Іван Бондарчук не вірить у об'єднання вінницької опозиції

19.03.12 10:31 Політика 3908

Де два українці – там три гетьмани

Іван Бондарчук не вірить у об'єднання вінницької опозиції

Інтерв'ю з народним депутатом України 5-го скликання від Соціалістичної партії України, БОНДАРЧУКОМ Іваном Миколайовичем. У 2006-2007 роках Іван Миколайович був членом Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації, Головою Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці. Сьогодні І. М. БОНДАРЧУК є головою Вінницького обласного товариства "Україна-Росія".

- Іване Миколайовичу, якою для Вас, як голови обласного товариства "Україна-Росія" є найбільш актуальна тема у політичному просторі?

- Такою темою є питання виборів у Росії. Загалом, виборами я залишився задоволений. Особисто спілкувався з Путіним і привітав його, побажав успіхів. Не подумайте, що я ідеалізую, можливо, в Путіна теж є свої промахи. Але – в Росії є національна ідея, вона володіє масами і стає національною матеріальною силою. Це ідея великої держави. В Росії теж були періоди, якими не можна пишатися, але за оцінками експертів, Російська Федерація має гарну перспективу в майбутньому – до 2015 року вона ввійде в четвірку країн з найбільшим ВВП. Тобто, об’єктивною реальністю є те, що ми, українці, живемо поряд з великою державою, знаходимося у полі її інтересів, а тому дружити з Росією, зміцнювати культурні, соціальні, економічні зв’язки є життєвою необхідністю для України.

- Як Ви прокоментуєте ситуацію, якою так незадоволений Петро Симоненко – Росія співпрацює з НАТО, адже формування цієї організації має незабаром з’явитися в Ульяновську.

- Так, Росія співпрацює з НАТО. В Росії є свої інтереси, але мова йде лише про проміжну базу, за допомогою якої будуть виводитись контингент і вивозитися вантажі з Афганістану.

- На Вашу думку Володимир Путін є найкращим варіантом для Росії. А який варіант міг бути найгіршим?

- Справа в тому, що говорити про суб’єктивні погляди не варто. Президента вже обрали. Якась частина ворогів чи конкурентів Росії буде просто спостерігати за ситуацією, інші – скреготатимуть зубами.

- Ви пам’ятаєте, раніше тривала інформаційна війна між Віктором Ющенком та Дмитром Медведєвим, зараз важкі переговори з російського газу зайшли в глухий кут. До чого призведе обрання Володимира Путіна?

- Обрання призведе до більш жорсткої політики. Природно, що Росія відстоює свої національні інтереси. Ми повинні знайти в цій ситуації свій суб’єктивний український інтерес, нормалізувати його, насамперед – в сфері економіки, потім – в гуманітарному середовищі. Напружені гуманітарні відносини рано чи пізно позначаються на економіці, проте в соціально-економічній сфері ми зможемо вирішити питання. Вступ в митний союз, на чому наполягає Путін, дає Україні перспективу додаткового приросту ВВП в Україні в рік – близько 3.5%, тобто ми отримаємо близько дев’яти мільярдів доларів. Нам потрібно відродити наше авіабудування, ракетно-космічну галузь, воєнно-промисловий комплекс. Ми зможемо відродити ці галузі, коли увійдемо в митний союз. Передові країни продають готові вироби й технології, це – обличчя кожної держави. Доля технологій у нашому ВВП на сьогодні – 0,02%. В складі митного союзу ми відчуватимемо себе набагато впевненіше, я не кажу про те, що ми повинні працювати лише з Росією – ні, але створення союзу надасть можливість стабілізувати ВВП та організувати значну кількість додаткових робочих місць.

- Перейдемо до внутрішньої політики: ви берете участь в обласному керівництві Компартії?

- Ні, я був на керівних посадах у партії в Радянські часи. Але зараз потрібно оновлювати кадри.
Чому вийшли з СПУ?

Не поділяв погляди керівництва партії. Я був не згоден з тим, що дехто з членів партії хоче перейти у васальне підпорядкування до Партії регіонів.

- Зараз маєте певне відношення до обласної влади? Ви залишаєтеся радником нинішнього губернатора?

- Ні, ми вирішили, що моя місія закінчилась, радником можна бути тоді, коли до порад прислухаються. Тепер я пропоную певні варіанти лише на громадських засадах, наприклад, у сфері патріотичного виховання. Ось я запропонував захід до Дня Перемоги – хочемо 20 квітня відправити велопробіг по маршруту Липовець-Москва. І ця пропозиція знайшла підтримку у керівництва ОДА.

- Питання по кадрах: Ви радили голові ОДА залишити на власних посадах когось із колишньої адміністрації?

- Зараз я в ці питання не вникаю. Ті, кого я хотів би рекомендувати, вже не працюють і працювати не будуть.

- Нещодавно Сергій Тігіпко домовився з Партією регіонів про те, що йому віддають 15 заступників голів облдержадміністрацій в Україні. У нашій області до цього можуть прислухатись? Ваш прогноз?

