Концерн Поділля

У книгарні «Є» презентували довідник «Вулиці Вінниці: з історії декомунізації». Впродовж 2015 року по всій Україні запровадили заходи, які мали б посприяти заміні комуністичної та націонал-соціалістичної символіки. В тому числі під закони про декомунізацію потрапили здавалося б звичні назви вулиць. При Вінницькій міській раді було створено робочу групу, яка мала виявити символіку тоталітарного режиму в просторі міста та запропонувати нові топоніми.

До складу групи увійшли вінничани різного віку та поглядів: педагоги, історики, депутати, архітектори - Ольга Коляструк, Тетяна Кароєва, Юрій Лeгун, Сeргій Калитко, Катeрина Висоцька, Олeксандр Фeдоришeн. Основною ціллю було створити унікальний образ міста, який би відповідав історичному минулому та загальнодержавному контексту.

Вінниця -  сeрeдньовічнe місто, алe ми нe відчували цієї давності, тому свідомо створили певний підхід. Ми розуміли, що тут живуть люди різної приналежності, різного досвіду та пам’яті. Всі рішення оприлюднювались і затверджувались лише після вислуханих пропозицій та зауважень громадськості, - зазначила викладачка Вінницького державного педагогічного університету, кандидатка історичних наук Тетяна Кароєва.

Вінницькі історики презентували довідник про декомунізацію вулиць Вінниці

На презентації розповіли, що просто «вирізати» фрагменти радянського минулого не вдасться, оскільки не всі особистості підпадають під закон про декомунізацію. Також були проблеми з тими історичними постатями, які насправді зробили багато корисного для Вінниці, але потрапили під закон про перейменування. Так було з вулицею Стахурського, яку назвали іменем Андрія Первозванного. Все ж, учасники робочої групи намагалися уникати таких назв, оскільки їх постійно невдало скорочують – Я. Мудрого, В. Великого і так далі.

На Тяжилові скаржилися, що ім’я Джозeфа Конрада їм важко вимовляти. Було  також протестне звернення з приводу вул. Шухевича, а коли перейменовували вул. Інтернаціональну, то піднялись до обговорення навіть вінничани за кордоном.

Вінницькі історики презентували довідник про декомунізацію вулиць Вінниці

Конструктивні пропозиції перейменувань подали краєзнавець Андрій Баніт (близько 50 назв) та журналіст Олександр Дмитрук (60 назв). Найскладніше було затвердити назви центральних вулиць, оскільки тут пропонувалось одразу 5-6 варіантів.

Я радий, що Вінниця не пішла по абрикосово-вишневому шляху і вулицям дали історичні назви. Деякі зауваження все ж залишаються, згадати лише спір в мережі про вул. Соловйова, - прокоментував один з відвідувачів презентації.

Також в ході зустрічі Тетяна Кароєва розповіла про практики перейменування вулиць Вінниці в ХІХ столітті, коли з’явилися центральні ландшафтні артерії. Карти та схеми міста, які збереглися з тих часів, лише частково дають уявлення як могли називатись сучасні вулиці. Вулична мережа була впорядкованою наприкінці ХІХ століття, але революційні події та прихід радянської влади не раз змінювали історичні назви.

Вінницькі історики презентували довідник про декомунізацію вулиць Вінниці

Довідник «Вулиці Вінниці: з історії декомунізації» є у електронному варіанті в групі «Історія Вінниці»



Переглядів: 2078
Поширень: 0

Меблі для дому - ПетроЦентр