Останнім часом, начебто, українська влада все більш чітко вказує на бажання рухатися в бік торгівельного та геополітичного союзу з ЄС. Звично для України, суспільство вкотре поділилося на два табори: противників та союзників такого вектору розвитку. Видання "Реальна економіка" пропонує не сприймати політичних та економічний вектор однобоко, адже у будь-якого вибору завжди є як позитивні так і негативні сторони.

В ЄС вирує економічна криза

Одним з ключових міфів, поширених в Україні є те, що ЄС перебуває в складній економічній ситуації, а в більш радикальних версіях - в ЄС відбувається економічна деградація, що може призвести до розпаду самого союзу.

Такі висновки робляться на базі макроекономічних даних, які свідчать про тривалий спад ВВП, зростанні безробіття і дефіцит державних фінансів.

В ЄС вирує економічна криза

Насправді, говорити про економічну кризу в українському розумінні, як про спад виробництва, масові звільнення, скорочення заробітних плат, різке зростання цін та інше не є коректним.

Насправді мова йде скоріше про глибинні якісні структурні трансформації, що супроводжуються перебудовою самої економіки.

По-перше, у зв\'язку з новою моделлю економічної політики - назвемо її умовно інноваційно-екологічною - здійснюється якісне технічне та технологічне оновлення економіки.

В результаті цього складного процесу цілі кластери застарілих виробництв зникають, а на їх місці з\'являються нові, які просто не встигли ще набрати таких обертів, здатних заповнити падіння виробництва.

Показовим прикладом є будівельна галузь в ЄС, яка демонструє спад через скорочення будівництва традиційного житла і переходу до будівництва так званого "зеленого" житла.

Жорсткі норми європейських органів управління вимагають, щоб з 2020-2025 років всі будинки будувалися з використанням зелених технологій, а тому щоб виконати ці умови, будівельні компанії об\'єктивно скорочують обсяги робіт, збільшуючи інвестиції в розробку нових технологій.

Подібні тенденції спостерігаються в багатьох інших галузях, що статистично зменшує національний продукт.

По-друге, спад виробництва в ЄС значною мірою обумовлений спадом споживання. Однак, причиною останнього є не тільки і не стільки скорочення доходів населення, але також широке поширення в європейській спільноті ідеї економії, яка здається цілком розважливою.

Німці стали купувати автомобілів не кожні 3 роки, а кожні 5 років, а датчани взагалі масово пересіли на велосипеди.

У такому спаді споживання, ключову роль відіграють психологічні фактори, своєрідна "мода на економію". Однак, це не стільки знижує, скільки оптимізує споживання, що тим не менш веде до зниження виробництва.

Таким чином, ЄС зараз знаходиться не в кризі, а на етапі кардинальної перебудови, після якої прірва у рівні економічного розвитку і соціальних стандартів між союзом і рештою країн Європи буде тільки зростати.

В зоні ЄС встановлені одні з найвищих податків у світі

В свідомості українців побутує думка про те, що в межах Європейського Союзу як громадяни, так і бізнес несуть непосильний податковий тягар, що держава забирає чи не половину їх доходів.

Подібне враження формується найчастіше на інформації про верхні ставки ключових податків, а також на даних про перерозподіл ВВП через публічний сектор.

На жаль, подібне поверхове розуміння податкової системи ЄС мало прямі негативні наслідки для України, коли розробники податкового кодексу поставили собі за мету знизити податкові ставки нижче, ніж у країнах ЄС, прибравши при цьому практично всі істотні пільги і преференції.

В зоні ЄС встановлені одні з найвищих податків у світі

Насправді, податкова система в союзі хороший приклад фіскальної ефективності та соціальної справедливості.

Що стосується прибуткового податку, то максимальні ставки платять тільки громадяни з дуже високим рівнем доходу, тоді як громадяни з рівнем нижче середнього, часто не тільки не платять цей податок, але ще й отримують доплати.

Крім того, в процесі розрахунку податкового зобов\'язання існують десятки податкових пільг, кредитів і винятків, які істотно знижують реальну ефективну ставку.

У багатьох країнах, з бази оподаткування віднімуть навіть витрати на проїзд до роботи, витрати на самоосвіту, інтернет і модем. В ЄС мешканець із середнім для України рівнем доходів - з урахуванням паритету купівельної спроможності - мав би негативну базу оподаткування для прибуткового податку.

Крім того, висока ставка прибуткового податку часто обумовлена ​​тим, що в неї включені всі соціальні платежі і відрахування.

Раціонально також побудована і система ПДВ. Страхітливі високі ставки в 23-25% нараховуються на снікерси і кока-колу, тоді як на товари першої необхідності не більше 7-8%.

Щодо корпоративного сектора, то високі ставки податку стосуються, як правило, нерозподіленого прибутку. Для інвестицій і інновацій існує величезна кількість податкових преференцій, які важко порівнювати з обмеженими і незначними пільгами в Україні.

Навіть після зниження ключових ставок податків в Україні, національна податкова система апріорі не буде конкурентоспроможною з системами країн ЄС навіть в рівні податкового тиску, не кажучи вже про якість адміністрування податків.

