Виставка живописних робіт та картин вирізьблених з дерева відкрилась у Вінницькому обласному центрі народної творчості. Вона присвячена 20-ій річниці Незалежності України і має назву “Козак Мамай — таємничий дух козацтва”. У світлиці центру представлено понад 40 робіт десяти художників та одного різьбяра Петра Пипи.
Зі слів мистецтвознавця Тетяни Журунової, козаки Мамаї відомі з 17-18 століття — доби українського Бароко.
- До цих пір мистецтвознавці не визначились з його походженням, канонами, за якими він зазвичай писався. Навіть існує версія про те, що козак Мамай з’явився ще з тих часів, коли наш край був поневолений монголо-татарами. Є версія, що саме він був втіленням лицарського ордену на Запорізькій Січі. А певний набір обов’язкових предметів, які присутні на картинах, свідчить про те, що це був певний таємний ритуал, у який всіх інших не посвячували. Про нього відомо було лише посвяченим у цей лицарський орден, - розповідає Тетяна Журунова. - Тема козака Мамая пройшла кілька століття і досі художники повертаються до неї. І лише з початку 20 століття з’являються різноманітні варіанти козаків Мамаїв, індивідуальне художнє бачення та сучасне його трактування.
Як, наприклад, у Ігоря Майструка, який зобразив козака з картами, що не характерно традиціям.
Для художниці Ірини Кравченко зображення легендарних осіб — проба пера, оскільки працює вона в таких жанрах як пейзаж та натюрморт. Тож, вперше спробувала його намалювати, коли їхала на фестиваль у Дніпродзержинськ.
- Мені казали, що живопис - це просто задоволення, але люди, які працюють в цьому жанрі, серйозно до цього ставляться. До того ж треба добре знати історію і канонічність зображення Мамая, - ділиться Ірина Кравченко. - Я спочатку спробувала на ватманах. А далі використала фото знайомого з вусами, які знайшла у альбомі.
На зображенні козаків спеціалізується вінницький живописець Іван Горобчук. Проте до теми козака Мамая він активно звернувся лише у 2008 році, коли намалював чотири робити на полотні для Всеукраїннської виставки. Зараз у доробку художника 47 Мамайв. Але ці, які представлені на виставці, намальовані за канонами: у відповідній позі, на дереві, левкасі... з певними атребутами (рушницею, шаблею, бандурою, конем)...
- Інколи я застосовую позолоту чи кракелюр, для того, щоб досягти ефект старіння, - розповідає Іван Горобчук. - Але ніколи не пишу такі роботи на замовлення. Бо комусь подобається, а комусь — ні. Все досить індивідуально.
А директор ВОЦНТ Тетяна Цвігун наголосила, що в роботах художників бачить лише оптимізм.
- Мені б хотілось, щоб і виставка заставляла наших сучасників оптимістично дивитись на життя. І більше вкладати сил у те, щоб Україна була міцною, гарною і сильною державою, - наголосили Тетяна Цвігун.
Переглянути експозицію можна до першого вересня.