1 червня – День захисту дітей. Але поняття «діти» - досить умовне. Для кожної матері її дитина до зрілого віку залишається дитям. Серед членів громадської організації «Паросток» є люди з інвалідністю, що мають відхилення розумового розвитку. Це вже дорослі люди, усім за 20-25 років, але вони сприймають життя з дитячою щирістю та відкритістю. Ці люди часто наражаються на несправедливе до них ставлення. Їхні проблеми мало хто хоче сприймати серйозно, їм часто відмовляють в допомозі, мовляв, «Дивись, який ти здоровенний! Навіщо тобі допомога?!» Але насправді ці люди потребують захисту. Вони потребують спілкування і поважного до них ставлення.
ГО «Паросток» в рамках всеукраїнської програми ВГО «Коаліція» надає послуги денного догляду людям з інтелектуальною недостатністю. «Наші «діти» навчаються щось творити – малюють, вишивають, плетуть з бісеру, ліплять тощо. Також обов’язково ми не полишаємо щоденні вправи з письма, математики, географії та інших шкільних наук. Ми не хочемо, щоб у них після закінчення спеціалізованих шкіл почалась атрофія надбаних – хто на що здатний – інтелектуальних м’язів», - говорить Анастасія Ліщинська, член ГО «Паросток», що працює у цій програмі. – «Ми займаємось з нашими дітьми також і соціальним навичкам, прищеплюємо їм відчуття самоповаги, по можливості підвищуємо рівень їхньої правової обізнаності, щоб вони мали уявлення, як захистити себе і свої права».
Обов’язковою складовою Денного Догляду є організація дозвілля: походи в кіно, екскурсії, прогулянки на природі вносять різноманітні враження, цікаві пригоди тощо.
1 червня, в День захисту дітей, керівництво ресторану Макдоналдс-Юність люб’язно запросило ГО «Паросток» до себе в гості. «А що як запросити разом з нами дітей з Центру «Промінь» та благодійного фонду «Позитив»? – запропонував Сергій з групи Денного Догляду. – «Вони ж наші друзі, їм теж буде приємно!» Так і зробили.
Галасливою компанією з 35 чоловік «Паросток», «Промінь» і благодійний фонд «Позитив» відзначали День захисту дітей у Макдоналдсі. Всім було весело і смачно, всі були задоволені та вдячні. Потім пішли до Вишенського озера, насолоджувалися вітерцем від води, сонцем, розмовляли про літо, що тільки почалося, і всі відчували, що майбутнє прекрасне…