У 1990-1991 роках Вінниця стала ареною численних акцій і мітингів, що підкреслювали прагнення жителів до незалежності. Одним із ключових моментів стало масове виникнення на Вінниччині політичних, просвітницьких, національно-культурних, правозахисних, молодіжних об’єднань, а також осередків політичних партій різноманітного ідеологічного спрямування.
Вінничани почали активно демонструвати свою громадянську позицію, виходити на мітинги проти комуністичного режиму та за утворення суверенної Української республіки.
Визначну роль у розвитку національно-демократичного руху того часу на Вінниччині відіграли Михайло Бардин, Степан Вовк, Василь Гурін, Арсеній Зінченко, Людмила Кароєва, Михайло Климчук, Лариса Корнієнко, Володимир Мулява, Олександр Нижник, Валерій Палій, Василь Підпригорщук, Олена Яворська та багато інших активістів.
Окрім цього, аж 95,43% вінничан підтримали Акт проголошення незалежності України на Всеукраїнському референдумі від 1 грудня 1991 року.
Історія виборювання вінничанами української незалежності у світлинах:
Мітинги вінничан на Бригантині, лютий 1990 р. На той час, це було чи не єдине місце, де дозволялося проводити демонстрації, адже там їх бачило не так багато людей.
Виступ громадського діяча Арсенія Зінченка на мітингу на Бригантині, лютий 1990 р.
Агітаційний портрет Арсенія Зінченка як кандидата у депутати Верховної Ради, 1990 р.
Мітинг під стінами Вінницького обкому партії (нині Вінницької ОВА), червень 1990 р.
Мітинг біля Вінницької міської ради під час акції голодування громадського діяча Володимира Муляви та його прихильників, 25 червня 1990 р.
Вінничанин, громадський діяч та активіст Володимир Мулява (третій справа).
Освячення Хреста Борцям за волю України у Вінниці, серпень 1990 р.
Перше підняття українського прапора у Вінниці на центральній площі під час загальноміського мітингу 21 жовтня 1990 р.
Освячення національного стягу в Соборі Преображення Господнього, 21 жовтня 1990 р.
Той самий синьо-жовтий прапор, що вперше був піднятий у Вінниці у 1990 р. Жовта частина стягу була зшита зі штори, а блакитна – з шовкової тканини. Прапор власноруч змайструвала вінницька активістка Лариса Корнієнко.
Вінниця стала третім містом в Україні, у якому вперше з 1920 року на головній площі з офіційної згоди місцевої влади замайорів синьо-жовтий прапор.
Український депутат, громадський діяч та борець за незалежність Левко Лук’яненко на мітингу біля Вінницького міськвиконкому, 1991 р.
Демонтаж пам’ятника лєніну у Вінниці, вересень 1991 р. Вінниця стала другим містом (після Києва), де з офіційної згоди місцевої влади знесли пам'ятник владіміру лєніну.
Перший міський голова Вінниці за часів незалежної України, Микола Федорович Костін.
Мітинг з нагоди святкування Дня проголошення Декларація про державний суверенітет, 16 липня 1991 р.
Вінницький камерний хор в Будинку органної та камерної музики.
В Україні активізувалася російська православна церква, закликаючи голосувати за збереження срср.
Прихожани російської православної церкви знищили орган у Спасо-Преображенському соборі, вересень 1991 р.
Захисники органу голодують, вимагаючи відновлення та повернення музичного інструменту, жовтень 1991 р. У результаті орган було частково відновлено. Зараз його можна побачити у Костелі св. Діви Марії Ангельської.
Святкування першої річниці Дня Незалежності України у Вінниці, 24 серпня 1992 р.
Відкриття меморіалу жертвам сталінських репресій у Вінниці, кладовище Підлісне, 1993 р.
Урочисте відкриття меморіальної дошки на честь Уряду Української Народної Республіки до 75-ї річниці Акту Злуки на фасаді готелю «Україна» (колишній «Савой»), січень 1996 р.
Фото: Музей Вінниці, 20 хвилин, Державний архів Вінницької області, Вінницька обласна філармонія