Адже сьогодні в однаково хитких умовах перебувають як банки, так і їх клієнти. Тому оптимальний вихід для усіх – почати домовлятися.
Кредитна історія
Фінансова криза стала своєрідним моментом істини для банків, що захопилися беззастережним наданням кредитів, не замислюючись над можливістю їх повернення.
До 2005 року українці жили відповідно до наявних коштів і не влазили у борги. Це суттєво відрізняло їх від громадян розвинених країн світу, зокрема американців, які віддають перевагу життю в кредит.
Ситуація змінилася буквально за два роки. Стабілізація економічної ситуації та певне покращення атмосфери відносин "клієнт – банк" підштовхнули українських громадян на непевний шлях позик. Банки скористалися ситуацією, розпочавши активну кампанію кредитування громадян.
Обережні українці не відразу повірили пропозиціям з іпотечного кредитування. Відтак, за даними Української національної іпотечної асоціації, у 2008 році частка іпотеки в першому півріччі 2008-го року становила лише 13% від загального кредитного портфелю банків або ж 36% кредитів, виданих фізичним особам. І хоча за 2007 рік іпотечний ринок зріс на 110%, вже в 2008 його зростання не перевищило 40%.
Натомість більше 50% всіх виданих населенню позик припало на споживчі кредити, які є найризикованішим елементом системи кредитування. З метою певної популяризації серед клієнтів ідеї "життя в кредит", банки довгий час зберігали занадто спрощену схему їх отримання: позичальник надавав мінімальний пакет документів (паспорт, ідентифікаційний код, довідку з місця роботи, тощо) і вже через кілька годин міг отримати бажані кошти. "Банки просто не задумувалися, кого і як кредитувати", - говорить Володимир Лановий, директор Центру ринкових реформ.
А задуматися було над чим. На початку 2008 року було оприлюднено звіт аналітиків міжнародної рейтингової агенції Standard & Poor’s, в якому зазначалося, що частка поганих або потенційно проблемних кредитів у загальному кредитному портфелі українських банків наближається до 75%. У серпні банки зробили процедуру надання кредитів більш жорсткою, що дало можливість Standard & Poor’s вказати на інші показники "проблемності": 35% від кредитного портфелю. Але вже у лютому аналітики агенції заявили, що як в корпоративному, так і в роздрібному кредитуванні знову спостерігається швидке зростання проблемних позик.
На це є багато причин. Зокрема, економічна криза спричинила втрату позичальниками стабільних доходів, робочих місць. Окрім того, на спроможність боржників "гасити" позики вчасно вплинули валютні коливання. Хоча, як відзначає фінансовий аналітик Ерік Найман, підвищення курсу долара до 8,50 грн. не стало катастрофічним для сфери кредитування: кредити сплачуються, хоча й повільнішими темпами.
Зовсім інше уявлення про проблемні кредити має Національний банк України. За даними НБУ частка "поганих" позик в загальному кредитному портфелі банків в грудні 2008 року не перевищувала 2,27% (18,015 млрд. грн.) Лише в окремих фінансових установах ця цифра досягає 10-15%.
Але банки продовжують сподіватися, що песимістичні прогнози щодо повернення кредитів не справдяться. Для цього позичальникам регулярно нагадують про їх зобов’язання, а найбільш затяті боржники ризикують втратити власне майно в разі ігнорування закликів з боку кредиторів.
Активність банків та колекторських компаній подекуди досягає неочікуваних результатів. Західна практика доводить, що у випадку регулярного нагадування про заборгованість, більш ніж 70% позичальників повертають кошти. В Україні ж деякі банківські клієнти, опинившись під тиском в умовах, коли вони не здатні сплатити кредит, схильні до депресії та навіть суїциду.
Я так не граю!
За даними соціологічного опитування Гарячої лінії для постраждалих від дій банків, кількість суїцидів, пов’язаних із кредитними відносинами зросла в останні місяці на 50%. Проти банківських працівників порушено більш ніж 3000 кримінальних справ.
Такі тенденції пояснюються, насамперед, кризою довіри населення до банківської системи, яку дуже часто банки поглиблюють власними діями: одностороннім підвищенням відсоткової ставки по кредитам, замороженню депозитів.
Однак, якщо ви потрапили в кредитну залежність і не спроможні сплатити позику, не панікуйте. Експерти радять не погоджуватися на правила гри, що пропонуються банками в односторонньому порядку.
