Інтерв'ю з директором департаменту охорони здоров'я Вінницької міської ради Людмилою Грабович

19.12.12 16:30 7074

Про систему рецепцій у вінницьких лікувальних закладах, електронні картки, сучасний діагностичний центр, а також про зарплату лікарів

Інтерв'ю з директором департаменту охорони здоров'я Вінницької міської ради Людмилою Грабович

Це не вимога медичної реформи, яка започаткована в Києві і яка пілотно проводиться у чотирьох регіонах України. Створити рецепції - ініціатива місцева, один з кроків на доповнення та коригування реформи. І робиться це для того, щоб пацієнтам було зручніше і простіше отримати потрібну інформацію, пояснює директор департаменту охорони здоров'я Вінницької міської ради Людмила Грабович. Здавалось би, що для пацієнта зміниться від того: буде це реєстратура, стіл довідок чи рецепція? Але різниця є, пояснює Людмила Олексіївна. І головна відмінність - у підході до справи і правильних акцентах.

Людмила Грабович

- Людмило Олексіївно, то у чому різниця: у термінах чи у зміні функцій?

- Ми пам'ятаємо, коли біля реєстратури збирались величезні черги. Одні питання можна було вирішити дуже швидко, для других потрібен час (наприклад, оформлення документації), треба було зачекати - і черга чекала. Щоб розвести ці потоки людей, ми вживали певних заходів. Намагались винести постановку печатки на лікувальні документи в інші кабінети. Або ж намагались відокремити від реєстратури так званий стіл довідок. Та це все одно було сконцентровано або в реєстратурі, або біля неї. Тому ми вирішили розмежувати реєстратуру й інші послуги. По суті, сьогодні реєстратурою у нас залишилось приміщення, де зберігаються медичні документи у паперовому вигляді. Фактично ми розпочинаємо запроваджувати в лікувальних закладах ту ж систему обслуговування відвідувачів, яка вже працює у "Прозорому офісі", БТІ і деяких ЖЕКах.

Щодо рецепції - то це інформаційна служба. На рецепції працюють молоді приємні жінки, які повністю інформовані, як ведеться прийом у цьому лікувальному закладі, як можна викликати лікаря, де і як поставити ту ж печатку на лікарняний, які лікарі сьогодні приймають, а які - ні. На рецепції знають, які вузькі спеціалісти приймають в інших лікувальних закладах, якщо в цьому центрі такого лікаря немає. Тобто, тут пацієнту нададуть усю потрібну інформацію і допоможуть порадою. Така рецепція, яка відділена від реєстратури, вже працює у Центрі первинної медико-санітарної допомоги № 6, що на 50 - річчя Перемоги,18. У цьому Центрі, до речі, введені вже і електронні картки пацієнта. І якщо пацієнт прийшов і йому потрібно завести карточку, то у цьому Центрі з комп'ютера рецепції на комп'ютер реєстратури вже передається інформація, що Петрову Івану Івановичу потрібно заводити амбулаторну карточку і навіть дається інформація, до якого лікаря сьогодні йому потрібно потрапити.

- Крім Центрів на Київській та 50-річчя, де ще введені електронні картки пацієнта?

- Це ще одна наша місцева ініціатива. На наступний рік плануємо закупку комп'ютерного обладнання і програми для Центру первинної медико-санітарної допомоги №5, що на 50-річчя Перемоги. А згодом будемо охоплювати цією мережею усі наші центри первинної медико-санітарної допомоги. Якщо місто отримає достатнє фінансове забезпечення, спробуємо за рік обладнати два центри, де будуть електронні картки.

- Чи багато коштів потрібно для введення електронної картки пацієнта в одному центрі?

- У 6-му Центрі - це коштувало 700 тис. грн. Там повністю введена електронна картка пацієнта: починаючи від рецепції й реєстратури і закінчуючи кабінетами лікарів, де вони з нею працюють. Недавно наш 6-ий Центр відвідав голова фонду Глобальних інвестицій[U1]. Ця система з електронними картками його зацікавила.

- Як створюється електронна картка: передруковується паперова?

- Ні. Є спеціальна програма, у програмі є алгоритми, файли… Є титульний аркуш, є аркуш історії хвороби, є сторінка диспансерного обліку, вузькі спеціалісти… Пацієнта опитують, інформація вноситься у комп'ютер. Водночас зберігаємо і паперові картки - у суди, наприклад, та в усі інші інстанції обов'язково має бути наданий паперовий варіант.

- У чому виграш для пацієнтів від упровадження електронної картки?

- Перш за все - це контроль якості лікування. Запис в електронній картці не можливо змінити, отже завжди можна проконтролювати правильність призначень. По-друге, цей крок, разом з рецепцією та іншими нововведеннями, дозволить реально ліквідувати черги і перебудувати систему обслуговування пацієнтів на сучасний лад.

