Ольга прийшла в продуктовий магазин для того, щоб купити рибу — хотіла зробити на вечерю для чоловіка щось особливе. Того вечора її чоловік Віктор на вечерю рибу так і не отримав. Куплений в магазині продукт виявився ... гнилим. От тільки пред’явити претензію продавцю Ольга теж не змогла — не мала при собі чека, як завжди, на виході з магазину викинула його в сміття.

ЧЕК — ДОКУМЕНТ ВАЖЛИВИЙ

Як розповів заступник начальника управління захисту прав споживачів Вінницької області Олександр Баланов, він і сам неодноразово потрапляв у подібну ситуацію. Кілька разів у магазині неподалік свого будинку купляв зіпсований товар. Але не повертав, оскільки розрахунковий документ не отримував.

— У нас мало звернень по продуктовій групі товарів, — розповідає Олександр Леонідович. — Найбільше звертаються із неякісним взуттям, складно-побутовою технікою та мобільними телефонами. Я розумію, чому так — ті речі, що я перерахував, дороговартісні. А за 15-20 гривень, витрачених в магазині на прострочений товар, ніхто не стане сваритися. Кому потрібен зайвий клопіт. На жаль, так думає більшість вінничан.

І помиляється. Оскільки продавці продовжують зловживати і все одно продають неякісні продукти харчування. За словами Олександра Леонідовича, незважаючи на те, що відповідно до сучасного законодавства про перевірку підприємця попереджають за 10 днів, випадки вилучення простроченого товару все одно не зникають із практики. І в цьому разі головна проблема при написанні скарги криється в чеках. А точніше — у їх відсутності.

— Я працюю на цій посаді понад дев’ять місяців, перевіряв багато скарг, — розповідає заступник начальника управління. — Приходили і з зіпсованою ковбасою, кефіром, навіть із простроченим вином. Але жодного разу ніхто не приніс розрахунковий документ. Без нього пред’явити претензію не можна!

Отже, найперше правило обачного покупця — завжди зберігати чек. Якщо в магазині, радить Олександр Леонідович, придбали неякісний товар — можна повернутися і висловити усну претензію. Якщо продавець на зауваження не відреагує і повертати гроші чи обмінювати товар відмовиться, скаргу, з описом всього, що відбулось в магазині, треба скласти в двох примірниках. Одну залишити продавцю, а другу — з його підписом, який засвідчить що він з документом ознайомлений, залишити при собі. Навіть якщо і після цього підприємець не визнає свою провину — звертатися в управління захисту прав споживачів.

— За порушення правил торгівлі до відповідальності можуть притягнути продавця чи завмагазином, — розповідає Олександр Леонідович. — Перший штраф – до 170 грн. Згідно із Законом „Про захист прав споживачів” є ще відповідальність суб’єкта господарювання. Адміністративно-господарська санкція накладається на власника магазину: 200% від вартості залишку простроченого товару. Тобто це — подвійний штраф. Буквально нещодавно ми оштрафували магазин у Могилів-Подільському та ще один у Літині на 1000 грн. — тільки адміністративно-господарська санкція. Ці гроші ідуть до бюджету. Під час позапланової перевірки по скарзі, ми пишемо приписи по усуненню недоліків та відшкодуванню шкоди, і якщо вони не виконуються — є ще один штраф. Теж немаленький — 600 грн.

Обачний покупець також завжди перевірятиме не тільки строк придатності товару, але й чи дотримується продавець температурного режиму зберігання продуктів. Для цього — є спеціальні термометри на холодильниках. Вони мають бути розміщені на видноті. Якщо таких немає, треба також звернутися до управління.

— І якщо термометра немає, вже не радянські часи, дефіцит, як явище зник вже давно, — каже Олександр Леонідович. — Краще придбати товар в сусідньому магазині, де він є. А при бажанні — звертайтеся до нас, ми на порушення відреагуємо.

На вимогу покупця також мусять пред’являти і документи, які засвідчують якість товару. Якщо в паспорті якості дата не збігається із датою виробництва товару — його теж краще не купляти. Це значить, що перевірений товар вже могли розпродати, а ви купляєте той, якість якого сумнівна.