Голова Державного комітету підприємництва Олександра Кужель рекомендує дотримуватися такого алгоритму дій:
"Слід нагадати, що у стандартних угодах, зазвичай, прописано право банків передати кредит третій стороні, яка може ним розпоряджатися на власний розсуд", - пояснює Новинареві фінансовий аналітик Ерік Найман. На його думку, великі фінансові установи навряд чи ризикнуть проводити різке підвищення кредитної ставки. Такі дії є більш прийнятними для невеликих банків. "Тому практичних механізмів для захисту позичальника від підвищення банком відсоткової ставки в односторонньому порядку немає, адже, у більшості випадків в договорах між банком та позичальником вказується право банку діяти таким чином", - переконаний фінансовий аналітик.
Антиколекторські компанії, які нещодавно почали пропонувати українським громадянам свої послуги, вирішують подібні випадки в судовому порядку, відстоюючи інтереси своїх клієнтів юридичними засобами. Але перш ніж звертатися до таких установ, необхідно зважити, чи не дешевшим стане погашення кредиту навіть з підвищеною відсотковою ставкою порівняно з оплатою старань юристів, які не завжди гарантують позитивний результат вирішення справи.
Отже, найефективніше протидіяти таким правилам гри можна лише уважністю при укладенні кредитних домовленостей з банками.
Щодо сплати лише відсотків по кредиту, а не "тіла кредиту", то це є досить зручним інструментом як для банків, так і для клієнтів. Проте і тут слід бути обережними. На думку окремих експертів, у результаті використання такого механізму позичальнику доведеться переплатити кредит. Особливо це стосується довгострокових позик. Щоправда, пані Кужель таку вірогідність категорично відкидає: "Для позичальника сплата лише відсотків по кредиту у скрутний час не несе жодних загроз. Банки не мають важелів, щоб створити ситуацію, в якій клієнт буде змушений переплатити", - роз’яснила вона Новинареві.
Сплатити не можна реструктурувати
Всі експерти сходяться на думці, що найдієвішим методом збереження конструктивних відносин між банками та позичальниками є реструктуризація боргу. "Постанова НБУ №49 від 5 лютого 2009 про можливість реструктуризації кредитів є ледь не єдиним поміркованим рішенням НБУ в умовах фінансової кризи. Вона спрямована, насамперед, на порятунок банківської системи", - вважає Володимир Лановий. Позичальники можуть вимагати пролонгування кредиту, що надасть можливість надалі повертати кредит, але меншими сумами, аніж це зазначено в договорі. Водночас, банкам вигідно за рахунок реструктуризації переводити "проблемні" кредити в розряд високоякісних, що покращує банківський баланс.
Багатьох позичальників схвилювали зміни внесені до Закону України "Про іпотеку", які дозволили банкам відбирати квартири злісних неплатників кредитів без дозволу суду. Однак, Міністерство юстиції попередило, що така процедура може бути застосована лише до іпотечних договорів, укладених після 14 січня 2009.
Захистом громадян, яким загрожує відселення з квартир внаслідок перевищення терміну погашення кредиту перейнялася і Верховна Рада. 20 лютого парламент затвердив у першому читанні законопроект "Про внесення змін в деякі законодавчі акти України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи" №385. У ньому йдеться про заборону забирати квартири, якщо іпотечна позика реструктурована, а позичальник продовжує сплачувати відсотки по кредиту. За таке рішення проголосувало 237 народних обранців. Законопроект передбачає введення мораторію на примусове відселення населення на 2009-2010 роки за умови, що відсотки по іпотечному договору сплачуються вчасно. Максимально припустима перевищення терміну сплати становить два місяці.
Банкам також мають надати право звільнювати позичальників від сплати штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов кредитного договору, що виникли до документального оформлення реструктуризації кредиту.
Таким чином, сподіваються законодавці, буде зменшено напруження, яке існує у відносинах між позичальниками та банками. В однаково хитких умовах перебувають як і ті, хто надає кредити, так і ті, хто ними користується. Тому вся надія на те, що банки та позичальники почнуть домовлятися, від чого виграють всі.
Кредитна історія
Фінансова криза стала своєрідним моментом істини для банків, що захопилися беззастережним наданням кредитів, не замислюючись над можливістю їх повернення.
