Слідом за композиціями Люби ти Україну! і Запах війни, пісня ІсторіЯ є присвятою від гурту ТІК всім небайдужим українцям. Які не бажають, вкотре жаліючись, ходити по замкненому колу. Котрі готові з новими силами і незламною вірою будувати омріяне щасливе майбутнє.
Віктор Бронюк та Анастасія Приходько чітко визначили свою громадянську позицію ще на початку розвитку трагічних подій, що знаменують Новітню Історію Незалежної України. Музиканти презентують композицію ІсторіЯ напередодні Дня Пам’яті та Примирення. Свята, неоднозначне ставлення до якого останнім часом стало результатом політичного та інформаційного хаосу. Упорядкувати котрий можливо, лише об’єднавши зусилля кожного думаючого українця.
Новою піснею Анастасія Приходько та Віктор Бронюк нагадують: Історію ніколи не зможуть творити абстрактні ВОНИ. ІсторіЯ – лише у руках мільйонів наших Я.
- Великі перемоги завжди складаються з маленьких, - наголошує Віктор Бронюк. - Мене неодноразово просили командири бригад, з якими ми на зв’язку протягом всього часу буремних подій на сході України, написати мотиваційну пісню для наших воїнів. І хоч справа добра, «на замовлення» я писати ніколи не вмів. Ті потрібні слова, що потім вилилися у пісню, знайшлися саме тоді, коли прийшло розуміння, що мотивація і чергове усвідомлення найвищої мети і ціни свободи потрібне нині навіть не стільки нашим героям на фронті, скільки всім тим, хто у мирних містах продовжує розповідати, як втомились від війни, якої, по великому рахунку, і ніколи не бачили зблизька…Як і кожен громадянин, який сьогодні живе в інформаційному потоці, я теж не раз ставив собі запитання: що змінилося, на кого надіятись, у що вірити? Ми бурхливо обговорюємо відсутність очікуваних реформ на кухнях і у соцмережах, обурюємося відсутності політичної волі у влади, часом зневірюємося, а ще частіше - самі собі боїмося зізнатися, що не готові до змін. Простіше всього сказати, мовляв, я втомився. І продовжувати жалітися на всіх і вся… І все ж, коли питання відкидаються, залишається усвідомлення: коли особисто ти маєш бажання йти до обраної мети, не сподіваючись на державу чи ще когось, перемога обов’язково настає. Докази тому - тисячі щоденних простих переможних історій: добровольців на фронті, волонтерів, матерів, небайдужої молоді, дітей... Всі ми щодня маємо шанс почати зміни з себе, перебороти паніку, страх і своїх внутрішніх демонів перед прийняттям рішень. Та нарешті взяти на себе відповідальність за власне життя. Світова історія доводить: все це реально, якщо є головна мета. У нас вона незмінна: з нами Бог, Перемога і Україна. По-іншому не може бути!