На запит поліції амбасадорка безбар’єрності Вінницької міської ради та проєкту «Рух без барʼєрів», голова правління ГО «Гармонія» Людмила Нецкіна провела комунікаційний тренінг по Довіднику безбар'єрності для правоохоронців Вінницької області.
Про це повідомляє My Vin, посилаючись на сайт Вінницької міської ради.
До заходу долучились близько 20 учасників, головним чином інспекторів, з дотримання прав людини територіальних підрозділів поліції Вінниччини. В процесі навчання вони ознайомились з основними поняттями безбар’єрності, дізнались більше про види бар’єрів, а також коректні звертання, які варто використовувати в своїй роботі.
Як розповіла Людмила Нецкіна, голова правління ГО «Гармонія», в організації займаються правами людей з інвалідністю, а саме з порушенням опорно-рухового апарату
За її словами, ще у 2018 році був затверджений єдиний правильний та коректний термін – «людина з інвалідністю». Тому не потрібно вишукувати яких-небудь інших спрощень чи синонімів.
«Не потрібно говорити “людина з обмеженими можливостями”, бо насправді, певною мірою, можливості кожного з нас є обмеженими, напевно мало хто зможе, до прикладу, підтягнутися раз 50 на турніку. Не правильним є також вислів “людина, яка страждає”, чи ”інклюзивна людина”. Адже інклюзія – це процес включення в соціум всіх людей», – каже амбасадорка.
В 2021 році в Україні був розроблений та вперше презентований «Довідник безбар’єрності». На сьогодні – це інтерактивний документ, який постійно оновлюється. В довіднику зібрана основна інформація про етику взаємодії з різними людьми, правильні звертання та формулювання. Наприклад, правильно говорити: людина з порушеннями зору, а не з вадами зору, людина на кріслі колісному, а не на візку.
Крім того, комунікуючи з різними людьми, важливо не лише вживати коректні терміни, а й дотримуватися такої ж поведінки. Зокрема, не можна в той чи інший спосіб виділяти одних серед інших, або створювати умови в якій людині буде некомфортно. Наприклад, при спілкуванні з людьми з порушеннями зору важливо проговорювати якомога більше деталей, а спілкуючись з людьми з порушенням слуху, потрібно дивитися на них, а не на перекладача жестової мови. Водночас, говорячи з людьми на кріслі колісному потрібно або присісти поруч, або зробити кілька кроків назад заради комфорту співрозмовника.
Ще один важливий момент – перш ніж надавати ту чи іншу допомогу, краще запитати чи вона потрібна та, якщо так, то яка саме.
«У нас насправді дуже добрі люди, які завжди хочуть допомогти. Але перш ніж квапитися “робити людині добро”, коректно буде запитати: “Як я можу вам допомогти?”. І, якщо людині справді потрібна певна допомога, то вона про це скаже. Інакше ж замість допомоги, може вийти протилежна ситуація. Тому важливо не боятися комунікувати», – пояснює амбасодорка.
Як зазначає капітан поліції Олена Пархоменко - інспектор з дотримання прав людини відділення поліції № 1 Могилів-Подільського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області з дислокацією в місті Ямпіль, завдяки проведеному заходу вдалось здобути нові знання та досвід, які допоможуть в повсякденній роботі.
«Від імені колективу інспекторів з дотримання прав людини Вінниччини та відділу організації діяльності ізоляторів тимчасового тримання та моніторингу дій із затриманими, хочемо висловити щиру подяку організаторам за змістовну та надзвичайно важливу лекцію, оскільки дані знання та приклади надихають на створення суспільства рівних можливостей, де кожен може почуватися гідно та комфортно. Отримана інформація є цінним досвідом, який може бути використаний на практиці. Адже безбар’єрність – це не тільки про пандуси, це ситуації, які нас вчать дивитися ширше і діяти свідоміше», - каже вона.
Загалом, як зазначає Людмила Нецкіна, безбар'єрність – це доволі широке поняття. Це насправді не тільки про фізичні моменти, а й про можливість працювати та реалізовувати себе і багато людей з інвалідністю є доволі успішними.
«Важливо пам’ятати, що в центрі уваги завжди має бути людина, а не її соціальний статус. І в усіх ситуаціях потрібно передусім бачити передусім особистість, а не її особливості. Інвалідність – це не основна характеристика людини. Я, наприклад, про свою інвалідність зазначаю переважно лише, коли реєструюсь на якийсь захід, де потрібна відповідна організація, – розповідає Людмила Нецкіна. – До речі, часто буваючи в інших містах, я можу щиро зауважити, що Вінниця є одним з найдоступніших міст в Україні. І коли сюди приїжджають знайомі з інших населених пунктів, вони звертають увагу, що у нас на вулицях справді багато людей з інвалідністю, і це не тому, що у нас їх більше, а тому, що тут створені належні умови для їх пересування».
Нагадаємо, формування безбар’єрного середовища у Вінниці почалося з 2006 року за ініціативи тодішнього міського голови Володимира Гройсмана та Раїси Панасюк. Тоді ж була створена тематична програма «Вінниця зручна для всіх». Наразі у громаді, яка є однією з 15 пілотних, реалізують перший комплексний маршрут безбар’єрності в межах проєкту Міністерства розвитку та громад «Рух без бар’єрів» та ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів».
Читайте також:
Вінниця отримала додатковий сервер від Програми EGAP для стабільної роботи контакт-центрів
Міська рада посилює підтримку фермерів для стабільності продовольчої безпеки