Життя європейців: шкільна освіта у Франції – молодша школа та коледж

01.10.14 14:55 2553

Життя європейців: шкільна освіта у Франції – молодша школа та коледж

Розповідає Жерар Ларше, заступник директора ліцею імені Елізи Лемоньє, Париж

Система середньої освіти у Франції

На відміну від країн пострадянського простору, шкільна освіта у Франції має декілька чітко відокремлених структурних одиниць, залежно від віку та рівня підготовки учнів.

По-перше, існує подібна до дитячого садочка "материнська школа", école maternelle, яка виховує дітей з 3 до 5 років. У цьому закладі виховання відбувається в молодшій, середній та старшій групах.

Потім іде молодша школа, де навчають дітей віком з 6 до 10 років.

Після молодшої школи – коледж, який приймає учнів за географічним принципом. Навчання в коледжі триває чотири роки, від шостого до третього класу включно – назви класів у Франції йдуть у зворотному напрямку. Наприкінці останнього року коледжу, тобто 3-го класу, школярі складають державний іспит та отримують державний атестат, brevet.

Завершує систему середньої освіти у Франції ліцей: навчання триває три роки.

Дитячі садочки, молодша школа, коледжі та ліцеї є повністю відокремленими самостійними структурами, навіть якщо в деяких містах, наприклад, у Парижі, коледж та ліцей нерідко розташовані під одним дахом. Водночас, поміж різними ланками шкільної освіти існує чітка координація та обмін інформацією щодо учнів, а також можливість для учнів познайомитися з вищим закладом, у якому вони будуть подовжувати навчання.

Особливості національної освіти

Життя європейців: шкільна освіта у Франції – молодша школа та коледж

Жерар Ларше, заступник директора ліцею імені Елізи Лемоньє (Париж)

У Франції надзвичайно централізована організація навчання – це очевидно вже із самої назви "державної освіти" – l'Education nationale.

Усі шкільні програми визначаються на рівні міністерства, із численними процедурами консультацій та різних інстанцій, які їх задумують, уточнюють та адаптують. Усі програми є державними та однаковими та національному рівні, і вчителі мусять із ними рахуватися. Звісно, у своїй роботі вони змушені їх адаптувати до рівня підготовки учнів.

Але у Франції не існує "спеціалізованої школи". Лише на рівні ліцею з'являються напрямки професійної підготовки або спеціалізації.

Що вивчають у французькій школі

Шкільні предмети практично незмінні до завершення коледжу, і мають приблизно таке тижневе навантаження: 24 години на тиждень у молодшій школі, та від 25 до 28 годин на тиждень – у коледжі.

Зокрема, у коледжі вивчають французьку – 5 годин; математику – 4 години; історію та географію – 3 години; першу іноземну мову, часто англійську – 3 години; другу іноземну, часто іспанську – 3 години, з 4 класу; науки про життя та землю – 1,5 години; фізику та хімію – 1,5 години; технологію – 1,5 години; пластичні мистецтва – 1 година; музику – 1 година; фізкультуру та спорт – 3 години. Латина та давньогрецька – предмети факультативні.

У молодшій школі 6 уроків, з понеділка до п'ятниці, але двічі на тиждень кількість уроків скорочена заради ігрово-навчальної активності. У молодшій школі в дітей також немає уроків у середу після обіду.

Як правило, у молодшій школі уроки тривають з 8.30 до 11.30, а потім з 13.30 до 16.30.

В одному класі на другий рік

Французькі школярі частіше за своїх однолітків з інших європейських країн залишаються в одному класі на другий рік.

Згідно з дослідженням 2009-го року, 38% молодих французів віком до 15 років бодай один раз залишалися в одному класі на другий рік – це більше, аніж кожен третій учень. З них майже 18% учнів залишалися на другий рік ще в молодшій школі.

Цей показник є рекордним у Європі. При цьому експерти зазначають, що практика залишати учня на другий рік хоч і підвищує державні витрати на освіту, але дуже мало впливає на мотивацію учнів та на кінцевий результат.

Водночас, динаміка останніх десятиліть є скоріше позитивною: ще чверть століття тому майже кожен другий французький учень бодай один раз залишався на другий рік.