Документи на продукти харчування можна вимагати і в кафе та ресторанах. Там на вимогу клієнта мають показати технологічну картку. Згідно із нею готують страви, її розробляють на основі зареєстрованих відповідним чином рецептурних довідників.

— Ми обов’язково протягом року практично всі об’єкти харчування перевіряємо, — зазначає Олександр Леонідович. — У тому числі всі заклади харчування в навчальних закладах, оздоровчих таборах і санаторіях.

НЕБЕЗПЕЧНА ЇЖА
Про те, що у весняно-літній період зростає небезпека харчового отруєння, каже і заступник головного державного санітарного лікаря Вінниці Олександр Мельник. За його словами, щороку від гострих харчових отруєнь гине два вінничанина.

— У першу чергу, це пов’язано із вживанням неякісних харчових продуктів, — каже Олександр Васильович, — і зменшенням термінів зберігання в зв’язку з підвищенням температури повітря. Сфера торгівлі та громадського харчування розвивається в останні роки дуже інтенсивно, є зразкові об’єкти, в які приємно зайти. Тим не менш, порушення ми фіксуємо і досі.

Наприклад, розповідає Олександр Васильович, головною проблемою в гіпер— та супермаркетах і досі залишається прострочений товар. Пояснити це легко: покупець, завдяки системі самообслуговування, обирає найсвіжіший продукт. Відповідно, з давнішим терміном зберігання продукт залишається на поличці. Через великий асортимент прослідкувати всі категорії товару достеменно — майже неможливо.

— Це не єдина проблема, — зазначає Олександр Мельник. — У супермаркетах працюють і власні цехи з виробництва кулінарних, кондитерських чи хлібобулочних виробів. Там ми також фіксуємо порушення. Класичний приклад: це заправлені майонезом салати. Кілька кілограмів чи навіть десятків кілограмів салату не придбають одномоментно. Прострочений салат може викликати отруєння.

Хоча працювати з супермаркетами легше — в них майже завжди є супровідна документація. Гірша ситуація — на ринках міста. Там такі документи не завжди є. Або — інший варіант. Вони є, але на партію вже давно проданого товару. Таким чином, наприклад, неперевірене ветеринарною службою м’ясо продають під виглядом перевіреного. Отже, часто виявляємо невідповідність з лабораторними дослідженнями. А потім вже з’ясовується, що документація — відсутня. Це вже зовсім інші продукти. Їх, в обхід експертизи ветеринарної міліції, принесли чи підвезли вже пізніше.

Проблеми на ринках цим не обмежуються: навіть незважаючи на наявність холодильного обладнання, непоодинокі випадки, коли продукти зберігають за межами рефрижераторів. Це порушення непереборне, каже Олександр Васильович. Жодна перевірка не обходилась без виявлення продуктів, умови зберігання яких не дотримано. Такі продукти, навіть за умови того, що їх строк придатності ще не вийшов, вилучають з продажу.

— Не викорінено явище реалізації на ринках забороненої продукції, — зазначає Олександр Васильович. — Це всі домашні консервації, тістечка, торти домашнього виготовлення. На жаль, лоточники з ними ходять і досі. І тут же, поряд, ходять такі ж самі лоточники — носять отруту для тарганів, мишей та щурів поміж харчові продукти.

Виявляють порушення і в закладах громадського харчування. Олександр Мельник радить при першому ж візиті у кафе звертати увагу на санітарний стан закладу, чи підстрижені нігті в офіціанта і чи чисто він одягнений.

— Ще одне з поширених порушень — недотримання дозвільних умов, — каже заступник санітарного лікаря Вінниці. — Якщо в манюсінькому кафе, в якому кухонька декілька метрів, пропонують повний асортимент — від борщів до екзотичних салатів, зрозуміло, що це не може бути погоджено. Тому що є розряди, є тип установи, і в кожному окремому випадку, в залежності від забезпечення технологіями виготовлення страв, узгоджується асортимент закладу. Одне з найрозповсюджених порушень — недотримання цього асортименту.

Втім, уважний клієнт завжди перевірить документи та маркування на упаковці товару, зверне увагу і на санітарний стан закладу. Тоді він — захищений від отруєнь і неякісних продуктів.


Переглядів: 4590
Поширень: 0