Книгарня «Є» та «Видавництво Старого Лева» запрошують на презентацію роману Тані Малярчук «Забуття», яка відбудеться 22 травня за участю авторки.

Початок – о 18.00. Модератор – Олександр Вешелені.

«Забуття» – одна із найочікуваніших та найяскравіших книжок останнього часу в українській літературі, «Книга року Бі-бі-сі» у 2016 році. Це роман, у якому переплітаються дві сюжетні лінії, історична та сучасна: політика і мислителя В’ячеслава Липинського та жінки з теперішнього, яка з його допомогою шукає шлях до себе. Це книжка про час, пам’ять, державність, про сутність речей і про вміння одночасно дивитися назад і вперед.

«Забуття» – це мій роман про ХХ століття, мої сто років, але не самотності, а втраченої пам’яті, – каже Таня Малярчук. – Це спроба згадати забуте. А також об’єднати індивідуальне і колективне українське, історичну достовірність і художню вигадку, кохання і покликання, божевілля і здоровий глузд, якого, втім, у цьому романі, мабуть, найменше. Його основою несподівано для мене самої стало життя політика-невдахи і пристрасного мислителя В’ячеслава Липинського. Цей роман – данина моєму корінню. Я мусила його написати».

Що таке час, як не кит, який поглинає все, зрівнюючи у бездонному череві геніїв і невдах, шляхетних добродіїв і політичних злочинців. Скільки людських життів непересічних українців стали тим заковтнутим планктоном. Їх неможливо дістати із забуття, хіба що хтось із живих відчує нагальну потребу згадувати. У романі Тані Малярчук «Забуття» тим славетним забутим є В’ячеслав Липинський, український історик польського походження, філософ і невдалий політик, засновник українського монархізму. Його життя було суцільним рухом проти вітру, пожертвою заради ідеї. Але й ним поживився синій кит української пам’яті. Авторка вкладає розповідь про цього чоловіка в уста молодої жінки, героїні роману, нашої сучасниці, котра досліджує старі газети, щоб віднайти власну ідентичність і доторкнутися до минулого, яке вирізали з її історії, як з кіноплівки.

Таня Малярчук (нар. 1983-го р. в Івано-Франківську) — авторка кількох збірок короткої прози (зокрема, «Згори вниз. Книга страхів», «Як я стала святою», «Говорити», «Звірослов») і роману «Біографія випадкового чуда» (2013 р.), есеїстка, регулярно дописує в україно- та німецькомовні медіа. У 2013-му році була відзначена відразу двома літературними нагородами: Vilenica-Kristall (Словенія) та премією імені Джозефа Конрада-Коженьовського.