Недалеко від Тульчина у селі Суворівка в центі є меморіальний комплекс і на одній з його плит серед інших викарбуваною ім\'я "Яків Черниш". Це ім\'я мого дідуся. Моя мати Тамара Яківна народилась в 1938 році, а в кінці листопада 1939 році її батька Якова забрали на фінську війну. Забрали як і багатьох інших у складі військових частин, які дислокувалися в Україні. В осінньому однострої, обмотках і будьоновці. І кинули на лінію Манергейма. Офіційно у тій війні загинуло 130 тисяч воїнів Червоної Армії. Скільки вмерло від ран і обмороження не знає ніхто до цих пір. 13 березня 1940 року Зимова війна закінчилася. З п\'яти тисяч полонених, яких повернули фіни, 500 зразу ж було розстріляно НКВДистами. Всі інші репресовані. Серед тих інших був і мій дід...

Забута Зимова війна

Повернувся дід Яків на Бабійову гору, де з прадідів. стояла у селі його хата уже в кінці 1941 року. Як вдалося визволитися зараз уже не має кому розказати. Пробирався додому пішки. Їв те, що міг зібрати у лісі чи у полі. Совітів у селі уже не було, були румуни. Коли у 44-му Червона Армія повернулися, то діда Якова, як "перебувавшого на тимчасово окупованій території" разом з хлопчиками, які підросли за час окупації до 18-ти років забрали і майже беззбройними кинули у авангарді наступу під Яси. Після тієї славетної операції на рідне Поділля повернулися живими лише інваліди. Дід там вижив. Загинув пізніше, уже під Бухарестом. Царство йому Небесне! А нам пам\'ять. Нам вона потрібна. Бо...

Сталін розпочав війну з Фінляндією після того, як дипломати не змогли домовитись про перенесення спільного кордону подалі від Ленінграду і про оренду частини півострова Гангут для розміщення бази ВМФ СРСР. Він був впевнений, що фіни мають піти на такі поступки, тому що ще за його пам\'яті на початку століття територія Фінляндії була частиною Російської імперії. Відмову йти на поступки він сприйняв як зарозумілість і вирішив показово наказати впертих "незалежників".

Фіни у тій війні втратили 25 тисяч солдат і офіцерів. Це для держави з трохи більше ніж 3-ма мільйонами населення були страшні втрати. Тому не дивно, що під час Другої світової війни Фінляндія виступила на стороні Германії. Жахливим наслідком такого союзу стала трагедія блокадного Ленінграду, де загинуло та померло від бомбардувань, наглого голоду і морозу 600 тисяч городян. Але до цих пір, тепер уже, у Санкт Петербурзі на деяких вулицях збереглися таблички з пересторогою "Ця сторона найменш вразлива під час артобстрілу". Це та сторона, що була напроти позицій фінських військ. З цих позицій місто не обстрілювали. І це потрібно пам\'ятати.

Бо як кажуть, історія вчить лише одному - тому, що вона нічому не вчить.

До свята Перемоги у Москві на біг бордах збираються розмістити портрети генералісимуса Сталіна. І мер Лужков не бачить у цьому нічого дивного. Ще б пак, нагадаємо, що минулим літом у Москві на станції метро Курська-кільцева відновили великий напис зі словами "Нас вырастил Сталин на верность народу на труд и на подвиги нас вдохновил" .

Лужков? Це не той самий, що досі вважає Севастополь російським містом? Бо там база ВМФ Росії? ВМФ країни, яка є правонаступником СРСР? Країна, з якою так і не вдалося Україні до сьогодні провести демаркацію кордону? Країною, що зовсім недавно ввела свої танки в Грузію?

Маємо пам\'ятати... Щоб наші онуки знайомились з нами не по написам на меморіальних плитах.


Переглядів: 7530
Поширень: 0