Відкриття ТК Барбара

Фінансова криза в Україні чи не найболючіше вдарила по малому і середньому бізнесу. Представникам влади доведеться добре попрацювати, щоб наслідки її не тільки не знищили, але і зміцнили інститут приватного підприємництва в нашій країні. Про заходи допомоги вітчизняним підприємцям РБК-Україна розповіла голова Держкомпідприємництва Олександра Кужель.

РБК-Україна: Ви виступили з ініціативою збільшити оборотний капітал для підприємців на єдиному податку з 500 тис. грн до 1 млн. Які у Вас є аргументи, щоб переконати депутатів в доцільності такого кроку?

Олександра Кужель: Держкомпідприємництва - це орган, який є середньою ланкою між владою і підприємцями, тому Комітет і має знаходити паритет інтересів. Я ніколи не вношу жодної ініціативи без детального її обговорення з підприємцями. За той час, який працюю на посаді, я отримала велику кількість сигналів - або листами, або телефоном, або навіть sms, в яких підприємці звертаються з проханням збільшити обсяг оборотного капіталу в зв"язку із економічною ситуацією – зростанням закупівельних цін принаймні в два рази. Закон, який діє сьогодні, ухвалювався в 1998 р., і тому природно, що існуюча норма застаріла. Отже, найголовніший аргумент такий: підприємці в нинішній кризовий ситуації завдяки запропонованому збільшенню зможуть підняти внутрішній ринок. А це і є перше завдання антикризової програми - створити функціонуючий внутрішній ринок. Якщо підприємці бажають працювати на мільйонному обсязі оборотного капіталу, то, будь ласка. Ми додатково, окремою ланкою хочемо надати можливість підприємцю (за його власним бажанням і за його особистою заявою до податкової) самостійно обирати серед двох паралельно діючих рівнів спрощеної системи оподаткування. Саме тому пропонується ввести ще один рівень для фізичних осіб - до 1 млн грн обігових коштів за рік з податковою ставкою у 500-800 грн. Для юридичних осіб - залишити на існуючому рівні, тобто 3 млн грн з податковою ставкою у 6-10%. Деякі фізичні особи заявляють, що готові сплачувати і 1000 грн, тільки б пришвидшити цей процес. Я хочу наголосити ще раз, перехід на інший рівень - добровільний. Ми також залишаємо діючу сьогодні норму, і рішення про перехід на інший рівень підприємець приймає за власним бажанням.

РБК-Україна: Чому саме зараз постало питання змін у роботі підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування?

О.К.: Тому що у цей скрутний час підприємці потребують захисту від постійного втручання податківців і інших контролюючих органів. А політикам, що пропонують тим представникам малого бізнесу, кого не влаштовує нинішня ситуація, переходити на загальну систему оподаткування, я нагадую - коли ми вводили спрощену систему оподаткування, то зробили економічний аналіз усіх, хто працював за загальною системою оподаткування - це і кіоски, і ринки. Підприємці сплачували податок на прибуток в місяць, задумайтесь, 3-5 грн. Після введення спрощеної системи і призначення єдиного податку у розмірі від 20 до 100 грн, навіть ті підприємці, кому призначили 20 грн податку, збільшили відрахування в 4 рази. Отже , люди, які виступають проти спрощеної системи, не розуміють, що за час її існування в 12 разів збільшилася кількість людей, які зареєструвалися підприємцями саме за нею. При цьому надходження до бюджету від діяльності спрощенців збільшилися в 29 разів! За 10 років існування системи, ми утворили в країні середній клас. Серед усіх підприємств, зареєстрованих в державі - 70% малих і середніх. Ці люди не "закопували" власні кошти, вони вкладали в розвиток власного бізнесу, сплачували за комунальні послуги, купували товари і сплачували податки. А головне - насичували внутрішній ринок своєю продукцією.

РБК-України: Окрім змін, що стосуються СПД, які ще нововведення і ініціативи для підтримки підприємництва ви будете розробляти найближчим часом?

