Концерн Поділля

23 червня вінничан запрошено на незвичайну мистецьку подію, що відбудеться у Світлиці Вінницького літературно-меморіального музею Михайла Коцюбинського. Тут презентуватимуть виставку яскравих та виготовлених в оригінальному стилі картин. Вони народились у художниці з Коломиї Лілії Тєптяєвої, натхненної вінницькими краєвидами та відвідинами музею Коцюбинського під час фестивалю Intermezzo у 2015 році. За цей час навколо ілюстрацій була створена книжка, яка планується до видання.

У цій казковій історії є натхненник, чарівниця, енергійний чаклун та майстриня слова. Завдяки зусиллям всіх чотирьох та їх друзів, проект з назвою «Дитячі мандри містом Коцюбинського», постане у вигляді виставки вже у наступну п’ятницю та наполегливо вимагатиме продовження, адже має сподобатись вінничанам. Маленька історія нижче про ту чарівницю, яка витворила свого Коцюбинського у кольоровому папері і скоро завітає до Вінниці знову, щоб навчити маленьких вінничан втілювати мрії у паперових аплікаціях.

Леонід Марущак

Леонід Марущак

Олександр Вешелені

Олександр Вешелені

Альона Кабалюк

Альона Кабалюк

Взагалі, ідея виникла у Леоніда Марущака (натхненник, куратор мистецького напрямку Українського кризового медіа-центру, вінничанин) і вона полягала у ілюстрацій до п’яти казок М. Коцюбинського. У зображеннях повинна бути пізнавана Вінниця. Наступним кроком було привезти чарівницю, що творить дива із паперу, Лілію Тєптяєву, до нашого міста та дозволити їй у нього закохатись. Так і сталось! І фактично одразу ж у неї народились ідеї ілюстрацій, які спочатку задумувались як листівки. Але поступово їх кількість збільшилась, на очах народжувалась нова історія і цю історію повинен був хтось розповісти. На цьому етапі Олександр Вешелені (чаклун, який періодично начакловує цікаві літературні події у місті) запросив знайому студентку написати казку про казки Коцюбинського. Майстриня слова Альона Кабалюк на відмінно справилась із цим завданням і тепер уже весь проект «Дитячі мандри містом Коцюбинського» набув об’єму та характеру.

«Дитячі мандри містом Коцюбинського»: виставка ілюстрацій до казки про казки Сонцепоклонника

Катер дістався до місця призначення і першим ділом дітлахи пішли шукати натхнення на камені Коцюбинського.
- Яка краса! Недивно, що Коцюбинський любив тут писати. Я б сама могла тут сидіти годинами!
- Я й не сумнівався, - усміхнувся Сашко. - О, давай я буду Михайлом Михайловичем, а ти...
- Лесею Українкою?
- Це камінь Коцюбинського, а не Лесі Українки, тому ти будеш… моєю фанаткою!
- Дуже оригінально. Ну гаразд. - неохоче погодилась дівчинка.
Сашко збіг з каменя і почав рвати траву.
- Що це ви робите, Михайле Михайловичу?
- Вуса відрощую, пані. - хлопчик приклав травинку до верхньої губи.
- Викапаний Коцюбинський, - засміялась Яринка.

Вінничани побачать поки що лише ілюстрації, це 11 повноцінних картин (дві з них заплановані на форзац). Лілія Тєптяєва також проведе майстер-клас для дітей: це буде листівка та об’ємна паперова пластика на тему Коцюбинського та його спадщини. Відвідуючи Вінницю вперше майстриня вже проводила майстер-клас в рамках першого Міжнародного фестивалю оповідання «Intermezzo» у 2015 році. Тоді малі і дорослі разом витинали та розмальовували паперові долоньки ілюструючи казку Михайла Коцюбинського «Десять робітників».

«Дитячі мандри містом Коцюбинського»: виставка ілюстрацій до казки про казки Сонцепоклонника«Дитячі мандри містом Коцюбинського»: виставка ілюстрацій до казки про казки Сонцепоклонника

«Дитячі мандри містом Коцюбинського»: виставка ілюстрацій до казки про казки Сонцепоклонника«Дитячі мандри містом Коцюбинського»: виставка ілюстрацій до казки про казки Сонцепоклонника

Лілія Тєптяєва, народилася 1980 року, у місті Прип’ять, звідки переїхала у 1986 році на Івано-Франківщину, в місто Коломию. Навчалася в Коломийській художній школі, Косівському коледжі прикладного та декоративного мистецтва ім. В. І. Касіяна (відділ художньої обробки шкіри), Львівській Національній академії мистецтв (факультет дизайну, відділ графічного дизайну), і проходила навчальну практику у Варшавській академії мистецтв (відділ станкової графіки та ілюстрації). Зараз проживє у Коломиї де викладає у художній школі. Разом із чоловіком Олегом Шупрудько, який є ковалем і дизайнером кованих виробів, виховує сина Сашка.

З 2002 року пані Лілія працює в авторській техніці паперового мистецтва, яку розвиває та удосконалює. Мала ряд персональних виставок, приймала участь у конкурсах та мистецьких проектах, творчі роботи знаходяться у вітчизняних та закордонних музейних і приватних колекціях. В роботах Лілії Тєптяєвої використовуються та поєднані класичні паперові техніки: художнє вирізання паперу (витинанка), техніка рваного паперу (вириванка), паперова аплікація, а також елементи паперової пластики та мозаїки. А також художні експерименти та авторські прийоми.

Вашій увазі інтерв’ю з майстринею.

Лілія Тєптяєва

Лілія Тєптяєва

- Світ ваших робіт надзвичайно кольоровий. Більшість кольорів, які ви використовуєте насичені, яскраві. Чому так виходить?

