Віталій Остапенко з Вінниччини вижив після атаки ворожого дрона і написав книгу про біль і силу життя

Віталій Остапенко з Вінниччини — єдиний, хто вижив у своїй родині під час жорстокої атаки російського безпілотника-шахеда в березні 2024 року. Тоді ворог влучив у будинок, де він жив із батьками. Батьки загинули на місці, а самого Віталія, ледь живого, дістали з-під завалів.

Про це інформує видання My Vin, посилаючись на сюжет телеканалу «ICTV».

"Єдине, що я пам’ятаю, — це як цегла шурхотіла над головою, крики людей і гудіння машин. Я хотів поворухнутися, але не міг", — згадує він.

Медики боролися за його життя, рятуючи від численних травм: сім переломів черепа, перелом тазу, двох місць ноги, відкритий перелом руки з пошкодженням нерва, через що рука досі не функціонує повноцінно.

Попри все, трагедія не зламала Віталія. Уже у лікарняній палаті він почав писати книгу про свою сімейну історію — «Незламний. Історія, що заряджає на життя». Перші сторінки друкував на телефоні. Для нього ця книга стала способом донести світові правду про російські злочини та поділитися силою й мотивацією рухатися далі.

Відвідувати руїни свого дому чоловік ходить рідко — лише щоб згадати, що стало поштовхом до творчості. Єдине, що залишилося живим на подвір’ї — трояндовий квітник, який колись доглядала його мама. Віталій згадує:

"Вона безмежно любила троянди. Зараз я буваю, зриваю квіти, але не дарую — завожу їх на кладовище".

Незважаючи на інвалідність і те, що права рука не працює повноцінно, Віталій знайшов себе у творчості та допомозі іншим. Він веде блог у соцмережах, де ділиться власним досвідом, підтримує людей, які переживають подібні трагедії, та розповідає правду про війну в Україні. Його підписники — у багатьох країнах світу.

"Ця книга — збірка порад і мотивація до дій. Вона — 30 ударів по апатії, що допомагають рухатися вперед", — говорить Віталій.

Він активно бореться і з бюрократичними перепонами, пов’язаними з пенсіями та компенсаціями за втрачене житло, не зважаючи на всі труднощі.

Віталій живе зараз за трьох — за себе і за батьків. Його історія — приклад справжньої незламності, яка не завжди проявляється гучно, але відчувається в тих маленьких щоденних кроках вперед, незважаючи ні на що.

Читайте також:

Вінницькі хірурги видалили величезну кісту яєчника у 13-річної дівчинки

Масштабні пожежі на Вінниччині: рятувальники 16 разів виїжджали на ліквідацію



Переглядів: 413
Поширень: 0