Перетворення із державного у суспільне на Вінтері
ТРК “Вінтера” — одна з 23 регіональних дирекцій Національної суспільної телерадіокомпанії України. У її складі — телевізійний канал та радіо. Колишня обласна державна телерадіокомпанія трансформується в незалежний від влади суспільний мовник.
Що таке UA: Суспільне мовлення?
Це найбільша медіакомпанія країни із філіями у всіх регіонах, перший в Україні справді незалежний мовник, що служить і підзвітний лише громадянському суспільству. Найвідоміші приклади суспільного мовлення у світі це: Deutsche Welle у Німеччині, ВВС у Великій Британії, NHK у Японії.
Як суспільне мовлення з’явилось в Україні?
В Україні Закон про “Про суспільне телебачення і радіомовлення України” ухвалили 17 квітня 2014 року. У березні наступного року в закон було внесено зміни, і 7 квітня 2015 року його підписав Президент. У січні 2017 року Національна телекомпанія України юридично стала публічним акціонерним товариством “Національна суспільна телерадіокомпанія України”. З того часу в Україні будують власне суспільне мовлення на базі колишніх державних телевізійних й радіокомпаній, що накладає свій відбиток на процес реформ. Суспільне зіткнулось з усіма проблемами ОДТРК, що накопичувались упродовж років. Це і застаріла техніка, і незадовільна якість програм, і роздутий штат.
Що відбувається з Вінтерою?
“Нині відбувається реформа регіональної структури, — каже член правління ПАТ “НСТУ” Микола Чернотицький. — Колишні державні компанії (ОДТРК), які увійшли до складу Суспільного мовника як філії, колись були окремими юридичним особами. Кожна регіональна компанія мала свої сітки мовлення, різну кількість програм власного виробництва, різну кількість штатних працівників — від 80 до 320 осіб. При цьому, великий штат – це далеко не завжди якісніші програми. Також у структурі філій було багато адміністративних ланок управління, які дублювали одна одну. Нині ці керівні функції виконує центральна дирекція. Цілком логічний наступний крок — побудова уніфікованої структури з єдиним механізмом управління та спільними стандартами мовлення Суспільного. Саме така уніфікація регіональної структури триває зараз. На цей процес також дуже впливає недофінансування. Цьогоріч на існування НСТУ виділили суму, яку минулого року компанія витрачала лише на заробітні плати, тобто вдвічі меншу того, що передбачає закон”.
Вінницька філія — одна з найбільших за чисельністю штату. Станом на грудень 2017 року у ній налічувалось 208 штатних посад. Процес уніфікації і скорочення штатних позицій відбуватиметься до квітня 2018 року. Уже з 2 квітня штатний розпис філії складатиметься з 84 штатних посади, а частину функцій, зокрема господарські, буде виведено на аутсорс — співпрацю за цивільно-правовими угодами.
Нинішній етап реформування суспільного мовлення в Україні покликаний усунути дублювання адміністративних функцій у кожному регіоні та спростити штатну структуру, оптимізувати виробництво регіонального контенту й підвищити заробітну плату для журналістів суспільного мовлення до ринкового рівня.
”Унаслідок реформи в усіх регіональних філіях будуть уніфіковані штатні розписи та система ухвалення рішень.Також суттєво скоротять кількість «начальницьких» ланок, — пояснює секретар Наглядової ради ПАТ “НСТУ” Вадим Міський. — Суть змін у творчому напрямку полягатиме в тому, що в регіонах вироблятимуть менше контенту, проте відмінної якості. Штатні журналісти на обласних каналах готуватимуть місцеві теле- і радіоновини протягом дня, ранкове розважальне телешоу, вечірню аналітичну телепрограму, радіопрограми. Решту контенту будемо замовляти на відкритих конкурсах ідей (пітчингах) у сторонніх продакшнів чи творчих груп. За підсумками конкурсу з виробниками програм укладатимуть строкові контракти. Штатні редакції мовами національних меншин, які є в Одесі, Ужгороді та Чернівцях, також буде збережено. А мінімальний журналістський оклад із 2 квітня 2018 року становитиме 8800 гривень — для регіонів це навіть вище, ніж ринковий рівень”.
Хто і як вироблятиме програми для регіональних каналів Суспільного?
Пріоритетом у роботі філій є саме якісні, оперативні, незалежні регіональні новини — це той необхідний мінімум, який має забезпечити суспільний мовник у регіоні. Зараз кожна філія випускатиме ранкову програму, випуски новин упродовж дня та підсумкову вечірню програму синхронно з іншими регіонами. Однак виробництво програм інших напрямів (дитячого, розважального тощо) не зупиниться — ці програми обиратимуть на конкурсних умовах, тож запропонувати і захистити свою ідею зможе кожен охочий.
“Найважчий час - це час перетворень. Наша філія вже зробила певні кроки в цьому напрямі. Зрозуміло, що не кожен зможе працювати в нових умовах. Але ті колеги, які увійшли до складу БТРН мають усі шанси та можливості бути і надалі в ефірі. Адже наразі є достатня кількість телепрограм, які варто транслювати на місцевому і, навіть, на загальнодержавному рівні. Сподіваюсь, що глядачі та слухачі вже відчули позитивні зміни в ефірі радіо та ТБ і надалі їх буде більше. Ми не боїмось помилок. Головне не опускати рук та йти до мети побудови суспільного мовлення” — зазначив продюсер Вінницької філії Віктор Мозалевський.
Хто очолює Вінницьку філію Суспільного?
Менеджера філії Тараса Тарануху та продюсера Віктора Мозалевського обрали керівниками Вінницької філії Суспільного у грудні на відкритому конкурсі. Це вперше в історії НСТУ керівників регіональних дирекцій — менеджерів і продюсерів -— не призначали, а обирали на відкритому й незалежному конкурсі. Ще однією новацією стало розмежування функцій адміністративного й творчого управління філією: творчим напрямом роботи філії керує продюсер, а всіма адміністративними й господарчими питаннями — менеджер.
Як фінансується Суспільне в Україні? І до чого тут незалежність?
Відкриті конкурси на посади керівників філій, а також незалежність Суспільного створюють супротив політичних кіл, що яскраво прослідковується у питанні фінансування компанії. Відповідно до Закону, держава зобов’язана щорічно виділяти ПАТ “НСТУ” 0,2% від обсягу держбюджету. Така модель фінансування гарантує мовнику незалежність від органів державної влади, місцевого самоврядування, політичних партій, юридичних і фізичних осіб, а також дозволяє виконувати основну функцію — всебічно й об’єктивно інформувати українське суспільство.
І якщо раніше обласні телерадіокомпанії були майданчиками для промотування владних структур, то тепер, маючи статус філій Суспільного мовлення, вони гарантують громадянам доступ до незалежної об’єктивної інформації, що передбачає суттєву зміну формату діяльності. Однак такий стан справ не влаштовує людей, які раніше користувалися можливостями державного каналу і тепер прагнуть втримати контроль над Суспільним.
У 2017 році ПАТ “НСТУ” недоотримала 200 млн грн, а у 2018 році Верховна Рада для Суспільного проголосувала лише за 776 млн грн, що більш ніж вдвічі менше за гарантовану законом суму.
Нагадаємо, голова Групи підтримки України при Єврокомісії Пітер Вагнер і прес-аташе Представництва ЄС в Україні Давід Стулік виступили з підтримкою українського суспільного мовника та успішно оцінили реформу НСТУ. Проте європейські партнери наголосили, що брак фінансування загрожує модернізації телерадіокомпанії.