- Напевне це тому, що я все ще відчуваю себе дитиною. Зрозуміло, що у повсякденному житі я застосовую м’якіші кольори стриманої палітри, не прагну щоб мене оточувала вся кольорова гамма, як у роботах. А от під час роботи я насолоджуюсь яскравими насиченими кольорами, поєдную їх до свого задоволення, адже дуже люблю свою роботу. У кожному моєму проекті присутня дитяча грайливість, те, чого мені, можливо, бракує у житті. Адже у дорослому житті мусиш бути серйозним та цілеспрямованим, а легкість та дитячість я реалізовую у роботі.

«Дитячі мандри містом Коцюбинського»: виставка ілюстрацій до казки про казки Сонцепоклонника

- Які матеріали Ви використовуєте?

- Працюю з художнім папером та картоном, в Україні такий папір не виготовляється. Нові ексклюзивні папери я не використовую, адже звикла до якостей та переваг того, з яким працюю вже давно. Я почала працювати з папером у 2002 році, тоді я жила у Львові. Методом спроб обрала папір, який мені найбільше підходить для тих чи інших деталей, який менше вигорає з часом.

- Ваші роботи об’ємні, розкажіть як ви цього досягаєте?

- Якщо просто склеїти два листи паперу, вони вже утворять невеличку товщину. У моїх роботах нерідко зустрічаються паперові нашарування до 6-7 мм. У мене все фіксується двостороннім скотчем, навіть найдрібніші деталі. Художники, змішуючи фарби, можуть нашаровувати їх на полотні. Я ж ставлю поряд близькі кольори (вирізаю отвори, продумую дрібні деталі) і людське око тоді бачить відтінки. Іноді поєднання виходять неочікувані та незаплановані, але працювати над цим мені цікаво та весело.

«Дитячі мандри містом Коцюбинського»: виставка ілюстрацій до казки про казки Сонцепоклонника

- Ви часто використовуєте паттерни з квітів та інших невеличких елементів. Розкажіть про це.

- Я дуже люблю ритміку в роботах. Люблю момент декорування, коли гра поєднання кольорів перетворюється на візерунки, на їх повтори. Мені подобається коли увесь великий простір полотна, наприклад, закладено дрібними квіточками, або зірками. Кожна з них різна, але їх загальна кольорова гама цікава. Споглядаючи можна помітити, що у природі ми щодня бачимо такі патерни – небо з хмарами, кам’яниста дорога, трава на галвині, хвилі на воді, тощо. Такий елемент повтору збирає загальну композицію, заспокоює око, якщо не несе надто великого контрасту.

«Дитячі мандри містом Коцюбинського»: виставка ілюстрацій до казки про казки Сонцепоклонника

- Кожна ваша робота мов маленька історія. Як народились саме ці?

- Леонід Марущак запросив мене до Вінниці разом із чоловіком та сином. Увесь час він розповідав як любить своє місто і зумів зарядити мене бажанням створити проект про Вінницю. Впродовж двох днів я з сім’єю гуляла по вашому місту, ми милувались архітектурою, пам’ятками, квітучими парками, яскравими дитячими майданчиками, плавали на човні по річці. Тоді я зробила чимало фотографій, які пізніше дуже допомогли мені у роботі. Я вже хочу побачити Вінницю знову, продовжити свою екскурсію містом.

- Як довго тривала робота над ілюстраціями?

- Фактично вони були частиною мого життя впродовж півтора року. Кожної вільної хвилини я сідала до роботи над ними. Більшість часу я присвячую роботі викладачкою і своїй сім’ї. Та увесь вільний час я присвячувала тому, щоб більше дізнатись про Коцюбинського, як автора казок, як батька дітей. Чомусь зі шкільної програми він запам’ятався мені письменником, що писав про проблеми життя у доволі сірих тонах. Тепер я знаю про нього більше і про Вінницю також.

«Дитячі мандри містом Коцюбинського»: виставка ілюстрацій до казки про казки Сонцепоклонника

- Чи змінили б ви щось у роботах зараз?

- Немає межі досконалості, мабуть зараз я робила б їх зовсім інакшими. Але це був цікавий досвід, унікальна співпраця і я отримала масу задоволення.

Тож, завітайте у п’ятницю, 23 червня, о 12:00 до Світлиці Вінницького літературно-меморіального музею Михайла Коцюбинського (вул. І. Бевза, 15). Тут відбудеться відкриття виставки серії робіт «Дитячі мандри містом Коцюбинського», присвячених природній красі Вінниці та дитячим казкам М. Коцюбинського. Проект «Дитячі мандри містом Коцюбинського» народився у результаті спільної творчості, він сповідує філософію homo naturalis і поєднує в собі виставку художниці Лілії Тєптяєвої про природну красу і принади Вінниці та оповідання Альони Кабалюк, у яких герої – дівчинка Яринка і хлопчик Сашко – гуляють містом і розповідають одне одному казки Коцюбинського.

У програмі відкриття: вітальні слова від авторів проекту: куратора Мистецького напрямку Українського кризового медіа-центру Леоніда Марущака, художниці, авторки робіт Лілії Тєптяєвої, літературознавця і співавтора проекту Олександра Вешелені, авторки оповідання Альони Кабалюк, а також директора департаменту культури Вінницької міської ради Максима Філанчука. Родзинкою події стане майстер-клас Лілії Тєптяєвої для малечі й дорослих з паперової пластики і аплікації та екскурсія експозицією від авторів проекту. Вхід вільний. Подія проходить у рамках програми Українського кризового медіа-центру «Культурна дипломатія між регіонами України».



Переглядів: 1792
Поширень: 0

Меблі для дому - ПетроЦентр