Це ми - мафія!

Як і в цій рольовій грі з детективним сюжетом майбутні депутати затято сперечаються з приводу будь-яких підозр щодо їх криштальних чеснот.

Пам\'ятаєте на чому базується сюжет? Мешканці міста, знесилені від розгулу злочинності, приймають рішення посадити у в\'язницю всіх мафіозі до одного (ну, або хоча б відправити їх врешті до того парламенту, бо вже життя від їх мітингів і рекламнних листівок немає). У відповідь мафія розпочинає війну (інформаційну-агітаційно-роз\'яснуювально-компрометуючу кампанію) до повного знищення всіх мирних мешканців. Проблема, однак, у тому, що вдень (наприклад, на прес-конференціях і зустрічах із колективами підприємств) мафіозі нічим не відрізняються від простих громадян – вони так само, як і всі, цілеспрямовано виступають за безпеку міста і на словах готові знищити мафію. І тільки коли на місто опускається ніч, дістають свої пістолети з глушниками і вбивають мирного жителя – щоночі по одному (а може й по тисячі, якщо зважати, що тільки з початку цього року чисельність населення України скоротилась майже на 145 тисяч осіб).

Знаєте, "Мафія" - гра унікальна. Вона базується, передусім, на обговореннях між учасниками. Тут фактично узаконені обман, підступність та підле порушення договорів і альянсів. Учасники безупинно сперечаються, при цьому деякі гравці аж занадто активно та гучно беруть участь в обговоренні.

- Ви пам\'ятаєте, що вже обіцяли вивести країну з прірви?

- Звісно пам\'ятаєм, і ми це зробили!

- Але ж ми це не відчуваєм?

- Це тому, що вам завадили це відчути наші вороги.

- А хто ваші вороги?

- Ті, хто сьогодні з іншого боку барикад.

- Але якже так, ще вчора ви були по один бік?

- То були не ми, ви нас із кимось плутаєте.

- Тобто ви не мафія?

- Та яка ж ми мафія, ви придивіться уважніше. Ми молода, але дуже досвідчена команда починаючих професіоналів, яка ніколи не зраджувала нічиїх інтересів...

- Нічиїх-нічиїх?

- Та богом клянемося... чи ні, краще гаманцем... тримаємся за червоне... тьфу, жовто-блакитне... зуб даємо, врешті решт... Невже ви нам не вірите?!

І ми справді віримо. Інакше, мабуть, не ходили б на вибори.

От тільки думка одна засіла в голові та гризе мозок - не дає спокою:

якщо вони - не мафія, то може мафія - це ми з вами? народ? ті, хто їх обирає? Більше ж нікому!

І втішає у цій абсурдній ситуації лише одне - як і кожна мафія ми все ж таки непереможні...