Сьогодні Вінниця прощається із мужнім Захисником України Володимиром Зінченком, позивний «Зін». Звістка про повномасштабне російське вторгнення застала вінничанина за кордоном, де він працював у будівельній сфері. Чоловік свідомо вирішив повернутися в Україну, щоб стати на її захист. У лютому 2024 року він долучився до лав 120-ї окремої бригади Сил територіальної оборони.
Про це повідомляє My Vin, посилаючись на Вінницьку міську раду.
На війні Володимир виконував обов’язки кулеметника у складі 169-го окремого батальйону ТрО. Фронтові шляхи оборонця пролягали на Донецькому напрямку.
Свій останній бій Герой прийняв 13 листопада 2024 року поблизу села Старомайорське Волноваського району. Володимиру Зінченку назавжди залишилося 56 років.
Побратими відзначали надзвичайну дисциплінованість, відповідальність, стійкість і мужність Володимира, згадує названий брат полеглого воїна, полковник медичної служби Сергій Стецюра. Каже, заслужити таку характеристику на війні важко, адже це не просто слова. За кожним із них – визнання справжньої хоробрості та самовіддачі.
«Володимир любив Україну усім серцем – беззастережно та безумовно. Його командир відгукувався про нього з глибокою повагою, наголошуючи, що Володимир служив і загинув як Герой, – ділиться спогадами Сергій. – Він не встиг отримати нагород, хоча заслужив на багато з них. Але передусім він був воїном, який віддав життя за Україну. І тепер, після тривалого й важкого очікування, ми нарешті зможемо гідно поховати його на рідній землі».
Володимир Вікторович Зінченко народився 9 вересня 1968 року у Вінниці. Після закінчення школи здобув будівельну освіту у професійно-технічному училищі №5. Усе своє цивільне життя він присвятив улюбленій справі – створенню затишку в оселях. Був майстром-облицювальником, якого добре знали як в Україні, так і далеко за її межами.
«Рано залишившись повним сиротою, Володимир роками працював на чужині, проте навіть думки не мав залишитися там назавжди, – розповідає Сергій. – Як тільки росія розпочала повномасштабну війну, він терміново завершив усі закордонні справи й повернувся в Україну для захисту держави. Володимир щиро вірив у перемогу та мав велику мрію: відразу після війни поїхати вдвох зі мною у наш Крим, щоб нарешті відпочити і змити весь тягар у хвилях Чорного моря…»
Церемонія прощання з Володимиром Зінченком розпочнеться о 10:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання воїна відбудеться об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Висловлюємо співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!
Читайте також:
У Стадниці вшанували пам’ять 18 земляків, які загинули за Україну
Атака на Київ 28 вересня: під ударом опинилася будівля НАН України