба 25-30 мільйонів доларів, а товарної продукції цього місяця буде максимум на 110-115 мільйонів доларів", - пояснив Бойко.

За його очікуваннями, в січні-лютому буде дуже складно. "Пожвавлення, яке було в листопаді, тимчасове і зараз затихло. Пожвавлення може не бути до березня", - підкреслив гендиректор ММК ім. Ілліча.

Поки немає ніякої інформації, як себе почувають непрофільні напрямки групи: Хіміко-металургійна фабрика, машинобудівні, харчові і агропідприємства, швейна фабрика "Фея", а також авіакомпанія "Ілліч-Авіа". Навіть якщо уявити, що в них справи йдуть добре, обороти підприємств занадто малі, щоб полегшити долю ММК ім. Ілліча.

Аналітик Foyil Securities Ізмаїл Сафараліев вважає, що група не передбачила нинішніх проблем. Тому на другому за розміром металургійному заводі України та пов'язаній з ним групі підприємств криза відбилася дуже глибоко. За його даними, виробництво прокату на ММК скоротилося на 14,7% за 10 місяців 2008 року (порівняно з 2007).

З цими оцінками згоден аналітик ІК Phoenix Capital Євген Дубогриз. За його даними, з липня по листопад ММК ім. Ілліча знизив виробництво сталі на 61%. Середньомісячні доходи комбінату впали більш ніж учетверо, з 400-450 мільйонів доларів у першому півріччі нинішнього року до 100-120 мільйонів доларів у жовтні-листопаді.

"З усіх " металургійних" бізнес-груп ММК та ІСД в даний час виглядають найбільш уразливими. Ключові проблеми "групи Володимира Бойка" - низька диверсифікація бізнесу (більше 90% доходів припадає на продаж металопродукції), а також відсутність розгалуженої збутової структури, подібної тим, які існують у "Метінвесту", ІСД і Запоріжсталі", - зазначив експерт.

Сафараліев додав, що "група Володимира Бойка" - одна з найслабших ФПГ в плані інтеграції виробництва з поставками залізорудного сировини, а також в плані наявності вільних грошових ресурсів для роботи в збиток під час кризи.

Залишається відкритим питання, як відбилося на групі обслуговування ММК в проблемному "Промінвестбанку" - там уже багато місяців затримуються платежі.

Більше того, завод має величезні соціальні витрати. Він відомий як найбільший роботодавець в українській металургії (57 тисяч чоловік).

Особливу проблему, на думку Сафараліева, створює те, що завод є найбільш інтенсивним користувачем природного газу (1,4 мільярдів кубометрів 2007 року).

"З урахуванням підвищення цін на газ, ситуація з цим тільки погіршиться", - вважає експерт. Особливо неприємною вона стане з урахуванням девальвації національної валюти з 5 до 10 гривень за долар.

"Єдиний вихід для ММК - лобіювати зниження цін на сировину, в першу чергу, на залізну руду, а також розвивати мережу збуту . Як варіант, ММК може відмовитися від прямих продажів металопродукції, наприклад, уклавши договір з будь-ким із металотрейдерів, що працюють на близькосхідному та азіатському ринках", - вважає Дубогриз.

Крім того, комбінат активно скорочує витрати за рахунок перенесення на невизначений термін програм модернізації та зниження витрат на оплату праці. Однак аналітики вважають, що очікувати від Володимира Бойка масових скорочень співробітників ММК не варто.

У той же час, експерти виділили позитивні сторони групи. "На руку власникам ММК грає відсутність у компанії боргів: у той час, як переважна більшість ФПГ активно залучали позиковий капітал, ММК проводив модернізацію за рахунок отриманого прибутку", - підкреслив Дубогриз.

Сафараліев погоджується, що підприємство використовує тільки власний капітал для фінансування. "Можна також відзначити добре налаштовані канали збуту по всьому світі. в ММК ім. Ілліча відсутня інтеграція, але в той же час, активи управляються з єдиного центру", - підкреслив він.

За оцінками Foyil, криза в металургії триватиме, як мінімум, до середини 2009 року. Економія ресурсів та готівкових коштів - єдиний спосіб пережити цей період. Поки не відновиться зовнішній попит на метали, поліпшення не буде.

"Частково можна скоротити збитки, спробувавши переорієнтуватися на внутрішній попит, поки такий є. У разі ММК ім. Ілліча потрібне поліпшення ефективності виробництва. Однак усе це - в довгостроковій перспективі. Зараз на це у підприємства ресурсів немає", - вважає Сафараліев.

У той же час, продаж ММК навіть у перспективі наступного року малоймовірний. "У потенційних покупців, що раніше цікавилися підприємством, просто не вистачить вільних коштів", - додає Дубогриз.
"Моя Вінниця"За iнформацiєю:Економічна правда
Система Orphus

Останні новини

Реклама