- Пілотний проект медреформи триває вже півтора року. На рівні міста поліклініки реорганізували у Центри первинної медико-санітарної допомоги. На початку цього процесу було дуже багато нарікань від мешканців. Чи стало на сьогодні цих нарікань менше?

- На це питання також може відповісти служба 15-60, куди стікаються не тільки скарги, а й подяки лікарям - такі теж є, і їх немало. Насправді ж, питань, у тому числі скарг, сьогодні стало на половину менше. Хоча питань залишається чимало, і головна причина - перехід на сімейну медицину у пілотних регіонах відбувається надто форсовано. До цього не готові у повній мірі ні лікарі, ні пацієнти.

- Найчастіше люди скаржились на черги в лікарнях, де разом на лікаря чекають діти, дорослі, літні люди…

- Такі скарги є і зараз. І вони будуть, допоки не зміниться менталітет. Багато років у нас були окремо поліклініки для дітей, окремо - для дорослих. Але ж у квартирі ми живемо усі разом: діти, дорослі, літні люди. У тролейбусах, трамваях, магазинах ми також всі разом. Чому вирішили, що заразитись якимось тяжким інфекційним захворюванням можна тільки у лікарні у загальній черзі? Повірте, лікарня - це найбільш невірогідне місце, де можна підхопити якусь хворобу. Інша ситуації, коли у загальній черзі сидять літні люди, пільговики, мама з грудною дитиною, людина, яка записалась на прийом і відпросилась з роботи… І кожен з них вважає, що він має зайти першим. Повірте, найбільше скарг і колізій виникає саме на цьому ґрунті, а найтяжче у цій ситуації нам, медикам. Однак, коли грамотні лікар та медсестра, тоді завжди врахований контингент дільниці і професійно розподілений прийом. Наприклад, пенсіонера Івана Івановича просять прийти на прийом з восьмої до десятої ранку, бо знають, що літні люди мають тенденцію вставати зранку. А от маму з маленькою дитиною очікують з 10-ї години до 12-ї. А ще є день здорової дитини - вівторок. І професійний сімейний лікар скаже, щоб у вівторок, особливо в першій половині дня, дорослі на прийом не приходили. Є ситуації, коли мама чи тато забрали дитину зі школи чи з садочка з температурою. Такі пацієнти зазвичай приходять під вечір або у другій половині дня. На рецепції скажуть: дитину може прийняти або черговий лікар з невідкладної допомоги, або сімейний лікар, або навіть завідуючий відділенням. Ось це і називається розподілення потоків. Але в цьому розподіленні потоків мають брати участь усі: як працівники рецепцій, так і лікарі, медичні сестри і адміністрація. І коли усі разом будуть працювати на результат, таких скарг буде ще менше.

- Реформа первинного рівня медичної допомоги вже повністю завершена?

- Тільки в організаційному плані. У плані методичному вона буде ще довго тривати. Ми і далі займаємось перенавчанням лікарів - на загальну практику сімейної медицини. Ця програма розрахована на три роки. Починаємо навчати працювати у зовсім іншому ключі медичних сестер загальної практики сімейної медицини, яких у нас, до речі, у місті дуже не вистачає. Поряд із цим відбувається оновлення обладнання на первинному рівні. За рахунок 10-мільйонної субвенції ми отримали шість рентген-апаратів, шість флюорографів і шість портативних УЗД, кожен з яких має три датчики - тобто можна пацієнта оглянути з голови до ніг. Зараз ставимо завдання, щоб сімейні лікарі, терапевти, педіатри починали вчитись паралельним спеціальностям. Щоб було не так, як раніше: терапевт направив на кардіограму, чекає, поки кардіограму знімуть, другий лікар роздрукує, опише і потім пацієнт з цією кардіограмою повертається до терапевта, який має встановити діагноз. По суті, кожен кваліфікований дільничний лікар має читати кардіограму і бачити порушення серцевої діяльності, які часто зустрічаються. Так само і з УЗД. Точно так же, в неробочий час дільничні медичні працівники мають удосконалювати свої навики у лор, хірургів, неврологів, окулістів, по вимірюванню внутрішньоочного тиску...

- … і ходять, дивляться?

- У 2-му і 3-му Центрах вже почали. Саме життя змушує.

- Сьогодні на перший план вийшли сімейні лікарі. На таку спеціалізацію їх взагалі десь навчають, якщо не рахувати курси перенавчання?

