Рівень того, наскільки представники місцевої влади дослухаються до думки громадян, у Вінниці вищий, ніж в інших містах-учасників проекту. Так само вища і оцінка рівня довіри до міського голови. Про це йшлось сьогодні під час презентації результатів дослідження в рамках проекту «Партисипативна демократія та обґрунтовані рішення на місцевому рівні в Україні», яке провели норвезькі партнери та представники Асоціації міст України.
Вінниця – одне з десяти міст, у яких реалізується проект «Партисипативна демократія та обґрунтовані рішення на місцевому рівні в Україні». Він спрямований на впровадження в Україні норвезької практики підвищення ефективності діяльності органів місцевого самоврядування та якості послуг, що надаються населенню. Проект впроваджується двома асоціаціями органів місцевого самоврядування з Норвегії та України. А саме – Норвезькою асоціацією місцевих і регіональних влад та Асоціацією міст України – у співпраці з Норвезьким інститутом міських і регіональних досліджень. Проект фінансується Міністерством закордонних справ Норвегії.
8 лютого у міській раді відбулась зустріч щодо реалізації проекту, яка була присвячена аналізу результатів соціологічного опитування, проведеного у Вінниці. Це дослідження у містах-учасниках проекту мало на меті вивчення громадської та експертної думки стосовно діяльності органів місцевого самоврядування та їх співпраці з громадськістю. Результати аналізу стануть основою для підготовки планів підвищення ефективності діяльності органів місцевого самоврядування у відповідній сфері.
.jpg)
«Важливо, що у Вінниці та Україні в цілому формується відповідальне і демократичне громадянське суспільство. Якщо ми говоримо про формування сильної територіальної громади, про що зазначено в Стратегії «Вінниця:2020», то саме надання якісних адміністративних послуг і безпосередньо в Центрах адміністративних послуг, і на електронних майданчиках, - теж сприяє розвитку демократії, покращує надання якісних послуг для людей. Громадяни повинні мати доступ до всіх майданчиків, які необхідні для вирішення і своїх особистих питань, і питань, які стосуються розвитку територіальної громади. Меж досконалості немає, але ми можемо констатувати те, що наш Центр адміністративних послуг надає сьогодні близько 300 різних послуг, хоча ми й надалі працюємо над тим, щоб розвивати цей напрямок. У 2015 році ми розпочали програму «Бюджет громадських ініціатив», у якому з кожним роком бере участь все більше громадян і, що головне, є конкретні результати. А нещодавно ми в співпраці з громадськими організаціями відкрили NGO-HUB – майданчик для комунікації та діалогу між органами влади та громадськістю», – розповів присутнім міський голова Сергій Моргунов.
«Децентралізація є надзвичайно важливою і є одним з головних чинників створення стабільної демократії по Україні шляхом долучення громадян до місцевих політичних процесів. За цей час Україна здійснила вражаючу роботу, однак є ще ряд питань, над якими потрібно працювати. За фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Норвегії з 2015 року Норвезька асоціація місцевих і регіональних влад реалізує в Україні проект, який прагне підтримувати місцеві органи влади. Сьогодні ми побачимо результати по дослідженню місцевої демократії у 2017 році по місту Вінниця. Я був радий відвідати Вінницю у вересні минулого року і був вражений її динамічним сучасним розвитком. Сподіваюсь на нашу ефективну співпрацю», – зазначив Надзвичайний та Повноважний Посол Норвегії в Україні пан Уле Тер’є Хорпестада.
.jpg)
«Нам приємно бути сьогодні у місті, де міський голова за результатами Всеукраїнського голосування був визнаний мером-інноватором-2017. Адже тут зроблено чимало для того, щоб розвивати місцеву демократію та налагоджувати співпрацю з громадськістю. Знаю, що у вас вже відкрито соціохаб, що є важливим кроком. Вивчаючи офіційний сайт Вінницької міської ради, я дійшла висновку, що він досить потужний та функціональний, і також хочу відзначити роботу «Цілодобової варти», – каже представник проекту Аліса Рябова.
Соціолог Дар’я Новикова розповіла, як проводилось опитування. «На першому етапі ми використали метод поквартирного опитування в рамках проекту по містах, одним з яких була Вінниця. Загальна вибірка склала 1054 респонденти. У Вінниці було опитано 106 людей. Зважаючи на невеликий обсяг вибірки та великий розмір похибки, ми говоримо про те, що дана вибірка є ілюстративною. На другому етапі нашого дослідження ми використали метод експертного опитування та опитали по 10 депутатів з кожного міста методом телефонного інтерв’ю. Дане соціологічне дослідження спрямоване на фіксацію суб’єктивних уявлень жителів міста стосовно об’єктивно існуючої реальності», – зазначила Дар’я Новикова.
На запитання, чи достатньо ви проінформовані про реформу децентралізації, 75 % опитаних вінничан відповіли, що вони проінформовані, а це – на 23 % більше ніж в цілому по Україні. Наступним питанням було: «За три роки з 2015 по 2017 роки, робота органів місцевого самоврядування стала…». 53 % опитаних відповіли, що ця робота стала кращою, по державі цей показник становить 39 %.
Також одне з питань стосувалось оцінки рівня довіри до міського голови. У Вінниці вона становить 2,9 бали. Цей показник вищий ніж в цілому по Україні (2,8). Цікаво, що 2,5 балів набрало твердження «У вашому місті представники місцевої влади дослухаються до думки громадян», що також більше ніж по Україні (2,3). Норвезькі партнери при цьому відзначили, що показник у 2,6 та більше балів – це переважаюча позитивна оцінка. До речі, у самій Норвегії також відбуваються такі опитування – з 400 міст дослідження уже проведені у 54 містах. Також вони розповіли, що у норвезьких містах очікування людей від муніципалітетів є дуже високими, і до їх роботи мешканці ставляться дуже прискіпливо. Примітно, що соціологи, які працювали над цим опитуванням у Вінниці, теж сказали, що у вінничан високий рівень очікувань від діяльності муніципалітету.
Один з блоків запитань був присвячений участі громадян у різних видах діяльності за останні 12 місяців. Так, за цей час 15 % опитаних вінничан підписували петиції (4 % у 2014 році ), 15 % брали участь у загальних зборах громад (14 % у 2014 році), 10 % ходили на зустрічі громадян з депутатами міської ради (20 % у 2014 році), 8 % брали участь у громадських слуханнях (15 % у 2014 році).