У країнах ЄС ліберальні і м\'які контролюючи органи

Українські підприємці часто нарікають на занадто жорсткі методи роботи з боку українських податківців, приводячи в приклад партнерську модель відносин між платниками податків та податківцями в ЄС.

У країнах ЄС ліберальні і м\'які контролюючи органи

Насправді ж, на відміну від сприятливості податкових ставок, система санкцій у країнах ЄС досить жорстка, а комунікація з контролюючими органами не є настільки партнерська, як чомусь прийнято вважати в Україні.

Чиновники контролюючих органів в країнах ЄС часто вельми привітні, спокійні й усміхнені. У такому режимі вони без жодного попередження нагрянуть на підприємство, оперативно перевірять всю фінансову документацію, і з такою ж посмішкою виставлять штраф у розмірі до 75% від суми порушень, а потім додадуть персональних штрафів для відповідальних осіб.

При цьому з метою продемонструвати результативність роботи вони часто намагаються знайти хоч якусь зачіпку для виявлення порушення.

Те ж саме стосується і перевірки доходів фізичних осіб. Європейці панічно бояться того, що в декларації десь не зійдуться доходи з витратами, або вони просто не зможуть підтвердити джерела своїх доходів.

У кращому випадку непідтверджений дохід майже повністю буде вилучений, а в гіршому порушнику загрожує до 3-5 років ув\'язнення.

Однак, жорсткість не значить свавілля. В ЄС існують чесні і компетентні суди, тому у платників податків є реальний шанс і можливість відстояти свою позицію у спорі з податковими органами.

У країнах ЄС створені ефективні ринково-орієнтовані органи влади, здатні компетентно керувати економікою

Більшість українців вірять у те, що в природі існують чесні компетентні чиновники, які днями і ночами переживають за економіку своєї країни та добробут громадян. У цьому ключі, прикладом завжди здаються європейські країни.

У країнах ЄС створені ефективні ринково-орієнтовані органи влади, здатні компетентно керувати економікою

В дійсності ж, суть бюрократії в різних країнах залишається схожою.

По-перше, компетентність чиновників у країнах ЄС не настільки висока, як це прийнято вважати.

Справа в тому, що ініціативні та здібні люди вважають за краще займатися бізнесом, а на держслужбу йдуть люди, які з певних причин або не змогли себе реалізувати в бізнесі, або просто полюбляють тихе життя, що часто має на увазі відсутність ініціативи і бажання продуктивно працювати.

По-друге, як і в Україні існують та працюють корупційні схеми, особливо в сфері розподілу держзамовлень і отримання різних дозволів.

Різниця полягає тільки в їх масштабі і тонкощах. Безумовно, дуже рідко трапляється, коли відмиваються мільярди, однак на середньому рівні часто бувають випадки, які нагадують українську дійсність, а іноді навіть перевершують її.

Наприклад, в одній країні ЄС, що є безпосереднім географічним сусідом України, поширена практика, коли посадова особа, відповідальна за видачу будь-якого дозволу, у вільний від роботи час читає лекції бажаючим отримати цей дозвіл про те, як власне треба його отримати.

По-третє, можливо, дивно це чути, але в багатьох країнах ЄС система державного управління є більш централізованою і ручною, ніж в Україні.

Більше того, чиновники часто взагалі позбавлені права будь-якї критики недоліків влади, тому бояться це обговорювати навіть під час обіду. Те, що в Україні можуть дозволить собі провладні вчені або просто вищі посадові особи, далеко не завжди є допустимим в ЄС.

Таким чином, українцям треба позбавлятися від міфу, що десь може існувати хороший чиновник, який допоможе вирішити ваші проблеми.

Українські товари не конкурентоспроможні на ринках ЄС

Це мабуть одне з найбільш поширених міфів, яким лякають українців у контексті економічної інтеграції з ЄС.

Суть його полягає в тому, що українські товари не здатні конкурувати ні за ціною, не за якістю з європейськими аналогами, а тому не варто відкривати внутрішній ринок.

Українські товари не конкурентоспроможні на ринках ЄС

В дійсності, принцип розвитку і захисту конкуренції в ЄС це не порожні слова, а ціла інституційна система.

Конкуренція в ЄС коштує понад усе, і будь-які спроби порушити конкуренцію з боку національних органів влади відразу ж наштовхуються на протидію з боку ЄС.

Лише на підставі висновку про порушення конкуренції, можуть блокуватися будь-які законодавчі акти чи рішення органів влади країн-членів ЄС.

У зв\'язку з цим, на ринках ЄС у кожного є шанс бути успішних, все залежить від здатності запропонувати привабливий продукт за конкурентною ціною.

Наприклад, в силу високої якості в деяких країнах ЄС користується популярністю українське пиво, навіть не дивлячись на те, що його ціна вища за вартість пива місцевого виробництва.

Однак, безумовно, якщо додавати в сири пальмову олію, то така продукція апріорі не буде навіть допущена на ринки ЄС.

Принципи конкуренції стимулювали б до розвитку закостенілого українського бізнесу і істотно підвищили б якість української продукції. Українці в свою чергу отримали б доступ до якісної та безпечної європейської продукції.


Переглядів: 7409
Поширень: 0