- Ні, на жаль. Ми говорили про цю проблему на кількох зустрічах у Міністерстві, на зустрічах в Асоціації міст України. Говорили про те, що в реформи вже входять не тільки три області і місто Київ, а й уся Україна. А вища школа у нас дотична до реформи хіба що тим, що створюють курси спеціалізації лікарів загальної практики сімейної медицини. Такі курси створені зокрема при нашому Вінницькому медуніверситеті, за що ми дуже вдячні. Але продовжує працювати факультет педіатрії, факультет лікувальний, випускаються терапевти і педіатри. А навчання на сімейного лікаря практично починається тоді, коли студент закінчив університет і починає вчитись в інтернатурі. Не знаю, як буде далі. Я веду прийом у перший і третій четвер місяця у "Прозорому офісі". Приходить багато студентів і випускників, які у перспективі шукають роботу. Але всі чомусь хочуть бути вузькими спеціалістами. Ось на останній прийом прийшли осіб п'ять, розвернулись і пішли. На що їх налаштовує університет, я не знаю. Звісно, було б логічним, якби усі виходили лікарями загальної практики сімейної медицини, а вже потім кращі із кращих навчались вузьким спеціальностям. У нас вузьких спеціалістів зараз дуже багато у місті. І загалом це проблема усіх університетських міст.

- А держзамовлення якось регулює цю кількість?

- Держзамовлення є. І нас завжди запрошували на розподіл. Але ми пропонуємо тільки вакантні посади. Цього разу я буду пропонувати невідкладну допомогу. На міській станції швидкої допомоги на сьогодні до 20 вакансій. Так, це дуже важка і відповідальна робота. Класні спеціалісти просто звільняються. Або їдуть у Київ, де зарплата звісно вище, або їдуть взагалі - в інші країни.

- Скільки сьогодні вакантних посад медиків по місту?

- 20 - на швидкій допомозі. На другому місці професія анестезіолога-реаніматолога як дитячого, так і дорослого. У 3-тій лікарні створили дві палати інтенсивної терапії. Там є вакансії. Є вакансії у лікарні швидкої допомоги, у першій клінічній лікарні, де невелика, але дуже хороша реанімація. Не хочуть іти. Навантаження, отримані знання і відповідальність не відповідають рівню заробітної плати. Ми вдячні обласній дитячій лікарні, тому що достатня кількість їх лікарів по сумісництву працює у Центрі матері і дитини, що на Старому місті.

- Яка сьогодні зарплата у лікаря?

- Ось загальні зведення по первинному рівню. Середньомісячна зарплата у центрі первинної медико-санітарної допомоги по дільничних педіатрах - 3210 грн. (це без відрахувань). По дільничних терапевтах - 3393 грн., по сімейних лікарях - 3104 грн. Сестра медична загальної практики - 2247 грн. Як бачите, невелика різниця з лікарями… Анестезіологи і реаніматологи отримують ну аж 3,5 тис. грн. Це якщо людина має ставку, має усі надбавки за стаж і інтенсивність…

- Це значить, що ми повернулись до того, з чого і почалась, власне, реформа - з вимог поліпшити медичне обслуговування і підняття зарплат лікарям?

- Я завжди говорю: суттєво збільшити зарплату медикам можна тільки тоді, коли у тарифній сітці зарплату медиків поставлять вище, ніж вона сьогодні. Наші медики тут - з 11-го по 14-ий розряд. 11 розряд, на 1 грудня 2012 року оклад 1653 гривні. Вища категорія, 14 тарифний розряд - оклад 2030 гривень. Так, до нього є доплата за стаж, інтенсивність… Ну, буде аж 3 тис. грн. Ось вам і зарплати лікарів.

- Але ж говорили про те, що ті ж сімейні лікарі будуть отримувати достойну зарплатню…

- Нам справді виділили спеціальний фонд для оплати сімейних лікарів за кількісні і якісні показники. Але так виходить, що хороші доплати за кількісні показники можуть бути у хіба що сімейних лікарів, які працюють у сільській місцевості. Там справді потреба у таких лікарях дуже велика. І якщо лікар бере на обслуговування своє село і, скажімо, два сусідніх, де немає лікарів, може отримати потрійний оклад. Плюс доплата за стаж, за категорію, інтенсивність… Тоді реально лікар може отримувати до 6 тис. грн. У місті це практично неможливо. За нормативами, на одного сімейного лікаря має бути 1500 пацієнтів. У Вінниці 370 тисяч населення - 244 дільниці. І щоб лікар отримав хоча б півтора оклада, потрібно аби до нього на обслуговування перейшли хоча б половина сусідньої дільниці, 750 людей. А це маловірогідно.

- Сьогодні людям дозволено вибирати свого сімейного лікаря. Чи були вже такі випадки, коли вінничани змінювали лікаря?

