За даними слідства, підозрювана з 2015 року почала працювати у москві з провладними структурами й організаціями та згодом стала членом всеросійської політичної партії «единая россия».
Власну проросійську позицію та партійну риторику жінка публічно демонструвала у соцмережах, публікуючи матеріали на підтримку путінського режиму й водночас паплюжачи Україну та її народ.
Вона схвалювала анексію російською федерацією Криму, територій Донецької й Луганської областей у 2014 році, а в 2022-му – окупацію Херсонської та Запорізької областей і їх так зване «приєднання» до рф.
Крім того підозрювана закликала військовослужбовців ЗСУ не слухати своє «пронацистское командование», а скласти зброю перед росіянами.
У грудні 2022 року прокремлівська активістка провела у москві публічну презентацію книги власного авторства «Украина как культурное наследие России: от основание – до краха». У ній підозрювана називає українську Революцію Гідності «кривавим переворотом», українську владу – «неонацистським режимом» та масштабує інші наративи «русского мира».
Ця та інша протиправна діяльність підозрюваної підтверджується доказовими матеріалами, зібраними слідчо-прокурорською групою, та відповідною експертизою.
За вчинення інкримінованих злочинів їй загрожує до 12 років позбавлення волі.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області.
Довідково: ч. 2 ст. 109 КК України – розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій, метою яких є насильницька зміна чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади;
ч. 1 ст. 110 КК України – розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення умисних дій, метою яких є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
ст. 436 КК України, тобто розповсюдження матеріалів із закликами до агресивної війни або до розв’язування воєнного конфлікту;
ч. 2 ст. 436-2 КК України – поширення матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році;
ч. 3 ст. 436-2 КК України – дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені повторно;
ч. 6 ст. 111-1 КК України – організація та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором, спрямованих на підтримку держави-агресора, за відсутності ознак державної зради.
Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.