Сьогодні в звичайному класі в коледжі навчаються 28-30 учнів, і це стримує вчителів від того, щоби залишати учнів на другий рік – але подеколи таку вимогу висувають батьки дітей.

Скільки коштує школа

Державна школа є абсолютно безкоштовною, і освітнім закладам суворо заборонено вимагати в родин учнів будь-які кошти на будь-які потреби.

Від XIX століття Франція живе з ідеєю про те, що школа має бути, по-перше, безкоштовною, по-друге, світською та, насамкінець, обов'язковою. При цьому, звісно, батьки мають забезпечувати своїх дітей зошитами, ручками й іншим канцелярським приладдям.

Французькі діти обідають у школі. Ціна обіду залежить від доходу батьків, від комунальної допомоги, різних субвенцій тощо. Наприклад, у Парижі обід у шкільній їдальні коштує 3,65 євро. Але великі суми витрачаються на те, щоби допомогти малозабезпеченим родинам, для яких ця ціна є зависокою.

Приватні школи

У Франції існує два типи приватних шкіл: школи, які мають контракт с державою та співпрацюють із державною службою, та школи, які такого контракту не мають.

Більшість приватних шкіл із контрактом – це католицькі, протестантські або єврейські школи. У цих школах учителів обирає та бере на роботу сама школа, але їх інспектує та надає кваліфікацію держава, і саме держава платить їм зарплатню. Ці школи зобов'язані дотримуватися загальнонаціональної шкільної програми. Водночас, вони вільно обирають своїх учнів та вчителів і не змушені дотримуватися принципу світської освіти.

Приватні школи, які не мають контракту з державою, все-таки державою контролюються – але вони не зобов'язані, наприклад, виконувати рішення ради класу державних шкіл. Тому, на практиці, вони можуть бути "останньою надією" для "складних" учнів.

Наприклад, розповідає Жеральд, "свого власного сина я перевів до приватної школи-ліцею на два роки. Але в останньому класі, завдяки його успіхам та гарним оцінкам, я знову зміг його повернути до звичайного державного ліцею".

У принципі, щоби вступити до державного чи приватного шкільного закладу, учень проходить тест, який визначає його рівень підготовки та можливу спеціалізацію.

Ліцей імені Елізи Лемон'є у Парижі, де працює Жерар Ларше

Життя європейців: шкільна освіта у Франції – молодша школа та коледжПриблизно 20% з 12,5 мільйонів французьких школярів ходить до приватної школи. Причини можуть бути дуже різними.

Приміром, слід враховувати локальні традиції, як-от католицькі традиції на заході Франції.

Приватна школа може бути альтернативою, коли в локальній державній школі сконцентровані діти населення зі складних, соціально проблемних кварталів.

Відмінність тут полягає не в рівні підготовки викладача, а в тому, що приватні школи можуть обирати своїх учнів.

І дійсно, учителі приватних шкіл часто не змушені проходити формалізовані державні іспити на кшталт CAPES або агрегасьон. Складні учні із проблемною поведінкою або із труднощами в навчанні, батьки яких живуть у проблемних кварталах, не можуть відвідувати приватну школу, тому що за неї треба платити.

Приватні школи також мають право звільнятися від занадто "слабких" учнів. Вони можуть мати й цікаві педагогічні проекти.

Усі ці фактори разом пояснюють привабливість приватних шкіл.

За навчання в приватній школі треба платити – але вони переважно залишаються доступними для "середнього класу".

"Шкільна мапа"

Для молодшої школи та коледжу, існує так звана "шкільна мапа", яка, залежно від місця проживання родини, визначає найближчу школу.

Але проблема полягає в тому, що скласти цю мапу треба в такий спосіб, щоби підтримувати соціальне різноманіття – а це не завжди можливо. Прохання про переведення в іншу школу можливі, але рішення приймається в кожному окремому випадку.

Жорсткість цієї системи пояснює, чому деякі батьки віддають перевагу приватній школі. Водночас це посилює у деяких державних закладах концентрацію дітей із проблемних кварталів.

Ініціативу здійснено МГО "Інтерньюз-Україна" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"

"Моя Вінниця"За iнформацiєю:Українська правда. Життя
Система Orphus

Останні новини

Реклама