Інсценізація В.Селезньова за романом у віршах Л. Костенко.
Режисер-постановник – н.а.Укр. Віталій Селезньов,
Cценографія – Ірина Лупащенко.
Прем’єра – 19 жовтня 2000р.
Звитяги наші, муки і руїни
Безсмертні будуть у її словах.
Вона ж була, як голос України,
Що клекотів у наших корогвах!
На рівні національного ладу душі створено поему для театру за романом Ліни Костенко, в основі якої відома й улюблена легенда українського народу. Здається, вона на власні очі переживала події тієї доби.
Так, вона їх бачила очима й серцем легендарної героїні – Марусі Чурай. Разом з Ліною Костенко подивилися на життя жінки, її одвічні болі. Біль, що сконцентрувалася у поезію, страждання, що стало піснею...Ліна Костенко і Маруся Чурай - жіночі серця, що поєднались, нехтуючи часовою перепоною, у безкраїм смутку за душу і правду людини.
Театр не просто гортає сторінки минулого України, але й примушує глядача через призму сьогодення по-новому подивитися на події минулого, “душею сягнути неба”. Ми люди, тому повинні “сягати чолом неба”, а не просто ходити “ногами по землі”.
Виставу двічі було представлено на сцені Національного академічного театру ім. І.Франка, на гастролях театру у Львові, Черкасах, Житомирі, обласних центрах Вінниччини.
Перша виконавиця ролі Марусі Чурай – н.а.Укр. Таїса Славінська.
З 2007р. – Любов Остапчук.