Концерн Поділля

«Конституційний суд прийняв дивне рішення, оскільки воно дуже обмежує доказову базу, за допомогою якої можна розкривати злочини. Що, наприклад, на думку суддів, слід робити в тому випадку, якщо єдиним доказом злочину стане запис відеоспостереження з найближчого цілодобового магазину?», сказав «КоммерсантЪ-Украина» адвокат Микола Неділько.

З тим, що роз\'яснення КС вносить зміни в роботу всіх силових структур, і оприлюднене рішення ускладнить розслідування насамперед пересічних, а не резонансних справ, згоден голова комітету Верховної ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Швець («БЮТ-Батьківщина»).

«Тепер відеозаписи з банків або магазинів, які пограбують, не зможуть стати доказами. Якщо раніше можна було зняти на відео, як чиновник отримує хабар або даішник матюкає водія, а потім звільнити їх за це, то тепер всі ці матеріали не будуть мати ніякого значення . Для того, щоб фіксувати на відео порушення закону, тепер необхідно буде отримувати дозвіл правоохоронних органів. А це, звичайно ж, пересічній людині зробити складно», заявив Швець.

Нагадаємо, що влітку цього року з проханням роз\'яснити ч. 3 ст. 62 Конституції Служба безпеки України звернулася до КС влітку цього року. У зазначеній частині йдеться, що «звинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом». СБУ попросила суд уточнити, на які саме докази поширюється дія цього положення.

Рішення КС з цього питання було оголошено минулої п\'ятниці. На думку суду, обвинувачення у скоєнні злочину «не може базуватися на фактичних даних, отриманих незаконним шляхом, а саме з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина, встановленого законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних, а також не уповноваженою на це особою».

Окрім того, у рішенні вказується, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть тільки ті фактичні дані, які було отримано відповідно до норм кримінально-процесуального законодавства, зокрема передбачені законом про оперативно-розшукову діяльність (ОРД).

«Проведення оперативно-розшукової діяльності громадськими, приватними організаціями та особами, іншими органами або їх підрозділами, окрім визначених у ч. 1 ст. 5 (закону про ОРД.-ред.), заборонено», — йдеться у рішенні КС. Як відомо, у ч. 1 ст. 5 закону вказані структури, що мають право на проведення слідчих заходів, зокрема СБУ, МВС, Міноборони і Держприкордонслужба, у яких є розвідувальні підрозділи, податкова міліція та Управління держохорони (УДО).

Рішення КС відіб\'ється на процесі у справі екс-президента Леоніда Кучми. Його адвокати позитивно відгукуються про зміст роз\'яснення Конституційного суду і бачать в ньому підтвердження своїх заяв про неможливість залучати записи з кабінету екс-президента в якості речових доказів.


Переглядів: 2531
Поширень: 0

Меблі для дому - ПетроЦентр