Підписаний Меморандум передбачає проведення робіт з установки сонячних станцій потужністю до 0,5 МВт в зоні відчуження. Також в рамках співпраці планується обмін досвідом з питань будівництва електростанцій та виробництва електроенергії з поновлюваних джерел енергії з провідним світовим виробником цього сегмента енергетики.
«Чорнобильську зону необхідно реанімувати і ввести в товарно-економічний оборот держави. Якщо немає можливості використовувати цю землю під сільське господарство, то необхідно залучати для виробництва поновлюваної енергетики провідні світові компанії, які спеціалізуються на альтернативній енергетиці. Меморандум про взаєморозуміння з компанією VIPIEMME SOLAR SRL та будівництво сонячної електростанції потужністю 0,5 МВт — це ідеальний варіант для початку реалізації інфраструктурних проектів альтернативної енергетики в цьому регіоні», — прокоментував підписання Меморандуму Олег Проскуряков .
Разом з тим глава Ради директорів компанії VIPIEMME SOLAR SRL Альберто Віолпі повідомив, що вже проведена значна попередня робота з підготовки установки сонячних батарей на території зони відчуження. За його словами, роботи можна буде розпочати протягом місяця, як тільки дозволять погодні умови.
Екологи позитивно оцінюють проект будівництва сонячних станцій в радіаційній зоні. З точки зору екологічної безпеки, розвиток сонячної та вітрової енергетики є найоптимальнішим. Адже установка сонячних батарей і вітряних млинів не вимагає залучення великої кількості людей, а території для розвитку цього напряму в зоні відчуження досить великі.
Саме тому обсяги отримання енергії можуть бути значними. Крім розвитку альтернативної енергетики, Мінекології розглядає проекти з використання половини території Чорнобильської зони під вирощування ріпаку для отримання біоетанолу (приблизний енергетичний еквівалент вирощеного ріпаку може сягнути 0,8 млрд. куб. м газу). Але вирощена культура повинна проходити ретельну перевірку якості, тому що в деяких місцях посівів можуть залишатися радіоактивні речовини, які будуть вбиратися рослиною і при спалюванні потрапляти в повітря. У світі існують приклади вирішення цієї проблеми.
Особливо слід відзначити Білорусь, чий досвід зараз інтенсивно вивчають урядові експерти та екологи. Білорусь ввела в господарський оборот третину заражених радіацією земель, але тільки після дорогих програм дезактивації. Необхідно зазначити, що перешкодити потраплянню радіонуклідів у повітря з ріпаку допомагають сучасні системи фільтрації диму, які монтують на переробних підприємствах. За попередніми підрахунками Міністерства, до 50% заражених земель зони відчуження з 260 тис. гектарів можна використовувати для вирощування енергоємних рослин.
Це, в свою чергу, могло б забезпечити 200 МВт електроенергії, яка дасть енергозабезпечення 400 тис. домогосподарств. А в разі комбінованого виробництва електроенергії і тепла його обсяг порівнюється з генерацією одного блоку невеликої атомної електростанції в 500 МВт.