Чи житимуть Вінниця з Вінницьким районом, як добрі сусіди? Щоб і допомогти один одному при потребі, і чарку випити на свято... Так, житимуть. Інакше й бути не може. Але, - не при цьому керівництві району, схоже.
Черговий „районний закидон” – це щоб Вінниця компенсувала перевезення городян-пільговиків рейсовими автобусами до їх дач на території району! Це при тому, що Вінниця не рахує, скільки пільговиків і пенсіонерів з навколишніх сіл щодня безкоштовно користуються міським трамваєм і тролейбусом. І покажіть хоч одного пенсіонера з Вінниці, якого б хоч за півціни довезли на його 6 соток. Бо немає таких! Всі маршрути в районі приватні й перевізники (за власний рахунок, до речі) надають пільговий проїзд одиницям – інвалідам та учасникам Великої вітчизняної, ліквідаторам аварії на ЧАЕС 1 категорії...
Ви таких багато зустрічали? Тож чи варто навіть згадувати про таке на фоні платного проїзду для всіх пенсіонерів і дітей? Показовий приклад, наскільки сьогоднішнє керівництво „столичного” району зациклене на „міському питання” і наскільки при цьому не володіє ситуацією в себе під носом.
Ще показовіше, що я процитував одне з рішень чергової сесії районної ради, на якій слухався звіт голови Вінницької райадміністрації Павла Векліча про рік його роботи на цій посаді. Який, звіт тобто, завершився депутатською пропозицією до керівника району написати заяву „за власним бажанням” і не мучити ні людей, ні себе. Втім, по порядку.
Відеосеанс «масового разоблачєнія”
Звіт голови був у дусі оптимістичного чиновного канцеляриту, - „покращення рівня життя... середня пенсія мешканця району 970 грн... стабілізація економіки... розвиток малого і середнього бізнесу... бла-бла-бла..” І різко контрастував з доповідями галузевого керівництва району, яке починало „во здравіє” і тут же переходило на „за упокой”. Про палац Можайського у Вороновиці, з ремонту якого забирали-забирали кошти, аж доки він не тріснув, про обвалені ФАПи ще 1860 року побудови...
Ну, про „успіхи” медичної оптимізації в районі нещодавно вже розповідалось, що й засвідчив зайвий раз приїзд Януковича минулого тижня. Щоб показати Президенту якусь пристойну амбулаторію сімейної медицини, його довелось везти з Гавришівки у Вінницю манівцями – аж через Калинівський район…
Не дивно, що бютівсько-регіональна більшість райради не підтримала пропозицію фракції „Совість України” про персональне голосування по звіту голови. Знімуть його за такі „успєхи” завтра, а перевіряючих він встигне натравити на тебе ще сьогодні. А саме про таку практику впливу на неугодних розповів депутат Олександр Мельник. Знав, про що каже, - в Ксаверівській сільраді, де головував його батько, перевірки тривали чотири місяці поспіль, поки батько не помер від сердечного нападу...
Не побоявся озвучити «альтернативну» оцінку діяльності голови і Віктор Шмігель від фракції «Єдність». Аналіз обіцяного і виконаного він зробив, відштовхуючись від інтерв”ю Векліча річної давності сайту Вінниця.info.
- Вас тоді запитали, - чи є ви членом Партії регіонів, - нагадав Шмігель.
Відповідь:- Безпартійний. І працювати буду як безпартійний.
Насправді уже через пару місяців перед держслужбовцями стояла дилема, яку писати заяву: на вступ до партії чи на звільнення з роботи…
Запитання: - Вистачить на всіх вашої доброти?
Відповідь: - Головне, щоб сил вистачило... За 10 днів встигну вникнути в усе, і у фінанси, і в землю вашу, де у вас бандитизм процвітає...
Що стосується землі, то вона як виділялась раніше всім громадянам, хто має на це право, так і надається. По фінансах, то щороку бюджет району перевиконувався і практично щокварталу розподілялись понадпланові кошти для підтримки територіальних громад , закладів освіти, медицини та культури...Добудовано було дві школи, практично завершено газифікацію району. Зроблено капремонт трьох відділень райлікарні. Відкривались дитячі садочки, провели перший в області аукціон з продажу землі, за що Стрижавська селищна рада виручила 5,3 млн грн. А головне, що ніколи не забирались гроші у сільських рад, на відміну від вас. То де бандитизм?
За рік можна було б переосмислити свій вислів і хоча би вибачитись.
Ваш звіт – це... Ну от про інвестиції в житлове будівництво на 259,3 млн грн. Пояснюю, хто не в курсі, - це дядько в селі сам собі збудував хату за свої гроші, а його порахували. Скажіть конкретно, кого з дійсних інвесторів за рік часу ви залучили у Вінницький район, таких як Рошен, Метро, Епіцентр... Зрозуміло, що жодного.
По врожайності зерна, - а що ви особисто маєте до цієї урожайності, адже жнива розпочалися через кілька тижнів після вашого призначення, коли ви ще й назв усіх сіл в районі не встигли вивчити.
