Цього тижня набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення", який став величезним кроком вперед в зупиненні епідемії СНІДу в Україні.

В рамках нового закону важливим кроком назустріч міжнародній спільноті є відміна обов’язкової довідки на ВІЛ/СНІД, яку мали надавати іноземці для отримання української візи. Ця норма давно вважається дискримінаційною в усьому світі і відсутня майже в усіх цивілізованих країнах світу. Подолання її Україною є значним кроком вперед в сфері захисту прав людини та зниження дискримінації до людей, хворих на ВІЛ/СНІД.

Новий Закон дозволяє лікарям інформувати партнерів ВІЛ-інфікованих осіб про те, що вони піддавалися ризику зараження. «Ця норма є дуже важливою для зменшення інфікування ВІЛ, - говорить Ірина Варшик, юрист «Всеукраїнської мережі ЛЖВ», та одна з авторів законопроекту. – Вона дозволить лікарям, не розголошуючи інформацію про хворобу пацієнта, попереджати його партнера про можливість зараження. Тобто на ділі лікар проситиме людину здати тест на ВІЛ, оскільки «на його думку» він міг інфікуватися. Але лікар в той же час не матиме права напряму вказувати від кого міг заразитися пацієнт».

Причому, партнером ВІЛ-інфікованої особи вважається не лише статевий партнер, але і людина, що вживала з іншою ін’єкційні наркотики чи психотропні речовини. Мова йде про випадки, коли ВІЛ-інфікована особа не використовує презерватив, або окремий шприц для запобігання подальшому поширенню ВІЛ-інфекції.

Забезпечення конфіденційності ВІЛ-інфікованої людини є ще одним суттєвим доповненням нового Закону. Якщо раніше інформацію про позитивний ВІЛ-статус пацієнта можна було передавати іншим медичним працівникам, і навіть медсестри знали про те, хто інфікований, а хто ні, то відтепер це можна зробити лише за письмової згоди самої особи та в межах трудових обов’язків (при передачі пацієнта іншому лікарю). Особливо це нововведення важливо для захисту людей у невеликих містах, де розголошення такої інформації, навіть в медичному оточуванні, призводило до її витоку за межі медичного закладу і миттєвому розповсюдженню по всьому містечку чи селу. Як результат - повна втрата нормального життя ВІЛ-інфікованою особою, адже її фактично намагаються ізолювати від суспільства, хоча науково доведено, що ВІЛ не передається побутовим шляхом.

«Цей Закон захищає права всіх людей, а не лише ВІЛ-позитивних - говорить Володимир Жовтяк, Голова Координаційної ради ВБО «Всеукраїнської мережі ЛЖВ». – Він змінює пострадянські репресивні підходи до боротьби з інфекційними хворобами та допоможе боротися з хворобою, а не з хворими людьми».


Переглядів: 2836
Поширень: 0