Концерн Поділля

На жаль, історику не вдалось віднайти фото міліціонера, але за архівними документами та газетними публікаціями тих далеких часів були досліджені обставини його загибелі.

Після лютневої революція 1917-го замість старої поліції формувалася міліція з робітників, солдат-фронтовиків та учнівської молоді. До міліції вступило багато людей, які прагнули служити народові та революції.

Одним з таких, був 23-річний Пилип Метлюков. В боях Першої Світової війни він отримав кілька важких поранень, заслужив чин унтер-офіцера. Звільнений за станом здоров’я з війська, Метлюков вирішив, що повинен знову взяти зброю до рук, щоб захищати спокій вінничан в лавах народної міліції. Пилип одягнув міліцейську пов’язку наприкінці березня 1917 року, але служити йому судилося недовго. Сталося так, що ім’я Пилипа Метлюкова відкрило сумний рахунок втрат вінницької міліції…

В ніч на 9 квітня вартовий міліціонер Гуменюк, який стояв на розі Сінної та Александрівської вулиць, що на Замості, почув револьверні постріли. Міліціонер побіг на звук пострілів та по дорозі зустрів Пилипа Метлюкова. Зі слів поодиноких перехожих, правоохоронці з’ясували, що стріляв один з трьох п’яних солдатів, які щось святкували в чайній.

Там міліціонери справді помітили трійку гультяїв у формі, які і не думали заспокоюватися. Навпаки, один з дебоширів підскочив до Гуменюка та вистрелив у нього з нагану. Лише останньої миті міліціонеру пощастило відвести руку злодія, і куля влучила в підлогу.

Шокований Гуменюк не зміг затримати нападника, який миттєво вискочив на вулицю і розчинився у темряві. Метлюков почав переслідувати втікача та вистрілив йому навздогін, але промахнувся.

У відділку Гуменюк зібрав всіх вільних міліціонерів та рушив на пошуки озброєних злочинців. Саме розшуковій групі Гуменюка та Метлюкова судилося знову натрапити на правопорушників. Помітивши стражів порядку, злодії розбіглися в різні боки. Але невдовзі одного з них вдалося схопити, тож міліціонери кинулися за іншим, тягнучи затриманого з собою. Втікач почав відстрілюватися. Одна з куль злочинця влучила Метлюкову в голову. Непритомного міліціонера доправили до земського госпіталю, однак врятувати його не змогли.

Буремні події 1917 року не дозволили зберегти ім’я відважного правоохоронця в історії вінницької міліції та вшанувати його пам’ять.

Тепер матеріали дослідника про загибель Пилипа Метлюкова передані до вінницького відомчого музей «Мій край – Поділля». На героїчних сторінках життя правоохоронця, який загинув майже століття тому, відтепер будуть вчитися сьогоднішні захисники безпеки людей.

На фото – так виглядала вулиця Александровська в 1917 році, де загинув відважний міліціонер.

 вулиця Александровська в 1917 році,



Переглядів: 3387
Поширень: 0

Меблі для дому - ПетроЦентр