Фахівчиня ГО ЦПД “Конфіденс” – психологиня, дитяча та підліткова травматерапевтка Роксолана Малий-Прасол в коментарі сайту ТСН.ua розповіла, що варто робити батькам превентивно, щоб вберегти своїх дітей і на які тривожні дзвіночки звертати увагу.
Що може підштовхнути підлітка до самогубства?
До основних факторів, що призводять до розвитку суїцидальної поведінки у молоді належить депресія. Згідно з окремими дослідженнями близько третини жертв суїциду серед молоді мали клінічну депресію або інші психічні розлади.
До безпосередніх факторів ризику належить також зловживання психоактивними речовинами, фізіологічні зміни, пов’язані з підлітковим віком або тривалої хворобою.
Підлітковий вік сам по собі – психоемоційно важке кризове явище. Гормональні хвилі в сукупності із кардинальними змінами соціального статусу, за якого разом із правами та свободами в наборі придбавається оберемок власної відповідальності за своє життя та свої вибори, природньо спричиняють високий рівень тривоги, оскільки це незнайомі і невідомі терени, і досвіду проживання дорослого життя вони не мають. Так, ніби однією ногою вони знаходяться ще в дитинстві, іншою – вже в дорослому житті, і в такому “шпагаті” щонайменше дуже дискомфортно, а часто – страшно і боляче. І якщо до цього додається відсутність навичок здорового подолання стресового навантаження, їм може бути надто важко впоратися з труднощами підліткового віку: неприйняттям, помилками, розривами стосунків, проблемами в навчанні або труднощами в сім’ї.
Фактори, які підвищують ризик суїциду в дитини
До факторів, які підвищують ризик суїциду у дитини, крім безпосередньо розладів ментального здоров’я, належать окремі життєві обставини такі, як:
факт усиновлення (удочеріння); втрата близьких друзів чи членів родини або труднощі в стосунках з ними; сімейна історія ментальних розладів, суїциду чи дій, які могли призвести до суїциду; досвід фізичного чи сексуального насилля, психоемоційного насилля чи булінгу; доступ до засобів, за допомогою яких можливо здійснити суїцид, наприклад, зброя або медикаменти.Кохання у підлітковому віці: чого точно не варто робити батькам
Важливо розуміти, що у внутрішньому світі підлітка немає напівтонів, світосприйняття загострене, емоції на максимумі, їх хитає та перевертає як маленький човник в бурхливому океані, і найбільше та найперше, що потрібно такому човнику – це пришвартуватися до великого корабля або до берега, спертися на когось або щось, що є достатньо стійким, надійним та стабільним.
Найважливіше, чого не варто робити з будь-якими почуттями підлітка, це знецінювати почуття та забороняти їх, натомість надзвичайно важливо показати, що ви розумієте, що з ними відбувається. Якщо звернутися до прикладу з підлітковим коханням, знеціненням могла б бути фраза “в тебе ще багато таких закоханостей буде”, натомість варто було б сказати “схоже, що це сильне почуття, таке, якого раніше ти в своєму житті не відчував/ла”.
Що має насторожити батьків?
Депресивні стани у дитини можна і прогледіти, якщо не знати, на що саме варто звертати увагу. До таких “тривожних дзвіночків” належить:
насамперед усні або письмові (в соцмережах) повідомлення безпосередньо про суїцид, наприклад “я більше не створюватиму нікому проблем”, “я покінчу з цим життям”; підвищення рівня вживання алкоголю або наркотиків; відчуття безпорадності та безнадії стосовно якоїсь ситуації; прояви ризикованої або саморуйнівної поведінки. Також сюди можна віднести прояви, які в цілому є типовими для підліткового віку: зменшення рівня спілкування (соціалізації) та зростання бажання бути наодинці; значні коливання настрою; зміни у звичному життєвому ритмі, зокрема у режимі харчування та сну.Якщо батьки мають підозру щодо суїцидальних намірів дитини, відразу потрібно з нею про це говорити, не боятися що ці розмови можуть поселити суїцидальні ідеї в голові дитини, розпитати про почуття дитини, не знецінювати труднощі, з якими дитина зустрілася; уважно слухати та запевнити дитину в своїй любові; звернутися за професійною допомогою до психіатра, психолога.
Що варто робити батькам, щоб запобігти та вберегти своїх дітей?
говорити з ними про психічне здоров’я та суїцид; цікавитися, що сталося, якщо помічаєте в дитини смуток, тривогу, апатію тощо; уважно слухати та пропонувати допомогу; звертати увагу як на слова дитини, так і на поведінку; заохочувати дитину до здорового способу життя, насамперед своїм прикладом; заохочувати дитину до проведення часу з сім’єю чи підтримуючими друзями; говорити про гігієну використання соцмереж, в яких з одного боку дитина може дійсно знайти необхідну підтримку, а з іншого – може зустрітися з токсичним контентом, який може завдати шкоди підліткові.Як у дітей з’являються думки про самогубство?
Думки про те, що з цим новим, невідомим і часто лякаючим дорослим життям легше буде не зустрічатися зовсім – досить поширені серед підлітків. Вони так і можуть залишитися думками, або фантазіями про те, як в такому випадку будуть шкодувати і горювати близькі. На жаль, за умови наявності одного або декількох супутніх факторів ризику, зазначених вище, та відсутності вчасної допомоги, такі думки можуть перейти в дії.
Для того, щоб відчути страх смерті, спочатку треба відчути смак та цінність життя. В той час, як для підлітків їх уявлення про доросле життя може бути огорнутим тривогою та страхом. Крім того, підлітки дійсно можуть не усвідомлювати, що суїцид є безповоротною реакцією, а не рішенням, у відповідь на короткострокові труднощі. Саме тому так важливо говорити з дітьми про суїцид, засвідчувати їм свою готовність допомогти та запевняти їх в тому, що разом ви можете подолати будь-які труднощі.