З метою збереження власного часу та нервів завдяки корупції кожен заможний громадянин може купити диплом, пришвидшити реєстрацію підприємства чи установи, отримати доступ до державного службовця, який за певну суму вирішить будь-яку проблему. Але така економія занадто дорого обходиться кожному. Хабарництво, здирництво, протекціонізм, кумівство, обман, розтрата бюджетних коштів, зловживання владою є проявами корупції в Україні.

Взяти участь у корупційній схемі може кожен. Але «корупційна культура» виникла не сьогодні, на це потрібен був час. Тому правовими підходами до вирішення питання обмежитися не вдасться. Потрібне вольове рішення кожного громадянина та осуд й покарання ініціаторів корупційних дій. Адже у схемі зазвичай бере участь дві сторони. Інколи учать обох є добровільною, а тому й відповідальність потрібно нести обом. За зручністю стоїть непоправна шкода кожному з нас.

Корупція – це відсутність чітких «правил гри» між тими, хто може надати послугу чи продукт, і тими, хто хоче її отримати. Норми закону припиняють свою дію і в силу вступає договірна система, що руйнує основи держави. Але свобода кожного громадянина закінчується там, де починається свобода іншого. Ми не усвідомлюємо, що спростивши життя собі сьогодні, значно ускладнимо його завтра. Наприклад, ні для кого не секрет, що частина батьків з почуття турботи та любові влаштовує свої «чада» до вищого навчального закладу. Заплативши певну суму, абітурієнт без проблем та зусиль зараховується до університету чи інституту. Відповідно, освіта та наука як така не є для нього цінністю і він не дуже переймається навчанням. Позитивні оцінки можуть з легкістю з’являтися у заліковій книжці, а згодом студент отримує диплом. Такий спеціаліст потрапляє на роботу, де його низька кваліфікація шкодить виконанню поставлених завдань перед установою чи підприємством. Через відсутність знання та злочинне невігластво в країні значно зменшилась частка «інтелекту» на ринку, що відкидає державу на десятиріччя назад. Адже професійні кадри є гарантією залучення інвестицій в різні галузі економіки.

Україна має шанс залишитися виключно аграрною державою, яка експортує природні ресурси, але залишається досить бідною країною через відсутність розвинутих технологій та значного інтелектуального потенціалу. Чи захоче іноземний або законослухняний вітчизняний інвестор працювати у країні, в якій він програє на першому ж тендері, бо система державних закупівель не є прозорою? Людям, які вкладають в економіку, створюють нові робочі місця та платять податки, потрібна стабільність і чітке розуміння того, що з їхнім бізнесом буде завтра. Що на переговори із «законом» не піде конкурент чи рейдер, в результаті чого законослухняний платник податків опиниться поза процесом.

Корупція дає можливість бізнесу залишатися в тіні, відповідно — не сплачувати податки. Таким чином, державний та місцеві бюджети не отримують значні суми грошей на освіту, охорону здоров’я, соціальний захист, житлово-комунальне господарство, культуру тощо. І здавалося б далеке від пересічного пенсіонера чи студента питання інвестицій (іноземних, вітчизняних) спустошує кишеню найбільш незахищених верств населення та унеможливлює побудову соціальної держави, яка задекларована у ст.1 Конституції України.

Коли Ви приходите на прийом до лікаря у поліклініці, пам’ятайте, що, давши хабара, Ви ніяк не вплинете на якість медичного лікування. Вас обслуговуватимуть так, як дозволяє матеріально-технічна та кадрова спроможність установи. Зате наступного разу бабуся (можливо, й Ваша), що прийде на прийом до лікаря, залишиться без відповідної уваги. Її проблеми перестануть бути вартісними для лікаря, що звик до грошових подяк за роботу, яку зобов’язаний виконувати за зарплатню. А матеріально-технічна база лікарні безпосередньо залежить від наповнення державного бюджету. Чим більше бізнесу залишається у тіні та на пільгових умовах завдяки протекції, тим менше грошей у бюджеті для охорони здоров’я населення.

Наша байдужість формує «корупційну культуру», яка є сукупністю звичок та обставин. Так, ще зі школи учень звикає, що, в разі виникнення проблем з навчанням, треба делегувати маму на переговори з учителем і захопити з собою переконливий пакетик з ласощами. Сформоване уявлення про стосунки та аргументи накладається на весь життєвий шлях. Ставши дорослим державним службовцем цей школярик знатиме, що за послуги та допомогу треба платити, і не побоїться нагадати про це, якщо прохач забуде. А за свою позитивну роботу можна й самому взяти з бюджетного кошика те, що потрібно панові корупціонеру.

Єдиним методом подолання корупції є розрив її життєвого циклу. «Там, де світло, клопи не водяться», - казав Кеннеді. Тому знати, що таке корупція та яку шкоду вона приносить кожному, означає стати на стежку війни з цим явищем. Відкритість та публічність влади, інформування про державні послуги та розцінки, відкритий бюджетний процес на державному рівні зупинить корупційну хвилю. А для себе кожен громадянин повинен просто визначити, що для нього є правова держава та чи хоче він грати у жорстку гру без правил, в якій можна програти будь-якої хвилини.


Переглядів: 3333
Поширень: 0