Є в році один день, коли прийнято любити вчителів. Чимось це нагадує казку про Попелюшку. Настав День вчителя - і ось наші педагоги в центрі уваги вдячної громадськості - чують на свою адресу теплі слова, отримують привітання та неодмінні побажання «успіхів у роботі», несуть додому пахучі осінні квіти ... Закінчується свято - і раз! Неначе від натискання вимикача гасне світло уваги і поваги, в якому аж цілий день грілися представники найпотрібнішої - і важливої, і важкої (і як там нас ще вчили в далекій радянській школі?) професії. І знову виповзає величезний віз проблем нинішніх вчителів. Проблем, які вирішуються не не святковими промовами та преміями «до Дня вчителя», а виключно кропіткою системною роботою, глибокими структурними змінами у вітчизняній сфері освіти. Як щодо Дня вчителя щодня? Хіба не фігура педагога знаходиться в основі отримання нашими дітьми якісної сучасної освіти?
Партія «Сильна Україна» підготувала концепцію змін у сфері освіти. В основі - три найважливіших принципи: довіра до вчителя, забезпечення його творчої роботи та ефективного контакту з дітьми і, безумовно, всебічна підтримка школи. Про реформи, необхідні сьогодні системі освіти України, говоримо з керівником Експертної комісії з питань освіти партії «Сильна Україна» Сергієм Вєтровим.
- Реформа вітчизняної освіти - нині тема модна. Але ж мова йде про виховання наших дітей - майбутнього країни. З плеча рубати в такій ситуації - собі дорожче ...
- Тому мова йде про реформи дуже виважені, системні. Сьогодні всі розуміють, що система освіти реально потребує змін, але мало хто вірить у можливість дійсно ефективних перетворень. Суспільство, батьки повинні сформулювати своє соціальне замовлення на сучасну середню освіту. Ми в «Сильній Україні» переконані - у центрі цієї системи повинен стояти вчитель.
- У якого теж є свої потреби.
- Безумовно. Виховання дітей - це не та річ, на якій економлять. І держава повинна забезпечити вчителя гідною зарплатою. Ще один важливий момент - схема розрахунку цієї оплати. Існує світова практика: педагог, який працює творчо, має високу кваліфікацію, отримує за свою працю істотно більше. В Україні ця різниця - копійки. І така «зрівнялівка» грає надзвичайно негативну роль.
- Тобто все впирається у вирішення фінансових проблем? Будуть гроші - буде і якісна освіта?
- Гроші вирішують багато чого, але не все. Сьогодні питання гідної оплати вчительської праці є першочерговим, тому що це ще і питання престижу професії. Важко думати про творчий підхід до роботи і потреби учнів на порожній шлунок!
І, звичайно, як тільки зміниться на краще ситуація з оплатою - «помолодшають» кадри. Хоча сьогодні молодь не хоче йти працювати у школи і з іншої причини. Їм, знаєте, там нудно - немає можливості для самореалізації, професійного зростання.
Напевно, простору для самореалізації при жорстких навчальних планах не дуже багато.
- Жорстка система адміністрування «зверху вниз», що дісталася нам від СРСР, взагалі не дуже сприяє самореалізації та творчому зростанню. Тому ми в «Сильній Україні» переконані: вітчизняній системі освіти потрібна децентралізація. Замість нескінченних бюрократичних перевірок і жорстких рамок навчальних планів - повноцінний діалог школи і суспільства. Ми повинні довіряти вчителю. Він – професіонал, і знає, що і як краще сприймуть його вихованці.
- Творчий похід - це прекрасно. Але батьки все-таки хочуть, щоб їх дітей вчили не лише відчуттям, але і за планом.
- І розробляти ці плани, програми повинні фахівці, а не чиновники, які давним-давно відірвалися від реального педагогічної роботи. У нас є багато талановитих педагогів, цікавих методик, створені авторські школи. Але ніхто про них не говорить.
Між іншим, ще кілька років тому Україна заявила про перехід від моделі державного управління освітою до суспільно-державної. Мова йде про систему, де контроль за змістом та якістю освіти переходить до муніципальних, професійних та громадських структур.
Цікавою є також схема, що виправдала себе у світовій практиці - освітні округи, в професійні та громадські ради яких входять педагоги, батьки, громадські діячі, підприємці. Ті, хто об\'єктивно краще орієнтуються в потребах конкретної території - а значить, можуть ефективніше вирішувати актуальні завдання. А органи місцевого самоврядування будуть забезпечувати роботу шкіл.
- Але ми ж знаємо, що гідне забезпечення шкіл - це ще одна проблема.
- Сьогодні з бюджету у нас фінансується не освіта як така, а витрати на утримання будівель шкіл і зарплати вчителям. Я вважаю, школа може і повинна заробляти - в тому числі на надбавки до зарплат педагогів. Забороняти це робити - м\'яко кажучи, нерозумно. Тим більше, що законодавство передбачає масу способів такого заробітку. Зауважте, ми говоримо про чесний і легальний шлях! Держава має дати школам можливість зміцнити своє матеріальне становище з тим, щоб вони могли творчо підходити до навчання дітей.
Плюс, безумовно, потрібно передбачити податкові пільги для тих підприємців, які фінансово підтримують школи. Це реально дозволить залучити більше коштів на їх розвиток - в тому числі, впровадження нових методик.
Педагог повинен стати для дитини яскравим першим прикладом успішної, сучасної, розвиненої людини. А для цього потрібно підвищити статус вчителя, повернути авторитет цієї професії.