Дев’ять годин лікарі Інституту серцево-судинних захворювань імені Амосова перешивали один із головних органів дівчинці з Вінниці. Сьогодні, після місяця реабілітації, Софійка з мамою вирушить додому.
Що в майбутньої дитини може бути вроджена вада серця, Марині Борух сказали ще на шостому місяці вагітності. Підтвердили це одразу ж після народження маленької Софійки.
Марина Борух, мати Софійки:
Наш вінницький педіатр Ганна Борисівна сказала, що почула шуми в серці. Потім, коли її привезли на УЗІ, я не знаходила собі місця.
Сюди – до Інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова – дівчинку привезли другого дня після її народження. А вже восьмого бригада лікарів дев’ять годин боролася за життя Софійки. Уперше в історії цього Інституту таку операцію зробили вдало.
Ярослав Труба, завідувач відділу хірургії вроджених вад серця:
Технічно надто складно виконати цю операцію, тому що нам потрібно сформувати кровоплин як у легеневертері за допомогою додаткової судини, додаткового протезу, так і сформувати вплин через магістральну судину, тобто через аорту, щоб забезпечити коронарний крововплин.
Лікарі, що оперували Софійку, своєю роботою задоволені. Кажуть: тепер рятуватимуть більше дитячих життів.
Ярослав Труба, завідувач відділу хірургії вроджених вад серця:
Це було моральне задоволення – що ми перейшли цей поріг, і ми в подальшому можемо виконувати ці операції, тому що ми отримали перший позитивний досвід.
Окрім того, інститут має потрібні сучасні апарати. Кожен з них коштує 250 тисяч гривень. У дитячому відділі їх 11. Цього вистачить, щоб без черги лікувати хворих на серцеву ваду малюків.
Ярослав Труба, завідувач відділу хірургії вроджених вад серця:
Контролюється електрокардіограма у дитини, контролюється інвазивний тиск, тобто тиск прямого вимірювання, і контролюється сатирація, тобто насичення киснем крові.
Маленька Софійка почувається добре, після 20-ти днів у лікарні сьогодні вона вирушить додому. Попереду – ще дві операції, хоча й менш складні.
Марина Борух, мати Софійки:
Графік у нас нормальний. Поїли, спимо. Коли хочемо гуляти – трошки вередуємо, ідемо на вулицю. Я хвилююсь досі, звичайно, але я мушу тримати себе в руках.
Нині в черзі на лікування вади серця стоять четверо дітей.