Щороку 4 червня Україна та світ вшановують пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти нашої держави. Цей день є не просто датою у календарі, а глибокою раною та нагадуванням про те, що сотні українських хлопчиків та дівчаток не просто загинули, їх безжально вбила країна-агресор. За кожною цифрою офіційної статистики стоїть невинне життя, яке мало тривати, але було відібране ворожими ракетами, авіабомбами, артилерією та безпілотниками, пише My Vin.
Для Вінниччини цей страшний біль назавжди асоціюється із чорним днем 14 липня 2022 року. Російський ракетний удар по середмістю Вінниці обірвав долі трьох маленьких мешканців міста. Тоді загинули чотирирічна Ліза, яка йшла з мамою на заняття, семирічний Максим, який щиро мріяв стати пожежником та восьмирічний Кирило. Сьогодні біля пам’ятного знака «Жертвам ракетних ударів» у Вінниці лунав зворушливий передзвін дзвіночків. Вони стали символічним голосом тих, чиє дитинство мало бути сповнене мрій і щасливих спогадів, а не вибухів, сирен та втрат.
Міський голова Вінниці Сергій Моргунов наголосив, що вбивству дітей не може бути жодного виправдання. Малеча нікого не атакувала, не становила загрози і не брала до рук зброю, вони просто жили своїм звичним життям. Лише за офіційними даними від початку повномасштабного вторгнення росія вбила понад 700 українських дітей, тисячі зазнали поранених, а величезну кількість хлопчиків та дівчаток було депортовано чи незаконно утримано. Реальні ж масштаби трагедії на тимчасово окупованих територіях можуть виявитися значно більшими.
Окрім Вінниці, страшними символами дитячої трагедії стали Дніпро, де ракета зруйнувала житловий будинок і забрала життя шістьох дітей, та Київ, де окупанти цілеспрямовано атакували дитячу лікарню «Охматдит», у якій рятували найважчих маленьких пацієнтів.
Органи правопорядку та прокуратури роблять усе можливе, аби кожен воєнний злочинець отримав справедливе покарання. Наразі в Україні розслідують понад 6 тисяч кримінальних проваджень щодо злочинів проти дітей. Впродовж цього часу вже повідомлено про підозру понад двом сотням військовослужбовців рф, до суду скеровано понад 100 обвинувальних актів та винесено перші вироки. Головне завдання українського правосуддя — встановити кожного, хто віддавав та виконував злочинні накази, адже для таких звірств не існує строку давності.
Кожна вбита дитина має ім’я, і кожен кат має бути покараний...