У музей–садибу завітали науковці з літературно-меморіального музею–садиби М.Т.Рильського (с. Романівна, Попільнянський р-н, Житомирська обл.) Лариса Панчук та Наталія Колесник, директор етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка Остап Черемшинський, директор Київського літературно-меморіального музею М.Т.Рильського Вікторія Колесник, директор Сімеїзького музею М.Коцюбинського (АР Крим) Надія Костянець та інші науковці, які взяли участь у науковій конференції.

Надія Костянець розповіла про успіхи новоствореного музею М.Коцюбинського в Сімеїзі, ознайомила присутніх з творчістю митця в Криму, а також розповіла про гіркі моменти в долі Сімеїзького музею, понищену бібліотеку ім. М.Коцюбинського, про жалюгідний стан сучасного кримського літературного краєзнавства (музей Лесі Українки, будинок, де працював і жив Степан Руданський тощо).

Михайло Коцюбинський приїхав у Сімеїз у 1895 році у складі філоксерного комітету. Кримська весна запала в душу письменника лагідним сонцем, а перше кримське літо принесло багато вражень. І хоч щоденна праця на виноградниках відбирала багато сил, та все ж навколишня краса надихала його, чуйного до всього прекрасного, малювала в уяві образи, пізніше майстерно виписані в художніх творах.

Остап Черемшинський розповідав про дружбу двох велетнів української культури Михайла Коцюбинського і Володимира Гнатюка. Саме Володимир Гнатюк найбільше допоміг Коцюбинському в написанні повісті „Тіні забутих предків”, підказав назву твору. На Михайла Коцюбинського Володимир Гнатюк дивився, як на відважного оборонця національної ідеї і першотворця в царині української літератури, як до доброго, натхненника й щирого співрозмовника.

З вітальним словом до учасників конференції звернулись професор Анатолій Подолиний, громадський діяч, письменник Василь Кобець.

З нагоди відзначення 148-ої річниці з дня народження М. Коцюбинського 17 вересня на площі біля хатки-музею великого письменника відбувся урочистий концерт. Прозвучали, під оплески великої громади слухачів, номери у виконанні студентів Вінницького училища культури та мистецтв ім.. Леонтовича та учнів Вінницької дитячої школи мистецтв (керівник Я.В. Зінько). Особливо сподобався етнографічно-фольклорний ансамбль „Мокоша”.

Гості свята були приємно вражені ремонтом музею, буйним різнобарв’ям квітів на музейних клумбах.

„Я щасливий, що в черговий раз взяв участь в „Осінніх читаннях” – сказав Остап Черемшинський. Ми шануємо українського класика, проникаємо в таємниці його багатогранного світу, дошукуємось його ще не відкритих сторінок. Приємно, хочу сказати, що наукова конференція відбулась у теплій, домашній атмосфері. На згадку про цю конференцію я отримав кольоровий буклет музею Коцюбинського та книжки колег з автографами.”

Коцюбинський близький українцям, як митець, і як охоронець духовного коду нації. Поети, письменники, художники присвячують йому свої твори, учні і студенти читають його твори, щоб збагнути, надихнутися, збагатитися Коцюбинським. Ця велика постать у світлі останніх наукових досліджень говорить про біоенергетичні можливості людини, про її всеосяжну здатність розуміння та бачення світу.

Так, Михайло Коцюбинський, як ніхто інший відчував мелодію прози, її глибинну метафоричність. Він бачив те, чого не бачили інші. Читаєш Коцюбинського і відчуваєш, що світ не такий, яким був досі. Тепер він багатший, щедріший і мудріший.

Це відчує кожний, хто ще раз доторкнеться до його чарівної глибини і відкриє якоюсь мірою для себе ключик до великої і загадкової легенди, якій ім’я Коцюбинський.

Учасники конференції та шанувальники творчості письменника вшанували великого письменника покладанням квітів до підніжжя пам’ятника великого Сонцелюба.

Звісно, не обійшлось і без екскурсії пам’ятними місцями Вінниці. А „святковим десертом” для гостей – науковців став у всій своїй вечірній красі фонтан „Рошен”.

Федір Пачук, заслужений

діяч мистецтв України


Переглядів: 6192
Поширень: 0