О.К.: Біда в тому, що влада, яка працювала раніше, не чула підприємців. Ми сьогодні не будемо гасити окремі пожежі, які виникають то тут, то там. Ми обрали стратегію створення окремих робочих груп, і в тих галузях, де виникають проблеми, розробляємо так звану карту регуляторного середовища. Розпочали ми цю роботу з Києва, вже почали розробку регуляторної карти усіх проблем, які виникають у столичних підприємців. Разом з прокуратурою відпрацюємо усі моменти, де є порушення законів з боку влади. Те саме і в транспортній галузі. В транспортну регуляторну карту ми винесли проблеми як таксистів, так і перевізників вітчизняних, міжнародних і автобусних. Вперше провели громадські слухання з залученням транспортників і міністра. Тож тепер ми знаємо, де змінити закон, де ліцензійні угоди не підходять, де взагалі треба відмінити постанови. Крім цього, готуємо законопроект щодо оподаткування транспортних засобів через вартість бензину, а не через транспортний збір, як це є зараз. Окремі робочі групи працюють з питань фармацевтики, з питань ювелірного бізнесу. Що стосується сфери зайнятості, то ми хочемо надати можливість людям працювати, а не стояти в чергах на біржі праці. По-перше, ми виступаємо за розповсюдження поширеної в Європі практики – створення можливостей для розвитку самозайнятості особи, наприклад, сімейного бізнесу. Ми плануємо максимально спростити реєстрацію таких підприємців: зайшов в податкову або надіслав в електронній формі заявку, отримав патент, який буде коштувати, наприклад 100 грн на місяць, - і починай працювати. Така форма підійде для роботи гувернанткою, економкою, прибиральницею. З метою здійснення цих планів спільно з Фондом зайнятості і "Укрексімбанком" ми розробляємо програму мікрокредитування для підтримки самозайнятих людей невеликими грошима, щоб у людини була можливість розпочати якийсь бізнес. Але про пенсійне забезпечення у цьому випадку не йдеться - з цієї мізерної суми неможливо здійснити відрахування ще й до Пенсійного фонду. Пенсійне забезпечення за такої форми зайнятості має бути добровільним.

РБК-Україна: Яка зараз ситуація з місцевими податками і зборами? З якими скаргами здебільшого звертаються підприємці?

О.К.: Зараз зі всієї України на адресу Комітету надходять телеграми і скарги на те, що місцева влада, а також місцеві монополісти, як от власники ринків та торговельних центрів, збільшують для підприємців орендну плату. У відповідь ми готуємо постанову, згідно із якою держава отримає право в кризовій ситуації регламентувати ці відносини. Я буду наполягати, щоб кожен власник ринку або торговельного центру погоджував собівартість надання своїх послуг із місцевою радою. Також необхідно встановити граничну рентабельність на рівні 15%. В кризі всі мають йти пліч-о-пліч. Крім цього, болючим для підприємців залишається питання збільшення земельного податку в 8-15 разів. Ми проаналізували ситуацію, і знайшли причину збільшення. Минулого року було проведено оцінку землі, згідно із нею встановили ставку податку на землю збільшивши її в 5 разів. Але Міністерство фінансів мабуть забуло про це, і в новому бюджеті виставили коефіцієнт збільшення 3,1. Зараз окрема група терміново готує зміни.

РБК-Україна: Як Ви оцінюєте показники держбюджету на 2009 р. з огляду на розвиток підприємництва в країні?

О.К.: Всі ті ініціативи, які я перерахувала, - це складові, що наповнюватимуть бюджет. Приміром, ситуація з гастарбайтерами. Ще в 2004 р. до мене звернулися моряки і заробітчани, дохід яких не легалізований, а податкова дуже наполегливо вимагала у них сплати податку у розмірі 15% на прибуток. Як запевнили мене люди, вони не проти платити, просто відсутня прозора і зрозуміла для всіх система легалізації. Моряки і заробітчани не можуть показати кошти, зароблені чесною працею, бо вони вважаються нелегальними, і просто приховують їх. Нині ті, хто їде на заробітки, мають право на мінімальну пенсію. Але з іншого боку, також у заробітчан існують і неабиякі проблеми з правоохоронцями. Немає узгодженості. Ми хочемо розробити таку систему, коли в електронному вигляді з-за кордону людина зможе зареєструватися, отримати патент і казначейський рахунок, сплатити податок і спокійно працювати. Зараз ми працюємо над цим законопроектом, і сподіваємось на безпосередню участь наших співвітчизників в його розробці.

РБК-Україна: А що стосується антикризових ініціатив уряду… Говорять, що вони начебто знищать підприємництво як таке. Чи будете пропонувати якісь зміни?

О.К.: Виникла ситуація, коли підготовлені рішення йшли врозріз з інтересами підприємців, що викликало цілком прогнозовану хвилю обурення. Люди, які готували ці документи, просто не розуміли підприємницьке середовище. Крім того, антикризові кроки приймалися поспіхом на засіданні Кабміну о 1 годині ночі з подачі Міністерства фінансів. Я рада, що залишився уряд, тепер потрібно спокійно працювати. Український народ вимагає незалежної від політичних уподобань професійної команди, яка буде говорити однією мовою – мовою рішучих дій, спрямованих на порятунок економіки.

РБК-Україна: Як взагалі Ви оцінюєте практику ПР виключення зі своїх лав політиків, які йдуть на державну службу?

О.К.: Оцінювати ПР будуть виборці. Особисто я не маю ніяких претензій до партії і маю надію, що буду працювати з кожною політичною силою, бо малий і середній бізнес зараз має велику потребу в захисті. Всі без виключення політики на виборах декларували підтримку малому і середньому бізнесу. Тепер прийшов час випробувань і здійснення передвиборчих обіцянок.


Переглядів: 729
Поширень: 0

Меблі для дому - ПетроЦентр