Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров опублікував в українському щотижневику 2000 власну статтю Про кавказьку кризу й українську політику Росії, у якій укотре застерігає Україну від вступу в НАТО, критикує позицію Києва щодо війни на Кавказі, піднімає питання російської мови в Україні та Голодомору 1932-33 років.

У своєму матеріалі Лаврів попереджає, що вступ України в НАТО призведе до глибокої кризи в російсько-українських відносинах.

"Змушений із жалем констатувати, що російсько-українські відносини переживають складний період. Їх нинішній стан викликає в нашої країни цілком виправдану стурбованість", - пише глава російського МЗС.

На його думку, кроки, що здійснюються офіційним Києвом останнім часом, не можуть не сприйматися в Москві як спрямовані фактично на системне зламування сформованого комплексу наших міждержавних відносин, як цілеспрямована спроба відмовитися від тих принципів, на яких вони ґрунтуються.

"Скажу прямо, вступ України в НАТО призведе до глибокої кризи в російсько-українських відносинах. Ця криза найбільш негативним чином позначиться і на загальноєвропейській безпеці. Так що вибір, і вибір стратегічний має зробити і Захід. Думаю, що нав\'язувати Україні роль буфера між Європою і Росією - принижувати значення самої України", - підкреслив міністр.

Він переконаний, що набагато конструктивніше було б усім разом вибудувати відносини з навколишнім світом, тим більше що Росія й Україна є невід\'ємною частиною Європи, європейської культури, політики й економіки.

Кавказьке питання

Міністр зауважує, що в Росії були просто вражені реакцією України "у зв\'язку з агресією Грузії" проти Південної Осетії. "Для наших країн і народів завжди було природно стояти на боці правди та справедливості. А тут не було ні того, ні іншого. Суцільна геополітика, покликана затемнити головне питання - про те, чия агресія і за чиєю підтримкою запустила всі наступні події", - підкреслив він.

Лавров також обурений тим фактом, що офіційний Київ навіть "не висловив жалю у зв\'язку із загибеллю мирних жителів і російських миротворців". "При цьому відомо, що українське керівництво своїми постачаннями важкого наступального озброєння грузинській армії несе свою частку відповідальності за трагедію, що відбулася в цьому регіоні. Загинули сотні людей, здебільшого - мирні жителі. І в чому взагалі міг полягати зміст озброєння режиму, якщо як гарматне м\'ясо використовувалися резервісти, а армія швидко бігла під приводом того, що "США не підтримали", а "Захід кинув"?", - висловився російський міністр.

"Але якби "США підтримали", а "Захід не кинув", тоді був би повномасштабний військовий конфлікт за участю всієї Європи на боці агресора? Невже це божевілля відповідало б чиїмось інтересам в Євроатлантиці? Той же ефект був би й у тому випадку, якби Тбілісі розв\'язав агресію, перебуваючи у рядах НАТО", - припустив міністр.

"Дискримінація" російської мови

Крім цього, Лавров торкнувся мовного питання. "Серйозну стурбованість викликають дії України щодо дискримінації і фактичного витиснення з усіх сфер життя російської мови, обмеження тим самим прав мільйонів російськомовних громадян України", - говориться у статті.

Історичні розбіжності

З матеріалу також виходить, що РФ не може погодитися з "псевдоісторичним" трактуванням Києвом подій, пов\'язаних із голодом 30-х років у СРСР - "як якогось "геноциду українського народу", що просто образливо стосовно пам\'яті мільйонів жертв голоду інших національностей".

"Чи припустимо займатися етнічним чищенням історії? А як можна миритися в Європі з героїзацією військових злочинців, що співпрацювали з нацистами в роки Другої світової війни? Із жалем можна констатувати зростання русофобських, а також антисемітських настроїв серед націоналістично налаштованих організацій України", - впевнений міністр.


Переглядів: 2519
Поширень: 0