Орден Сонця IV у Вінниці

16.05.16 13:51 3158

Орден Сонця IV у Вінниці

Є певні закони, за якими розвивається суспільство. Є закони розвитку спільнот та проектів, які ці спільноти ініціюють та проводять. Один з цих законів говорить про те, що мистецькі проекти діють тільки тоді, коли вони з кожним кроком набирають обертів, постійно змінюючись та заохочуючи до дійства, все більше та більше учасників та організаторів. Фестиваль середньовічної реконструкції «Орден Сонця» виник кілька років тому назад і розпочинав, як суто турнір спортивного штибу серед людей в лицарських обладунках в далекому глухому кутку міського парку (якщо у нашому прекрасному парку і є глухі кути). З самого початку він знайшов багатьох прихильників, але на рахунок перспектив виникало дуже багато сумнівів. По-перше, чи зможе фестиваль середньовічної реконструкції вижити у місті, в якому не має головного антуражу аналогічних шоу по всьому світі— замку? По друге, чи зможе він конкурувати з подібними дійствами на Поділлі?

Орден Сонця за номером чотири цього року проводився у самому центрі Вінниці на площі Європейській, яка архітектурно вибудована в еклектичній суміші архітектурних стилів золотого віку кінця 19-го століття та «аби чого», що було наліплено у 20-му. Але не все так безнадійно. Історично теперішня локація фестивалю знаходиться на західній межі за стінами середньовічної Вінниці поряд з старим кладовищем, яке на сьогодні перетворено у меморіальний сквер. А що до конкуренції, то від неї відмовились з самого початку. Вінницький «Орден Сонця» просто інший ніж «Форпост» у Кам'яницю-Подільському та «Стародавній Меджибіж». Він є невідємною частиною загально міського свята до Дня Європи як ще одна палітра в історичному та суспільному портреті міста з цікавими амбіціями та постійними експерементами на теренах культури та вуличного мистецтва.

Так що ж цікавого було на цьогорічному «Ордені Сонця»? Важливо, що організатори змогли зберегти та розвити свої перші надбання.

У новому ще пахнучому свіжими пиломатеріалами ристалищі пройшли принципові бої серед новолицарських спільнот Вінниці, Києва, Харкова та Донецька, за якими з інтересом спостерігали містяни та міднародне журі.

Серед учасників чемпіонка світу переможниця цьогорічної Ліги Націй у Празі леді-лицарь Ольга Грабовська-Мазур.

Поряд на газоні змагалися між собою вінницькі хлопчаки, яких для безпеки спеціально екіпували захистними шатами одні із організаторів вінницька історична спільнота «Аркона». Більш старшим та сильнішим на руку мистецтву бою на мечах навчали лідери ще одних організаторів фестивалю спільноти «Білий Вовк», що базується у історичному центрі, створеному вчителем історії Антоном Несторовичем у вінницькій школі № 21.

Неподалік від інтерактивних майданчиків діяли і фототочки, в яких можна було одітися у різноманітні лицарські облаштунки та зробити собі нову світлину для аватарки. Можна було зфотографуватися і з міською сторожою, яка була одягнута в спеціальні накидки з гербом Вінниці.

А ще можна було поцілити з лука у мішень на спеціально обладнаному стрілецькому майданчику. І робити це можна було на фоні звуків волинок, струнних та барабанів, на яких вигравав відомий київський гурт «FRAM».

Другий фестиваль поспіль його музична палітра звучить особливо завдяки унікальному ансамблю «Дзвони Поділля» з Погребища.

Ближче до водонапірної башти представники клубу «Саламандра» вчили середньовічним танцям та проводили традиційний конкурс жіночого середньовічного образу «Леді Вінниця 1363».

Поряд з ними розмістились лотки Магдабурського ярмарку, який організовував клуб «Вінниця-Eventail».

Тут було все, що можна зробити власними руками від деревяного посуду з Хмельницького до вінницьких ляльок мотанок, від одеської бронзи до львівського скла, від бершадських гончарів до пасічників Київщини.

Вперше зявилась і продукція з символікою фестивалю.

Візуальну картинку доповнював Гербарій Лицарства Подільського. Зображення фамільних гербів середньовічної місцевої еліти в супроводі коментарів з історичними посиланнями та ремарками.

До уже відомих фестивальних персонажів монахів «Ордену Сонця» та міського «ката» Кшиштофа цього року добавились колоритна гадалка,

яка віщувала та розганяла хмари над фестивальною локацією,

та «голландський» художник Віктор «Ван Байрак», який малював всіх охочих та зацікавлених.

Справжньою родзинкою дійства стала поява у його програмі середньовічного комедійного театру масок дель арте.

За масками Капітана та Тарталья можна було впізнати акторів вінницької драми Григорія Сиротюка та Богдана Костюка. Вони показували уривки з вистави Карло Ґоцці «Король-олень», активно долучаючи до дійства шановну публіку.

Цього року фестиваль можна було не лише бачити та чути, а і спробувати на смак. Крім традиційного чемпіонату по бограчу поваром ресторану «Теремок» відомим вінницьким КВНщиком Містером Гумору Дмитром Ржепко на живому вогні було приготовлене шикарне блюдо, яке має литовсько-білоруський коріння «холодник» та традиційний український куліш зі шкварками. Смакота, за якою вистоювались багатолюдні черги!

Ще однією особливістю цьогорічного «Ордені Сонця» стало те, що він працював довше всіх інших локацій Дня Європи. Бо після Дня настала Ніч Європи і фестиваль став відповідати уже гербу Брацлавщини — фестиваль «Орден Хреста та На-півмісяця».

Площу освітили свічки та вогні фаєрщиків. Разом з театром дель арте та менестрелями, що притишили свої інструменти дійство пішло на відпочинок і завершилося близько другої уже народжуваної неділі.

До нових зустрічей!

Більше світлин ТУТ

"Моя Вінниця"За iнформацiєю:Олександр Шемет
Система Orphus

Останні новини

Реклама

Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Мультіплекс (Караван)