10 березня 2016 р. в малій залі Вінницького обласного краєзнавчого музею відкрилася виставка авторської ляльки Наталі Покуци (м. Вінниця) «Подруги», на якій представлені понад 60 ляльок, виконаних у різноманітних темах і техніках. Взявши за основу традиційну для української культури ляльку-мотанку, майстриня вкладає у неї сучасний зміст і власне бачення. Виставку супроводжують авторські тексти-оповідання майже про кожен персонаж – власне, про своїх подруг.
Наталя Анатоліївна Покуца народилася у Львові 1953 р., але дитинство і юність провела на Поділлі – у мальовничому Немирові. По закінченні математичного факультету Ужгородського державного університету працювала у Вінниці, на заводі «Термінал» математиком-програмістом.
До творчої праці Наталя Анатоліївна звернулася у 2012 р., проте справжній вибух захоплення лялькарством стався у лютому 2014 р., коли під враженнями від подій Євромайдану у Києві вона зробила ляльку «Берегиня Євромайдану», потім ляльку, що передавала образ волонтерів-медиків. Невеличкі ляльки-обереги майстриня передавала на схід бійцям-учасникам АТО. Наталя Андріївна вважає, що оберегові ляльки є сакральними та несуть мир, тепло, світло та радість у кожен дім, кожній людині.
Традиції виготовлення ляльок з тканини існували з давнини. Селянські аутентичні ляльки, виготовлені у той час, коли ляльки по селах ще робилися (до початку 1970-х років) є взірцем внутрішньої краси, образної переконливості, водночас і буттєво-образної символіки, пов’язаної з українським традиційним поглядом на жінку, на материнство і продовження роду, певне коло ляльок можна віднести до обрядових (з хрестом замість рис обличчя). Також були поширені ляльки з природних матеріалів. Наталя Анатоліївна прихильна і до такого виду ляльки, як «травиця», для яких сама збирає лікарські трави.
На виставці представлено кілька тематичних напрямків. Стрижнем є комплекс ляльок за девізом «Україна єдина», де ляльки у народних костюмах представляють різні регіони нашої держави. Українську міфологію символізують ляльки – духи природи. Українське жіноцтво втілено у різноманітних образах – дівчини, матері, господарки, бабусі, яскравим додатком якої є тема кохання і весілля. Майстриня у ляльках втілює і героїнь сучасного життя, і власні фантазії. Зворушливим є своєрідний «живий куточок», де можна побачити забавні образи звірів від «Різдвяної кози» до нарядної «Мавпочки».
Авторка багато дізналася про ляльку, зібрала цікавий матеріал, яким прагне поділитися з глядачем. Вона бачить своє завдання в пропагуванні української ляльки-мотанки як носія української історії та культури, народних традицій. Ляльки Наталі Покуци є прикладом творчого підходу, прагнення поділитися думками і мріями в оригінальних образах, а також небайдужого ставлення до подій життя.