Відчуття ностальгії притаманне кожній людині, особливо якщо здається, що «колись» було краще, ніж «зараз». Згадування певних речей, подій, смаків з дитинства повертає нас у безтурботне минуле. Ми вирішили запитати вінницьких «дітей 90-х» що вони пам’ятають, за чим сумують, а що болісно згадують з того десятиліття?
- Яскраво пам’ятаю фішки з покемонами. Всі за ними бігали, вимінювали, придумували ігри. Досі ще десь лежать в тумбочці, – розповіла Анна.
- Джинси такі з грубої тканини були, приставка Dendi, годинник «Монтана», тетріс, гра про вовка, що ловив яйця, кепка USA, – згадує Олександр.
- Згадую такі колготки були, що сповзали на колінах. Ніхто не хотів їх носити, але мусили, бо мама вдягала і інших не було, – прокоментував Віталій Повар.
- В мене була така «модна» штучна леопардова шуба і шапка з отвором спереду і довгим балабоном, – згадала Олександра Скобченко.
- Згадується саморобне йо-йо з кришечок, розквіт базару «Юність», «турецький» хліб і звичайний по 62 коп, сигарети «Флуєраш», – прокоментував Євген Гуліватенко.
- Тамагочі пам’ятаю, касетний плеєр, годинник «Монтана», – відповів Олександр Лисюк.
- Мені чомусь найбільше запам’ятались смаки юппі, польських чупа-чупсів і жуйок «Love is», – відповіла Вікторія Гетьман.
Справді, вищезгадані речі викликають неабиякі теплі спогади та усмішки в тих, кому 18-25 років зараз. Тому що це було безтурботне дитинство і юність. Те що мав хтось один, ділилось між всіма порівну у дворі. Всі збирались грати Dendi, дружньо пили розведений у трилітровій банці порошок «Юппі», а також були однаково вдягнені в леопардові шуби і сповзаючі колготки. Не зважаючи на всі соціально-економічні негаразди «діти 90-х» мають що згадати.