”Позаторік найвигіднішою була кукурудза, тонну купували за 1,4 тисячі гривень”, — каже фермер із Бершаді 57-річний Олександр Слота. Цього року планує засіяти 200 га пшеницею, 180 га ріпаком, по 100 га кукурудзи та соняшнику.
— Минулого літа за тонну якісної пшениці п’ятого-шостого класу давали 500 гривень. Це надто дешево, — каже Слота. — Бо зовнішній ринок був закритий. Півтора місяця тому нарешті дозволили вивозити за кордон. І ціна зросла до 900 гривень. Але ж те зерно не було де зберігати. Елеватор обходиться дорого, а сирого зерна ніхто не хоче. Восени здав на сушку 370 тонн, за зберігання заплатив 42 тисячі гривень.
2008-го чоловік під 17% річних узяв позику на нові трактор і сівалку. Грошей ще не віддав.
— Цей рік хотів узяти комбайн, але кредитів на посівну не дають. Буду обходитися тим що є. На жнива наймав на роботу кримських комбайнерів. Платив по 400 гривень за гектар.
За минулорічний урожай Слоті видали компенсацію з держбюджету — 200 тис. грн.
— Платили по 100 гривень із гектара озимини. Цей рік на дотацію не сподіваюся. В уряді говорять постійно про якусь підтримку фермерів, та поки нічого конкретного не чув.
Добрива господар закупив із вересня:
— Брав селітру по 2550 гривень за тонну. Якраз тоді долар угору ліз. Я злякався, що буде ще дорожче, то й скупився. А тепер вона подешевшала до 2200 гривень за тонну. А селітру російського виробництва можна ще дешевше знайти, десь по 1800 гривень.
Господар із села Гавришівка Вінницького району 47-річний Володимир Семко теж купує російську селітру:
— Гірша за нашу, канєшно, але що зробиш. Ще треба викроїти частину грошей на насіння соняшника, а воно теж подорожчало з нового року.
Засоби захисту рослин фермерам вигідніше брати на кредитні кошти.
— Раніше 30 відсотків вартості ми платили одразу, а 70 виплачували по врожаю,— пояснює Семко. — Тепер вигідніше взяти під 30 відсотків кредит і одразу заплатити, а потім погасити. Бо фірми зараз прив’язуються не до курсу Нацбанку, а до міжбанківського курсу. Сьогодні він 9 гривень, а завтра може бути і 20.
4 лютого уряд видав постанову про забезпечення сільгосппідприємств пільговим пальним. Аграрії вже давно запаслися ним, бо не чекають допомоги від держави, кажуть в обласному управлінні агропромислового розвитку.
— Із посівним матеріалом і пальним проблем немає, — пояснює заступник начальника з механізації управління Анатолій Безносюк. — На посівну потрібно 18 тисяч тонн пального. Ми вже маємо 10,6 тисячі тонн, тобто забезпечені на 59 відсотків. Уряд виділив 2,968 тисяч тонн пільгового пального. Воно дешевше на 208 гривень за тонну, ніж на заправках. Усі, хто проплатив пільгове пальне, зможуть його одразу ж отримати.
На прохання уряду банки пролонгували минулорічні кредити під 29% річних. Нові позики видаватимуть у гривнях не менш ніж 30%.
— Торік фермерам, які брали кредити у банках, держава повертала 12 процентів річних, — говорить головний спеціаліст асоціації фермерських господарств Юрій Велігус. — 2009-го теж мають повертати кошти. Не змінилося також і те, що фермери можуть отримувати безвідсоткові відстрочки на купівлю першої техніки. Їх також даватимуть. Але чи прийдуть гроші у березні, чи в квітні, досі невідомо.
Цього року на фінансову підтримку фермерським господарствам області виділено 26 млн грн. Уряд обіцяє зі стабілізаційного фонду дати ще 200 млн грн на всю Україну. Коли надійдуть кошти, невідомо. 2008-го на підтримку фермерів виділили 8,8 млн грн.
— За минулий рік на безвідсоткові кредити ми витратили 3 мільйони 490 тисяч гривень. На погашення відсотків по кредиту — 5 мільйонів 316 тисяч гривень, — додає Велігус. — Цього року також будемо їх давати. Процедура отримання кредитів досить проста: потрібно зібрати пакет документів, написати заяву, а по надходженню коштів із бюджету видаватимемо кредити.
Фермерам найважливіше, аби уряд віддав гроші за озимину і розрахувався за минулорічною кредиторською заборгованістю.
— Якщо він так зробить, а також допоможе з перекредитуванням, це буде непоганий стимул для початку весняних робіт, — каже керівник асоціації фермерських господарств Микола Ткачук.