До 2005 року українці жили відповідно до наявних коштів і не влазили у борги. Це суттєво відрізняло їх від громадян розвинених країн світу, зокрема американців, які віддають перевагу життю в кредит.
Ситуація змінилася буквально за два роки. Стабілізація економічної ситуації та певне покращення атмосфери відносин "клієнт – банк" підштовхнули українських громадян на непевний шлях позик. Банки скористалися ситуацією, розпочавши активну кампанію кредитування громадян.
Обережні українці не відразу повірили пропозиціям з іпотечного кредитування. Відтак, за даними Української національної іпотечної асоціації, у 2008 році частка іпотеки в першому півріччі 2008-го року становила лише 13% від загального кредитного портфелю банків або ж 36% кредитів, виданих фізичним особам. І хоча за 2007 рік іпотечний ринок зріс на 110%, вже в 2008 його зростання не перевищило 40%.
Натомість більше 50% всіх виданих населенню позик припало на споживчі кредити, які є найризикованішим елементом системи кредитування. З метою певної популяризації серед клієнтів ідеї "життя в кредит", банки довгий час зберігали занадто спрощену схему їх отримання: позичальник надавав мінімальний пакет документів (паспорт, ідентифікаційний код, довідку з місця роботи, тощо) і вже через кілька годин міг отримати бажані кошти. "Банки просто не задумувалися, кого і як кредитувати", - говорить Володимир Лановий, директор Центру ринкових реформ.
А задуматися було над чим. На початку 2008 року було оприлюднено звіт аналітиків міжнародної рейтингової агенції Standard & Poor’s, в якому зазначалося, що частка поганих або потенційно проблемних кредитів у загальному кредитному портфелі українських банків наближається до 75%. У серпні банки зробили процедуру надання кредитів більш жорсткою, що дало можливість Standard & Poor’s вказати на інші показники "проблемності": 35% від кредитного портфелю. Але вже у лютому аналітики агенції заявили, що як в корпоративному, так і в роздрібному кредитуванні знову спостерігається швидке зростання проблемних позик.
На це є багато причин. Зокрема, економічна криза спричинила втрату позичальниками стабільних доходів, робочих місць. Окрім того, на спроможність боржників "гасити" позики вчасно вплинули валютні коливання. Хоча, як відзначає фінансовий аналітик Ерік Найман, підвищення курсу долара до 8,50 грн. не стало катастрофічним для сфери кредитування: кредити сплачуються, хоча й повільнішими темпами.
Зовсім інше уявлення про проблемні кредити має Національний банк України. За даними НБУ частка "поганих" позик в загальному кредитному портфелі банків в грудні 2008 року не перевищувала 2,27% (18,015 млрд. грн.) Лише в окремих фінансових установах ця цифра досягає 10-15%.
Але банки продовжують сподіватися, що песимістичні прогнози щодо повернення кредитів не справдяться. Для цього позичальникам регулярно нагадують про їх зобов’язання, а найбільш затяті боржники ризикують втратити власне майно в разі ігнорування закликів з боку кредиторів.
Активність банків та колекторських компаній подекуди досягає неочікуваних результатів. Західна практика доводить, що у випадку регулярного нагадування про заборгованість, більш ніж 70% позичальників повертають кошти. В Україні ж деякі банківські клієнти, опинившись під тиском в умовах, коли вони не здатні сплатити кредит, схильні до депресії та навіть суїциду.
Я так не граю!
За даними соціологічного опитування Гарячої лінії для постраждалих від дій банків, кількість суїцидів, пов’язаних із кредитними відносинами зросла в останні місяці на 50%. Проти банківських працівників порушено більш ніж 3000 кримінальних справ.
Такі тенденції пояснюються, насамперед, кризою довіри населення до банківської системи, яку дуже часто банки поглиблюють власними діями: одностороннім підвищенням відсоткової ставки по кредитам, замороженню депозитів.
Однак, якщо ви потрапили в кредитну залежність і не спроможні сплатити позику, не панікуйте. Експерти радять не погоджуватися на правила гри, що пропонуються банками в односторонньому порядку.
