У Вінниці біля притулку для тварин просто в пакеті залишили двох новонароджених кошенят. Малюки були настільки крихітні, що ще навіть не встигли відкрити очі. Їхнє життя опинилося під загрозою, адже без мами-кішки такі малюки виживають лише завдяки цілодобовому догляду.
Вінничанка Юлія, яка вже мала досвід догляду за осиротілими тваринами, відгукнулася на прохання притулку та забрала кошенят до себе. Тепер вона вигодовує їх із пляшечки й поділилася з My Vin, як малюки почуваються сьогодні.
«Я не вагалася ні хвилини»
Юлія розповідає, що історія кошенят відгукнулася їй у серці, адже ще з дитинства вона рятувала безпомічних тварин.
«Я була тією дитиною, що діставала кошенят з-під мосту і везла їх додому в садку для риби на велосипеді. Часто вони гинули, бо тоді в селі ніхто не знав, як правильно доглядати. А ще два роки тому я врятувала маленьке кошеня, яке кішка покинула на горищі. Перші дні я годувала його безлактозним молоком зі шприца. В інтернеті дізналася, що існує замінник котячого молока і вже є спеціальні пляшечки, прочитала деталі по догляду. Назвала її Соланою — на честь української криптовалюти, оскільки моя робота пов’язана з цією галуззю».
Кішка Солана
Саме завдяки цьому досвіду вона відразу зголосилася допомогти й нинішнім кошенятам:
«Я розуміла, що знайти їм кішку восени малоймовірно. А в мене є можливість бути з ними 24/7 і фінансові ресурси для догляду. Вже наступного дня купила спеціальну суміш і пляшечку, а власниця притулку дала коврик із підігрівом».
Читайте також
У Вінницькій лікарні імені Пирогова зробили заяву щодо загибелі собак на території закладу
Життя «по будильнику» і море радості
Вигодовування кошенят — завдання непросте. Перші дні малюків доводиться годувати кожні 2–3 години, навіть уночі.
«Я ставила собі будильники й чітко дотримувалася графіка. Важливо слідкувати за об’ємом: спочатку це лише 1,5–2 мл, поступово збільшується. Зараз ми вже дійшли до 4,5 мл. Буквально за два дні я увійшла в ритм».
Попри втому, Юлія каже, що крихітки дарують їй неймовірну кількість щастя:
«Наймиліші моменти — коли кошенята починають муркотіти, облизуватися після годування, смішно витягуватися у сні. Вони швидко відчули турботу й навіть трохи мазунчики. Люблять засинати на руках після годування — це неймовірна порція милоти щодня».
Малюки шукають майбутні родини
Нині кошенятам лише тиждень, вони ще без імен. Юлія веде спеціальний щоденник годувань і зважувань, щоб контролювати їхній розвиток. Попереду — візит до ветеринара.
«Зараз у нас звичайні “мамські турботи”: чи не з’їли замало, чи не переїли. Але з кожним днем стає легше. Це як із дітьми — просто треба любити й дбати».
Малюки вже мають м’яку іграшку, до якої туляться, ніби до мами, і виглядають здоровими та життєрадісними.
Попереду на них чекає найважливіше — пошук родин, які готові подарувати цим маленьким сиротам тепло й любов.
Читайте також:
На Вінниччині зникла 16-річна Христина Біла
У Жмеринській громаді планують збудувати нову систему оповіщення повітряних тривог