У Вінниці сьогодні відзначають День вшанування тих, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Представники міської ради, громадських організацій та містяни висловили свою вдячність, поклавши квіти до пам'ятника ліквідаторам-чорнобильцям і жертвам радіаційних катастроф 1986 року.
«Чорнобильська катастрофа – це найбільше техногенне лихо XX століття. Сьогодні ми шануємо подвиг ліквідаторів наслідків аварії, які поклали своє здоров’я, я дехто й життя за те, щоб врятувати Україну і світ від радіації. У Вінниці нараховується майже дві тисячі осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Згідно з пріоритетом турботи, департамент соціальної політики підтримує організації, що опікуються громадянами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Також департамент соціальної політики опікується ліквідаторами, членами їхніх сімей, зокрема забезпечує їх соціальною підтримкою та продуктовими наборами. Маємо шанувати тих, хто свого часу взяв на себе відповідальність і допоміг подолати наслідки трагедії», – зазначила директорка департаменту соцполітики Валентина Войткова.
До церемонії покладання квітів долучився Олександр Кононов. У той час він був помічником керівника польотів під час будівництва саркофага на Чорнобильській атомній електростанції.
«Я управляв рухом повітряних суден, які літали навколо реактору. Тоді ми не розуміли масштаб усієї трагедії. Тож я просто виконував свої службові обов’язки», – ділиться спогадами чоловік.
У заході взяли участь представники організацій, які дбають про громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Анатолій Трачук, голова міської організації ветеранів-ліквідаторів та членів їхніх сімей у Вінниці, розповів: «5 травня 1986 року я вже був у зоні аварії. На той момент я служив в органах внутрішніх справ. Займався евакуацією людей, патрулював райони, слідкував за порядком на вулицях. Мені тоді було 27 років, в такому молодому віці загубив здоров’я. Але треба було захистити державу проти радіаційної чуми. І зараз триває боротьба, проте вже іншої чуми – навали рашистів».