Голова Державного комітету підприємництва Олександра Кужель рекомендує дотримуватися такого алгоритму дій:
- не погоджуватися на підвищення відсоткової ставки в односторонньому порядку та звертатися до суду;
- сплачувати певний період лише відсотки кредиту, заливши сплату "тіла кредиту" до стабілізації ситуації;
- користуватися постановою НБУ №49 та домовлятися з банком про реструктуризацію боргу;
- не довіряти антиколекторським компаніям;
- пам’ятати, що українські банки на сьогодні не володіють механізмами для відбирання квартир та транспортних засобів без особистої згоди позичальника.
"Слід нагадати, що у стандартних угодах, зазвичай, прописано право банків передати кредит третій стороні, яка може ним розпоряджатися на власний розсуд", - пояснює Новинареві фінансовий аналітик Ерік Найман. На його думку, великі фінансові установи навряд чи ризикнуть проводити різке підвищення кредитної ставки. Такі дії є більш прийнятними для невеликих банків. "Тому практичних механізмів для захисту позичальника від підвищення банком відсоткової ставки в односторонньому порядку немає, адже, у більшості випадків в договорах між банком та позичальником вказується право банку діяти таким чином", - переконаний фінансовий аналітик.
Антиколекторські компанії, які нещодавно почали пропонувати українським громадянам свої послуги, вирішують подібні випадки в судовому порядку, відстоюючи інтереси своїх клієнтів юридичними засобами. Але перш ніж звертатися до таких установ, необхідно зважити, чи не дешевшим стане погашення кредиту навіть з підвищеною відсотковою ставкою порівняно з оплатою старань юристів, які не завжди гарантують позитивний результат вирішення справи.
Отже, найефективніше протидіяти таким правилам гри можна лише уважністю при укладенні кредитних домовленостей з банками.
Щодо сплати лише відсотків по кредиту, а не "тіла кредиту", то це є досить зручним інструментом як для банків, так і для клієнтів. Проте і тут слід бути обережними. На думку окремих експертів, у результаті використання такого механізму позичальнику доведеться переплатити кредит. Особливо це стосується довгострокових позик. Щоправда, пані Кужель таку вірогідність категорично відкидає: "Для позичальника сплата лише відсотків по кредиту у скрутний час не несе жодних загроз. Банки не мають важелів, щоб створити ситуацію, в якій клієнт буде змушений переплатити", - роз’яснила вона Новинареві.
Сплатити не можна реструктурувати
Всі експерти сходяться на думці, що найдієвішим методом збереження конструктивних відносин між банками та позичальниками є реструктуризація боргу. "Постанова НБУ №49 від 5 лютого 2009 про можливість реструктуризації кредитів є ледь не єдиним поміркованим рішенням НБУ в умовах фінансової кризи. Вона спрямована, насамперед, на порятунок банківської системи", - вважає Володимир Лановий. Позичальники можуть вимагати пролонгування кредиту, що надасть можливість надалі повертати кредит, але меншими сумами, аніж це зазначено в договорі. Водночас, банкам вигідно за рахунок реструктуризації переводити "проблемні" кредити в розряд високоякісних, що покращує банківський баланс.
Багатьох позичальників схвилювали зміни внесені до Закону України "Про іпотеку", які дозволили банкам відбирати квартири злісних неплатників кредитів без дозволу суду. Однак, Міністерство юстиції попередило, що така процедура може бути застосована лише до іпотечних договорів, укладених після 14 січня 2009.
Захистом громадян, яким загрожує відселення з квартир внаслідок перевищення терміну погашення кредиту перейнялася і Верховна Рада. 20 лютого парламент затвердив у першому читанні законопроект "Про внесення змін в деякі законодавчі акти України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи" №385. У ньому йдеться про заборону забирати квартири, якщо іпотечна позика реструктурована, а позичальник продовжує сплачувати відсотки по кредиту. За таке рішення проголосувало 237 народних обранців. Законопроект передбачає введення мораторію на примусове відселення населення на 2009-2010 роки за умови, що відсотки по іпотечному договору сплачуються вчасно. Максимально припустима перевищення терміну сплати становить два місяці.
Банкам також мають надати право звільнювати позичальників від сплати штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов кредитного договору, що виникли до документального оформлення реструктуризації кредиту.
Таким чином, сподіваються законодавці, буде зменшено напруження, яке існує у відносинах між позичальниками та банками. В однаково хитких умовах перебувають як і ті, хто надає кредити, так і ті, хто ними користується. Тому вся надія на те, що банки та позичальники почнуть домовлятися, від чого виграють всі.