У Вінниці вшанували пам’ять жертв масових розстрілів єврейського населення під час Другої світової війни. Одне з найвідоміших місць трагедії — П’ятничанський ліс, де 19 вересня 1941 року було знищено до 10 тисяч людей. Окрім нього, у місті збереглися й інші, менш відомі, але не менш трагічні локації.
Про це пише My Vin, посилаючись на "Суспільне. Вінниця".
До Меморіалу жертв Голокосту на вулиці Праведників щовересня приходять вінничани. Серед них Наталя Бендерська, чиєю бабусю Блюму Штрамбранд розстріляли у 1941 році. Вона відмовилася евакуюватися, очікуючи повернення синів з війни, і загинула на місці. Спогади сім’ї зберігаються у Національному інституті Голокосту "Яд Вашем" у Єрусалимі.
Водночас у Вінниці є й історії порятунку. Батько Наталії, Ізраїль Бендерський, очолював підпільну групу, яка рятувала євреїв та учасників спротиву, виготовляючи документи, що дозволяли відправляти людей у партизанські загони. Завдяки цій діяльності вдалося врятувати багатьох.
За даними директора Музею Голокосту Леоніда Трахтенберга, у Вінниці під час нацистської окупації загинуло від 20 до 26 тисяч євреїв.
Масові розстріли відбувалися двома основними хвилями: 19 вересня 1941 року — близько 15 тисяч людей, а 16 квітня 1942 року — ще близько 9 тисяч. Архівні документи, копії доносів та судових справ підтверджують ці дані. Музей Голокосту містить сотні фотографій загиблих і врятованих, а також свідчення очевидців, серед яких світлина хлопчика Мусі Буселовського, розстріляного разом із батьками.
У Вінниці встановлено кілька меморіалів, проте залишаються численні місця масових убивств, що досі не позначені. Серед них колишній цегельний завод на вулиці Магістратській та територія нинішньої психіатричної лікарні, де восени 1941 року розстріляли пацієнтів і лікарів. За оцінками істориків, у місті щонайменше десять таких місць.
Проблема ідентифікації полягає не лише у наявності свідчень, а й у релігійних заборонах втручатися у місця поховань. Наразі застосовують неінвазивні методи фіксації та дослідження. Директор Музею Голокосту наголосив, що позначення цих місць важливе не лише для збереження пам’яті, а й для усвідомлення сучасних травм, які переживає Україна.
Читайте також:
У День усиновлення Вінницька міська рада підтримала сім’ї з прийомними дітьми
Військового Івана Маркітана з Вінниччини нагородили “Золотим хрестом”