Ви заявляли, що у Вінницькому районі 10 років ніхто нічого не робив. А що за рік зробили ви, крім обіцянок? Єдине, що дійсно вам вдалося, то це подружитися з Сітарським (заступник голови райради, керівник фракції БЮТ - авт.), але це тільки тому, що змінилась політична ситуація в державі – він не може без вас, а ви без нього, - такий собі симбіоз. Зате з вашим приходом різко погіршилися стосунки з керівництвом Вінниці.
Павло Георгійовичу, я абсолютно солідарний з Президентом – потрібно роз”єднувати владу і бізнес, вони мають іти поруч, але окремо і не пересікатись. Тож зробіть правильний вибір, напишіть заяву за власним бажанням, - не мучтесь самі і не мучте столичний район, адже у вас нічого не виходить. Ви не готові і найголовніше - не чуєте людей...
Голова району не залишився в боргу й влаштував „сеанс масового разоблачєнія”. А саме, - показав на екрані для презентацій „ компромат” на опонентів - рішення попередньої райадміністрації по виділенню землі, затуркані ФАПи у депутатів на округах. Причому, суворо партійно. Якщо розвалені, то тільки у опозиційних депутатів, а не своїх. І щоб ні словом про тих з опозиціонерів, хто з цих ФАПів встиг лялечки поробити...
- Я взагалі не зрозумів, що це, компромат чи рівень його авторів, - прокоментував Віктор Шмігель. – Якщо йдеться про показане розпорядження, то там немає ніяких порушень. Згідно закону, доки є земля, доти вона буде виділятись. В даному випадку йшлось про виділення землі у Переорках працівникам правоохоронних органів. І в чому тут порушення? Вони що, не мають права на отримання землі? Мають.
Звіт Павла Векліча був мабуть головним номером програми, тому що після перерви в сесійному залі повторилась ситуація із анекдоту про збори в колгоспі та доярку Маню, - „якщо будуть дебати, то прошу мене першу...”
Коли опозиція „прокатала” голосування по першому ж питанню, у бютівсько-регіональної більшості не вистачило голосів для кворуму. Сесію вже збирались через це призупинити до дня N, але вдалось визвонити кількох прогульників і врятувати ситуацію. Чи, принаймі, час голів сільрад, що змушені теж сидіти на сесіях „без права прогулу”.
А одним із проголосованих рішень і була згадана вище співпраця району з Вінницею. Вірніше, побажання району.
Нагадаю, що ця історія бере початок ще з вересня минулого року, коли Вінницька міська рада запропонувала Вінницькому району вкласти „Угоду щодо співпраці в напрямку стратегічного розвитку”. Зокрема, по спільному розвитку та модернізації систем водо-, тепло-, газо-, електрозабезпечення, громадського транспорту; підтримці виробників сільськогосподарської продукції, щоб вони отримали гарантований збут, а жителі міста – якісні й недорогі продукти; впровадженню єдиних соціальних стандартів по отриманню послуг освіти, медицини; по соціальній адаптації інвалідів; створенню умов для розвитку творчості дітей, незалежно від їх місця проживання й т.д.
Але район угоду забракував. Міська рада внесла зміни, район угоду знову по@херив. І от раптом у червні сподобився на рішення про довнесення своїх пропозицій до Угоди.
Про нібито безкоштовне перевезення пенсіонерів Вінниці на дачі („деньгі давай, деньгі” (С) вже говорилось. Ще район хоче співфінансування ремонту доріг та благоустрою кладовищ в селах, бо там ховають інколи й жителів Вінниці. Плюс,- оздоровлення дітей, які проживають біля сміттєвого полігону в Стадниці. Що, до речі, місто й без нагадувань робить, а виділені на цей рік 100 тисяч були записані в „доходи районного бюджету”. При цьому місто облаштувало Стадниці центральний водогін з артезіанських свердловин, заасфальтувало і освітило вулиці, реконструює набережну й чистить озеро, а район ще хоче, щоб його власне сміття звалювалось і захоронювалось в Стадниці безкоштовно.
А ще, щоб маршрутні автобуси з сіл району доїздили до центру Вінниці...
Ну, далі продовжувати вже просто не буду. Краще просто процитую самого Павла Векліча. Який фактично зім”яв і викинув власну відповідальність майже за всіх людей, що живуть у Вінницькому районі. А саме, запевнив, що таки підпише угоду з містом про співпрацю. Бо, весело підморгнув він у зал, 50 тисяч „ людей Гройсмана”, тобто городян, живуть насправді в районі й „швидка допомога” до них за 15 хвилин, як той обіцяє, не доїде...
На що натякав Велич, - не дуже зрозуміло. Хіба що, аби місто поділилось з районом машинами „швидкої”. А я прямо скажу, що всього населення Вінницького району - біля 80 тисяч. Разом з дітьми.
Ну от за що їх спіткало отаке „щастя”?