Кому потрібне те, що непотрібне нам?

14.07.08 02:08 7489

Масово скуповуються сонцезахисні окуляри, спіднички максимально коротшають, черги за квасом та мінералкою стають все більшими - літо...

Кому потрібне те, що непотрібне нам?

Крім того, літо - це пора відпусток. Проте, коли ми, українці, беремо відпустку, то це ще не означає, що весь вільний час ми відпочиватимемо. Адже багатьом із нас відпустки потрібні,  щоб привести до ладу своє помешкання. Мається на увазі ремонт. Звичайно, робити ремонт влітку набагато краще, ніж взимку, але ложка дьогтю є й тут - сміття. Воно завжди супроводжує таке приємне заняття, як покращення інтер'єру власного житла, а позбутись різного непотребу інколи буває досить важко.

Паперове питання
Левова частка сміття - папір. Газети, журнали, старі зошити та записники, коробки від цукерок та техніки, чеки, старі шпалери... Одним словом - макулатура. Позбутись її можна кількома способами, але, котрий не обереш, всюди є свої скелети в шафі.

Найпростіше, здавалося б, викинути разом із іншим сміттям. Та, як це не смішно, це не скрізь просто. На сьогоднішній день більшість приватних секторів про сміттєві баки та сміттєвози і думати забули. Наприклад, мешканці вул. Чехова (від гіпермаркету „ГРОШ" і до вул. Блюхера), до яких відношусь і я, востаннє насолоджувались „благами" цивілізації ще п'ятнадцять років тому. Тоді ми сплачували по гривні, і раз на тиждень приїздила машина та вивозила сміття. Нині ж проблема із вивезенням сміття поставлена на самоконтроль. Така сама ситуація склалася і на прилеглій вул. Іванова, де, на досить великій відстані від багатоповерхівок, знаходилось таке собі маленьке звалище. Але понад півроку тому звалище ліквідували, і люди з обох вулиць змушені вивозити сміття власними автівками або на таксі. Сміття вивозиться за місто, де викидається або в смітники, або, що відбувається значно частіше, на придорожню смугу. До речі, коштуватиме така поїздка від 50 грн. в залежності від обсягу сміття та, відповідно, розміру автомобіля.

Можна здати макулатуру до пункту прийому вторинної сировини. Але тут також виникають запитання.
Отже, маємо розібратись де, коли та на яких умовах можна здати макулатуру. Якщо мова йде про невелику кількість, то "папірці" слід складати в пакети і спокійно нести до найближчого пункту прийому. У кожному мікрорайоні Вінниці знаходиться достатня кількість таких точок. На їхні пошуки у власному мікрорайоні доведеться вирушити самостійно, орієнтуючись на оголошення, що розвішені на стовпах і сповіщають про те, що найближчий пункт - ось він, або, що пройтись до нього треба сто-двісті метрів. Я, наприклад, абсолютно випадково наткнулась на один з таких просто біля редакції, проте прийомщик відмовився назвати адреси інших точок (ближчих до мого дому), зіславшись на те, що він не уповноважений давати таку інформацію. Більшість таких пунктів працюють п'ять або шість днів на тиждень, з 9:00 до 19:00, без перерв. Там платять за кг макулатури від 30 до 42 коп.  Сума не велетенська, але копійка гривню береже. Таких точок у Вінниці нараховується близько шістдесяти.

Щодо великих партій макулатури, то доцільніше продавати їх великим підприємствам. Оголошення такого плану легко знайти в інтернеті та  в газетах. Платять там, в середньому, від 300 до 600 грн. за тонну (в залежності від ступеня вологості та забруднення). Проте кожне підприємство залишає за собою право змінювати ціну і не називати конкретну суму по телефону. Крім того, такі підприємства у 90% надають транспорт для перевезення макулатури. Якщо ж наймати транспорт самотужки, то вінничанам це коштуватиме від 1грн. і 20 коп. до 1 грн. 60 коп. за км у машині з вантажомісткістю у 2 тонни.

Останній спосіб позбутись макулатури досить „лінивий" для Вас, та зовсім не для Вашого гаманця. У випадку, якщо Ви робите такий популярний зараз ремонт „під ключ", то за окрему плату робітники вивезуть із вашої оселі непотрібний папір. А от, якою буде ця окрема плата, фірми, що надають такі послуги визначають самостійно, так би мовити, на місці.

Де подіти крісло, на якому вже насидівся та телевізор, який надивився
Складніше вирішується питання зі старими меблями та технікою. Єдине, чого з ними не зробиш, так це не викинеш на організований смітник у дворі багатоповерхівки, тому що це викличе незадоволення сусідів та комунальних працівників. Із такою проблемою я зіткнулась особисто минулого року, тому поділюсь своєю історією. Отже, торік моя сім`я затіяла капітальний ремонт. Ми мешкаємо у приватному будинку, який будували мої дідусі, тому ремонт був справді капітальний. Сказати, що клопотів було багато - нічого не сказати, але коли вся ця розруха набула більш-менш конкретних рис, виплила нова проблема - де подіти старі меблі та телевізор. І, якщо з останнім ми впорались легко (відвезли бабці в село і запроторили на горище), то дві шафи і два дивани стали гальмом у процесі перевтілення старого будинку на будинок мрії. Нікому з родичів, сусідів та знайомих вони потрібні не були, а віддавати комусь на дрова заборонила сентиментальна мама. Вона ж і подала оголошення до газети про продаж меблів  б/у, що зупинило нас ще на два тижні. Але, о чудо, почали приходити покупці. Торги вела мама, з чого ми отримали 120 грн. за одну шафу та 80 грн. за іншу, та по 200 грн. за дивани.  Такий варіант вирішення - чи не єдиний для вінничан, котрі не мають дач, або родичів у селі. Для менш сентиментальних мешканців міста зазначу, що стару техніку також легко продати через оголошення (за телевізор можна отримати не менше 50 грн.), а меблі таки продати на дрова, чи завезти у найближче, але маленьке село, та віддати бажаючим. Так, приміром, робив мій знайомий, віддавши меблі у сільський клуб культури. Щодо приблизних цін для продажу старих речей, то вони залежать від стану ваших речей та вміння торгуватись, особливо, якщо за оголошенням звертаються звичайні люди, а не підприємства.
"Моя Вінниця"
Система Orphus

Останні новини

Реклама

Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Мультіплекс (Караван)