- Я, взагалі-то, відношуся до цього критично. Мені здається, торгуватися тут не варто. Партії об’єднуються за ідеологічними принципами, а не для того, щоб одержати якісь посади. Я вважаю, що цей принцип даремний. Ми зробили дуже велику помилку, коли у 2005 році призначали голів райдержадміністрацій за квотним принципом – від партій, які підтримали Віктора Ющенка на президентських виборах. Там виявилися люди, які навіть не зовсім грамотно вміли писати.

- Чи бачите Ви якісь принципові відмінності парламентських виборів 2012 року від усіх попередніх?

- Надзвичайно високу роль відіграватиме грошовий аргумент – будуть купувати голоси, особливо на мажоритарних округах. А у нас люди мають совість, тому і вважатимуть себе зобов’язаними перед тими кандидатами, гроші яких вони взяли.

- Дайте оцінку: КОД(Комітет Опору Диктатурі) заявив, що до кінця місяця визначиться з єдиними кандидатами по мажоритарних округах. Ваша оцінка – чи дійсно матимуть вплив на формування списків мажоритарників голови обласних партійних осередків?

- Ні, це все для преси й піару. Де два українці – там три гетьмани. Коли справа доходить до завершення – ніхто нічого не може зробити. Усе залежить від авторитету обласного керівництва на загальноукраїнському рівні. До моїх, наприклад, порад, у бутність головою обласної організації СПУ, прислухалися.

- Давайте конкретизуємо - візьмемо за приклад обласний осередок БЮТу. Чи дозволить столичне керівництво затвердити місцевих кандидатів чи все таки буде нав’язувати столичних «десантників» від цієї політичної сили?

- Мені важко про це судити, але з приводу діяльності обласних осередків партій можу сказати : чим більше у пресі скандалів і звинувачень на адресу будь-яких керівників будь-яких партій – тим менше довіри до них на центральному рівні. Взагалі, здається, КОД повторить долю коаліції "Сила народу".

- Щодо Соціалістичної партії, у якій Ви багато років перебували, то сьогодні є ще одна людина з Вінниці, яка здобула відомість завдяки партійній роботі в СПУ – народний депутат Катерина Лук’янова. Чи має вона політичне майбутнє?

- Мені не дуже хочеться говорити про цю людину. Однак, якщо коротко, то перспективи у неї, як політика дуже сумнівні. Відомою вона стала завдяки включенню у прохідну частину списку "Наша Україна – Народна Самооборона". У список потрапила завдяки підтримці Юрія Луценка, а, згодом, швидко перебігла до ХДС. Законотворчими ініціативами не запам’яталася.

- Яку пораду Ви дали б Петру Порошенку з приводу пропозиції бути міністром фінансів?

- Наскільки я знаю, спочатку Петро Олексійович дав свою згоду на цю пропозицію. Як фінансист – він хороший спеціаліст. Але Партія регіонів не хоче, мабуть, допускати «чужих» людей у своє коло. До того ж міністерство фінансів - це реальні фінансові потоки. Тоді йому запропонували Міністерство економіки, яке у вітчизняних умовах виступає у якості статистичного відомства – проекти, звіти, пропозиції. А таке Міністерство, схоже, Порошенку не настільки цікаве. Він його "переріс". Не думаю, що він погодиться.

- Поділіться інформацією, хто піде по Вінницькій області від Комуністичної партії до Верховної Ради по мажоритарним округам?

- Може піти від м. Вінниці Валерій Бевз, по іншим округам можуть балотуватись Ігор Калетнік, голова обласного осередку Лідія Закусілова.

- А Ви плануєте балотуватись?

- Можливо, але ще не вирішив остаточно. Я не встиг доробити в парламенті те, що міг би. З поданих мною 64 законодавчих ініціатив були розглянуті тільки 24. А це важливі і акутальні питання.

- І останнє запитання: висловіть своє бачення – ви порадили б Володимиру Гройсману йти у Верховну Раду чи просто провести туди свою людину, опираючись на власний авторитет?

- Я не знаю, які в нього плани. З нього був би хороший депутат – так мені здається.

І міністр теж. Як фахівець він вже зараз дає фору багатьом ексам та теперішнім господарникам. Як людина має переваги в тому плані, що з ним можна легко зустрітися й поговорити – в будь-якому випадку він приймає рішення і відразу ж дає відповідь. Особисто мені кандидатура нинішнього міського голови подобається більше інших, які займали цю посаду раніше. Але щодо підтримки виборцями кандидата у народні депутати лише тому, що його пропонує Гройсман... Парламентські вибори дуже відрізняються від місцевих, тому подібна технологія складна у виконанні. Насамперед тому, що люди чітко розуміють різницю між політиком місцевого та всеукраїнського масштабу. Тому й критерії обрання до місцевої ради та до парламенту суттєво різняться.

"Моя Вінниця"За iнформацiєю:Свобода Слова
Система Orphus

Останні новини

Реклама

Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Мультіплекс (Караван)