Стовідсотковий український хоррор. Коли Іван краде з колекції рідного університету артефакт (згарда), він не підозрює, чим це загрожує. На тілах його друзів з\'являються дивні символи, які дуже схожі на ті, що зображені на згарді. Як потім розповів хлопцям один дивакуватий викладач, вони знайшли печатку. Печатку, яка стримує древнє зло, що ось-ось тепер має їх вбити. І єдиний вихід це поїздка в Карпати, де їм допоможе останній нащадок мольфара.

"Тіні незабутих предків" дійсно є істинно українським фільмом. Грають в ньому молоді люди, яких знаходили кастингом по всій Україні, розмовляють вони теж чистою українською мовою. Та й основа сюжету знову таки обертається навколо гуцульського язичницького оберегу "згарди". Для вітчизняного глядача Любомир Левицький, режисер "Тіней незабутих предків", знайомий по фільму "Штольня", який хлопець зняв в 2006 році, і який вважається першим українським фільмом жахів. Сама назва фільм, ніяк не пов\'язане з фільмом Сергія Параджанова на, знятого за повістю Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків". Хоча, як зізнався в одному з інтерв\'ю Любомир Левицький, на створення фільму його надихнуло саме недавнє прочитання книги. Зйомки стрічки проходили частково на території національного чернівецького університету імені Юрія Федьковича, частково на природі Карпат. Для того, що б кінокартину потім не соромно було показати й закордоном, у якості головного оператора було вирішено взяти Марка Еверлі, який був учасником головної команди, що знімала американську сагу "Сутінки".