Що робити родині, коли близька людина потребує постійного догляду, а звичайної соціальної допомоги вже недостатньо? Де отримати необхідні знання, психологічну підтримку та саму послугу паліативного догляду? У Вінниці родичі паліативних пацієнтів, соціальні працівники, представники громадських організацій та комунальних закладів обговорили, чого сьогодні бракує родинам і як можна змінити систему допомоги.
Круглий стіл «Розвиток та розширення доступу до послуг догляду вдома та паліативного догляду у Вінницькій територіальній громаді» провели у Вінниці. Учасники ділилися власним досвідом та обговорювали, як зробити паліативну допомогу доступнішою для мешканців громади.
У Вінниці немає окремої послуги паліативного догляду
Експертка з адвокації Оксана Яцюк звернула увагу на демографічні зміни та потреби людей, які потребують постійного догляду. За її словами, у Вінниці та області зростає кількість людей, які потребують соціальних послуг. Серед внутрішньо переміщених осіб значну частину становлять люди старшого віку.
У межах дослідження «Розширення доступу до послуг догляду вдома та паліативного догляду в 7 громадах України силами коаліції ОГС — надавачів соціальних послуг» визначали потреби цієї категорії населення.
Водночас у Вінницькій громаді заклади, підпорядковані департаменту соціального захисту міської ради, наразі не надають окремої послуги паліативного догляду. Йдеться саме про догляд вдома, однак його недостатньо для людей, яким потрібна цілодобова присутність іншої людини.
За словами учасників круглого столу, у громаді також немає стаціонарної установи, де люди могли б отримувати паліативний догляд.
Навантаження припадає не лише на пацієнта
Окремою темою стала робота соціальних працівників, які щодня доглядають за людьми з важкими захворюваннями.
Світлана Іващенко, представниця Асоціації «Відкриті серця», розповіла про досвід організації у межах соціального замовлення у 2025 році. Конкурс оголошувала Вінницька ОВА. Під час роботи фахівці асоціації мали можливість проходити супервізію. За словами учасниці, така підтримка допомагала працівникам уникати професійного вигорання.
Про частіші випадки емоційного виснаження соціальних робітників розповіли й фахівчині Вінницького територіального центру соціального обслуговування Лілія Христянко та Валентина Шумигора. Серед підопічних терцентру є люди з паліативними діагнозами.
Психолог терцентру проводить групові зустрічі для працівників, однак через обмежені ресурси та велику кількість персоналу охопити одночасно всіх фахівців неможливо.
Потребу в психологічній підтримці також представили фахівчині БФ «Схід SOS» Марина Махницька та Ольга Олійник. Йшлося, зокрема, про можливість отримання допомоги соціальними працівниками.
Родинам часто бракує простих і зрозумілих інструкцій
Одна з проблем, про яку говорили учасники зустрічі, — недостатня поінформованість родичів паліативних пацієнтів.
Оксана Пойда, голова Вінницької міської організації Союзу українок, поділилася власним досвідом догляду за мамою. Вона зазначила, що родичам часто бракує не лише інформації, а й практичних навичок.
За її словами, свого часу вона шукала навчальні відео в інтернеті, щоб зрозуміти, як правильно доглядати за близькою людиною. Водночас далеко не всі люди мають доступ до інтернету або вміють самостійно знаходити необхідну інформацію.
Сам догляд за паліативним пацієнтом може стати значним навантаженням для родини. Окремим питанням залишається матеріальна підтримка: для оформлення відповідної компенсації необхідно мати низький рівень доходів.
Тому учасники круглого столу говорили про необхідність доступного навчання для родичів та зрозумілого інформування про те, куди звертатися по допомогу.
Особливо складно родинам ВПО
Наталія Корчак, представниця ГО «Правополіс», звернула увагу на ситуацію внутрішньо переміщених родин, у яких є люди старшого віку з паліативними діагнозами.
Таким сім’ям складно одночасно шукати житло, доглядати за близькою людиною та працювати після вимушеного переїзду. За словами учасниці, часто саме від жінки очікують, що вона залишить роботу й візьме на себе догляд за родичем.
Під час обговорення також порушили проблему ставлення до стаціонарного догляду. Наталія Корчак підтримала думку про те, що в Україні він досі має певну стигматизацію.
Анастасія Ліщинська, координаторка Гуманітарного Хабу ГО «Паросток», також говорила про це. Вона з гумором розповіла, що сама не виключає можливості через 10–15 років жити у пансіонаті та не вважає такий догляд чимось негативним.
Які можливості вже є
Під час круглого столу говорили не лише про проблеми, а й про наявні ресурси.
Фахівці Обласного пансіонату для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку розповіли про роботу закладу. Його директор Сергій Якубовський повідомив про плани відкрити відділення денного догляду, яке працюватиме з 9:00 до 17:00.
За його словами, за останні роки змінилося ставлення до підопічних пансіонату, а завдяки фінансуванню та допомозі благодійників умови проживання значно покращилися.
Оксана Орищук, голова ГО «Незалежність», наголосила на необхідності стаціонарного паліативного догляду саме у громаді.
Про духовну підтримку людей, які потребують допомоги, розповів Сергій Ямковенко, голова ГО «Альянс Україна-Хорватія» та капелан спільноти «Гедеонові браття». Він запропонував комунальним закладам та громадським організаціям співпрацювати у цьому напрямі.
Психологиня та викладачка Вінницького педагогічного університету Альона Настояща окремо підняла питання підтримки родин. На її думку, корисними могли б бути групи зустрічей для родичів, зокрема сімей мешканців пансіонату.
ГО «Діа-Діти» також займається інформаційною роботою. Її представниця Леся Коняга наголосила на важливості профілактики та інформування, адже діабет може призводити до важких наслідків, зокрема й до паліативних станів.
Позитивний досвід роботи Вінницького терцентру відзначила Лариса Гусар, голова ГО «Клуб бухгалтерів». Вона розповіла, що відвідує гуртки для пенсіонерів і не раз бачила, як соціальні працівники допомагають її незрячій сусідці. Водночас жінка поділилася власним досвідом складної зими, коли через хворобу та відключення електроенергії їй було важко звернутися по допомогу.
Що пропонують змінити у Вінницькій громаді
Однією з головних пропозицій учасників стала розробка чіткого алгоритму, за яким людина або її родичі можуть отримати допомогу.
Йдеться про можливу «дорожню карту» для людей із паліативними діагнозами, інформаційні матеріали або відео з поясненнями. Людина має розуміти, куди звертатися, які послуги доступні та яку підтримку може отримати її родина.
За підсумками круглого столу учасники ухвалили резолюцію. Планується звернутися до органів влади з пропозицією включити паліативний догляд до базових соціальних послуг.
Також очільникам Вінницької громади пропонують запровадити послугу паліативного догляду та розглянути можливість відкриття стаціонарного відділення паліативного догляду.
Круглий стіл відбувся у межах проєкту «Розширення доступу до послуг догляду вдома та паліативного догляду в 7 громадах України силами Коаліції ОГС — надавачів соціальних послуг». До його реалізації з листопада 2025 року залучена ГО «Вінницька міська громадська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток”».
Мета проєкту — сприяти сталому та якісному доступу мешканців громад до соціальних послуг догляду вдома та паліативного догляду. Проєкт реалізує БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ. РІВНЕ» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання, у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії», за фінансування Норвегії та Швеції.
Читайте також:
Ветеран із Вінниці отримав допомогу на придбання автомобіля
Компенсація за інвертори у Вінниці: хто може отримати до 40 тисяч