- Так, це дозволено. Якщо людина хоче обслуговуватись у якогось конкретного лікаря, значить у вересні, з 1 по 30 числа, вона має прийти і написати заяву, вказати причину, з якої хоче змінити лікаря - і лікаря змінять. Прикріплять до цього дільничного і відкріплять від попереднього лікаря. Таке відкріплення потрібно для вирахування тих самих кількісних показників. Але на таких випадках мою увагу головні лікарі поки не акцентували. Спробуємо підбити ці підсумки десь в січні наступного року, коли готуємось до річної медичної ради. Запросимо у них такі цікаві дані.

- При Центрах первинної медико-санітарної допомоги мають створюватись пункти невідкладної допомоги і саме сімейні лікарі виїжджатимуть на терапевтичні виклики. Коли це почне впроваджуватись?

- Ця позиція прописана у законі про реформування у пілотних регіонах. Від швидкої допомоги буде відокремлена екстрена і поряд з цим при кожному центрі первинної медико-санітарної допомоги має бути відділення з надання невідкладної допомоги. Можна створити пост з 5-6 лікарів, які будуть виїздити на виклики з надання невідкладної допомоги. І це мають бути сімейні лікарі, а не ті які мають фах з невідкладної допомоги. Тому ми ознайомлювались з роботою невідкладної допомоги у Києві. І з наступного року почнемо створювати таку структуру у Вінниці. Машини нам обіцяють за державною субвенцією. А щоб не було такої несправедливості, що 5-6 лікарів сімейної допомоги будуть надавати невідкладну допомогу, мабуть, будемо складати графіки і за графіком будуть чергувати усі дільничні лікарі Центру. Попередньо ми порахували, що це буде одне-два чергування на місяць.

- Ця невідкладна допомога розвантажить трохи нашу "швидку"?

- В ідеалі має розвантажити. Тому, що в кожному центрі первинної медично-санітарної допомоги є достатня кількість хронічних хворих. І "швидка" по 5-6 разів на день інколи виїздить до одного хронічного хворого. У нас є хворі, які умудряються викликати одну і ту ж бригаду і одного того ж лікаря, який їм подобається, навіть прораховують графік. Такі казуси є і ми це сприймаємо з посмішкою. Думаю, коли невідкладна допомога запрацює при центрах, вона у достатній мірі розвантажить швидку допомогу.

- Мусуються чутки, що хворим у лікарнях наполегливо рекомендують звертатись на обстеження у новий медичний діагностичний центр на Київській. Чи можуть хворі самі обрати місце, де вони проходитимуть діагностику?

- Почнемо з того, що кожна людина, щоб їй не казали і як би наполегливо не рекомендували, буде проходити обстеження там, де їй комфортно, і наскільки їй дозволяють фінанси. Ми говоримо про те, щоб наші лікарі повідомляли про такий центр, якщо пацієнту потрібно обстеження. Тим більше, що і ціна там доступна, і апаратура сучасна. Чому я, лікар, вам, як своєму пацієнту, не можу сказати: я б вам рекомендувала гарну КТ за 313 гривень. До речі, якщо раніше у приватних структурах КТ коштувала 800 гривень, потім 600, то зараз ціни спустили до 400 грн., щоб конкурувати з діагностичним центром. Взагалі, його поява - це великий крок міської медицини, і ми вдячні ізраїльським партнерам і фонду Порошенка, які підтримали нашу ініціативу. Для нас це системний крок - ми розпочали перебудовувати систему медичного обслуговування таким чином, щоб і основі лікування була якісна, точна діагностика. Без цього належне лікування просто неможливе!

Раніше хворі з лікарні швидкої допомоги, якщо необхідна була комп'ютерна томографія при тяжкій політравмі після автокатастрофи, чи при тяжкому інсульті, коли слід було розібратись: це ішемічний інсульт чи геморагічний, усі вони роз'їжджались по приватних структурах, проходили там обстеження, а потім їх привозили назад. Зараз є чотири дуже складних стани, які ми визначили - це політравма, абдомінальна травма, урологічна і, звісно, інсульти. Цих пацієнтів одразу завозять на КТ у діагностичний центр на Київській, при обстеженні присутній лікар швидкої допомоги. Родичі за таке обстеження нічого не платять.

- Медична реформа триває. Яких сюрпризів-нововведень чекати наступного року?

- У будь-якому разі будемо доводити до досконалості (наскільки це можливо) первинний рівень надання допомоги. Ви самі бачите: ще дуже багато роботи, не все гладко. Щодо вторинного рівня і екстреної допомоги…. Ми готові вести далі реформу, створювати госпітальний округ на базі міста, як того вимагає закон. Але переступімо у новий рік, перечекаймо цей бурхливий момент, коли країна тільки оговталась від виборів.

"Моя Вінниця"За iнформацiєю:Газета "Місто"
Система Orphus

Останні новини

Реклама

Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Мультіплекс (Караван)