В Україні не буде теплого бабиного літа, а у кінці жовтня українців чекають сніг із дощем. За прогнозами Українського гідрометеоцентру холодну погоду принесли повітряні маси із півдня. Утім, у Вінниці є й свої досвідчені синоптики. Із одним із них - начальником Вінницького обласного центру із гідрометеорології Юрієм Власовим - довелось днями поспілкуватися журналісту "Міста".
Юрій Миколайович у Вінниці працює нещодавно - із січня цього року. До цього тридцять років пропрацював на аналогічній посаді у Луганську.
- У Вінниці я вже бував раніше - приїздив у 2012, 2013 роках. Місто мені сподобалося. Але навіть не думав, що у 2015 році доведеться сюди переїздити на постійне місце проживання, - пояснює метеоролог.
- У Вінниці працювати простіше чи складніше, ніж у Луганську?
- Раніше наші гідрометеоцентри ділилися на розряди. Так от, вінницький завжди відносили до другого, а у Луганську я працював у гідрометеоцентрі першого розряду. Це пов'язано із тим, що Луганськ - промисловий регіон і там послуги метеорологів затребувані більше. Адже гідрометеоцентри займаються ще й екологічними питаннями. У Луганську, де багато підприємств, які здійснюють викиди у повітря, ще донедавна працювали три хімлабораторії, які виконували дослідження його забруднення. В області два аеропорти, тож відповідно працювало й дві метеостанції, які відповідали за безпечні умови польотів. У Вінниці роботи трохи менше, але це не означає, що вона менш важлива.
- Із Вашим приїздом статус вінницької метеорології підвищиться?
- Не у статусі суть, але будемо підвищувати рівень технологічного оснащення. Праця сучасного метеоролога як ніколи пов'язана із використанням комп'ютерної техніки. Всі метеостанції та гідрометеорологічні центри світу пов'язані нині у єдину глобальну мережу і ефективність роботи метеоролога передусім залежить від швидкості і точності, із якою він опрацьовує численні потоки інформації, яка надходить із різних джерел. До того ж, я у Вінницю приїхав не один, зі мною за розпорядженням нашого київського керівництва у Вінницю переїхали ще десять працівників.
- Це усі, хто працював із Вами у Луганську?
- Частково. Хтось потрапив у інші регіони. А хтось працює нині у Сєверодонецьку, куди я встиг перевести Луганський гідрометеоцентр, коли почалися заворушення у самому Луганську.
.jpg)
- Погода у Вінниці Вас здивувала?
- Цьогоріч вона здивувала не одного мене. Вінниця і область, мабуть, уперше за післявоєнний період стикнулася із такою посушливою погодою. А тут ще й вересень здивував - 1 та 2 були побиті температурні рекорди за всю історію професійних погодних спостережень у Вінниці. Отже, попри зміну сезону, ми знову відчуваємо гаряче дихання Північної Африки, звідки до нас переміщуються повітряні маси. А найдивніше, що дощів за весь цей спекотний період фактично не було. Для Вінницької сільськогосподарської області - це особлива проблема, пізні культури, у т.ч. кукурудзу та сонях, як-то кажуть, потріпає.
- Це вплив глобального потепління?
- Так, глобальне потепління Вінницьку область вже торкнулося у повній мірі. А якщо говорити конкретніше про середньомісячні температури, то лише жовтень буде цьогоріч типовим, усі інші місяці - вересень, листопад, грудень, січень - будуть помітно теплішими. Хіба що у лютому морози можуть вдарити сильніше, ніж зазвичай. Середньомісячний очікуваний показник - 4,8 градуса морозу та нижчі. Тож на цей місяць, попри загальну теплу зиму, ні населенню, ні тепловикам краще не розслаблятися. Втішає, що приток арктичного повітря, ймовірно, на довго не затримається. Вже у березні знову поверне на тепло. Весняні місяці вирізнятимуться перевищенням норми середньомісячних температур, але перевищення це буде невеликим. Тож можна сказати, що у 2016 році весна буде затяжною.
- А як щодо опадів?
- Це спрогнозувати складніше, ніж температурні показники. Без снігу ми взимку не залишимося. Але перевищення середньомісячних температур вказує на те, що сніг цей довго не триматиметься, танутиме, і під ногами ми постійно будемо мати не дуже приємну сніжну кашу. Можливі часті обледеніння, ожеледиця.
- Ці потепління надовго?
- Думаю, що так. Принаймні на наш вік вистачить, і нашим дітям жити при тій самій погоді. Навіть тепліше буде. Не хочу образити екологів, які часто кажуть, що найближчим часом середньомісячні температури у нас підвищаться на три-чотири градуси, попереджають, що нам ледь не апокаліпсис у зв'язку із цим загрожує. Це, звичайно ж, перебільшення. Потепління буде, тепло затримається у нас надовго. Але якихось аж надто жахливих наслідків чекати не варто. Клімат змінюється, але ці зміни поки зовсім не катастрофічні. Вони відповідають властивій природі циклічності. Принаймні я притримуюсь саме цієї теорії.
- Ця теорія, здається, говорить ще й про те, що на зміну потеплінню із часом можуть прийти не менш сильні холоди.
- Про це й мова. Історія Землі, це історія льодовикових похолодань. За прогнозами відомого вченого-кліматолога, чиї прогнози зазвичай справджуються, Володимира Клименка, ближче до сімдесятих років цього сторіччя нас очікує прихід малого льодовикового періоду. Звісно, це гіпотеза. Чи справдиться вона, дізнаються наші онуки.
.jpg)
- Зараз у Інтернеті можна знайти які хочеш прогнози і вони часто досить різняться. То кому ж довіряти?
- Довіряйте сайту Українського гідрометеоцентру. Там все офіційно.
- Але ж на деяких інших сайтах прогнози бувають детальнішими та довшими...
- Всі ми бачили прогнози, де спрогнозована температура на день, на ранок, на ніч, у той день дощ, а у той гроза, а у той просто хмарно. Так от, такі детальні прогнози сучасна наука може давати не більше, ніж на десять днів. Якщо ви бачите десь у прогнозі більшу кількість днів, знайте - це обман, таким джерелам довіряти не варто. Те саме стосується передбачень так званих народних прогнозистів. Колись їх прогнози справджувалися. Але тепер їм навряд чи можна довіряти. Хоча б по тій простій причині, що типова погода зараз і 50-100 та більше років тому, на чому й тримаються їх народні прикмети, зовсім різні. Клімат став іншим, тому й передбачення ці вже просто не спрацьовують.