Ірина Френкель: «Перший «VINNYTSIA JAZZFEST» зібрав 75 глядачів, тепер наша аудиторія – більше двох мільйонів»

19.08.13 13:37 7253

Джаз, джаз і знову джаз, - найстарший український фестиваль «VINNYTSIA JAZZFEST 2013» 21-22 вересня знову, у вісімнадцяте збере свою більші ніж двомільйонну аудиторію.

Ірина Френкель:  «Перший «VINNYTSIA JAZZFEST» зібрав 75 глядачів, тепер наша аудиторія – більше двох мільйонів»

На шанувальників найдемократичнішої і найбільш непередбачуваної музики чекають зустрічі зі світовими зірками та виконавцями, які працюють у різних стилях. Що зі своїх традицій збереже цьогорічний джаз-фест та які сюрпризи готує глядачам кореспондентові Укрінформу розповіла генеральний продюсер фестивалю, заслужена артистка України Ірина Френкель.

- Ірино, далеко не кожний музичний форум може похвалитись такою історією, як «VINNYTSIA JAZZFEST». Як вдається стільки років «тримати марку»?

- Наш фестиваль від інших відрізняє форма проведення: це фестиваль сольних концертних програм. Це дає можливість тримати марку і залишатися впливовою професійною музичною подією.

Коли ж ми у 1996 році започаткували фестиваль, він відбувся скоріше всупереч обставинам, а не завдяки. Ми не мали ані грошей, ані досвіду, ані зв’язків. Не було тоді в Україні й міжнародних інституцій, готових нас підтримати. Але ми мали велике бажання. Бажання змінити обставини, в яких опинилась культура 90х, а не відношення до них.

Пригадую, перший фестиваль ми чомусь вирішили провести на травневі свята. Тільки минула Пасха, люди роз’їхались на відпочинок і на картоплю. За два дні ми нарахували у залах аж 75 глядачів… Але це не стало завадою щодо зменшення бажання провести другий фестиваль. Незважаючи на багато перепон та відсутність партнерів, фестиваль у Вінниці і все ж відбувся і це був прецедент для незалежної України.

На другий фест до нас приїхали справжні зірки світового та російського джазу: це мій однокурсник по консерваторії Андрій Кондаков та Аркадій Шилклопер і Володимир Волков. Вважаю, що саме їх концерт став визначальним . Ми вирішили розвивати фес тиваль.

Андрій, у якого тоді вже був свій джазовий фестиваль у Пітері, допоміг нам налагодити контакти з європейськими джазовими фестивалями і виконавцями.

Вже на четвертому фесті ми змогли подати наш перший грант і отримали підтримку від Польського інституту в Києві для виступу музикантів Лешика Можджера та Адама Пірончика. Це був дуже великий крок для нас,а участь зірок європейського джазу підняла рівень фестивалю.

З п’ятого нас почала підтримувати потужна вінницька комерційна компанія що суттєво вплинуло на якість концертних програм.

А коли ми організували фестиваль вшосте, до нас приєднався партнер, завдяки якому фестиваль вийшов за межі концертної зали. ВОДТРК «ВІНТЕРА» на чолі із заслуженим журналістом України Любов’ю Коваленко, робить велику справу щодо популяризації джазової музики. Саме в залі ТРК відбуваються концерти фестивалю, завдяки чому стало можливим виходити в прямому ефірі, що збільшило аудиторію в сотні разів і яка нараховує сьогодні понад два мільйони. Телерадіокомпанія встановила навіть рекорд України «Найбільш тривала трансляція культурно мистецької події в Україні».

Саме завдяки телебаченню вже із шостого фестивалю ми змінили формат проведення, відмовившись від традиційних збірних концертів , трансформувавшись у фестиваль концертних програм.

Великим досягненням було те, що наш приклад надихнув організаторів з Одеси і Кишинева на створення власних фестів Ми об’єднались за раді мистецтва і вже втрьох почали боротися за гранти щоб презентувати зіркових виконавців. Хочу сказати, що ця практика є дуже вдалою.

І все ж, Вінниця - не найбільший культурний центр країни, та й джаз – музика не для всіх. Чому фестиваль прижився у невеликому взагалі-то місті?

- Дозволю собі не погодитись. Вінниця вигідно відрізняється від інших міст України високою моральністю і високою культурою поведінки. У Вінниця є своя каста прихильників театрального мистецтва, класичного музичного і джазового. Ми виховуємо свого глядача. Ось наприклад: День міста чи День Європи. На головному майдані міста влаштовуються п’ятигодинні марафони симфонічної музики. На інших майданчиках презентуються різноманітні види мистецтва від вуличного до професійного, але завжди високого ґатунку. ЦЕ створює ауру міста. І про це говорять всі, хто приїжджає до нас, хто хоч раз був у Вінниці і не лише під час свят.

Джаз фестивалю у Вінниці відчуває себе вдома.

- Окрім телевізійних трансляцій та форми проведення, чим ще відрізняється фестиваль від інших культурних подій

- Я б сказала так: Фестиваль відрізняє демократичність, доступність і відкритість. «VINNYTSIA JAZZFEST» відкритий до спілкування. Ми маємо зворотній зв'язок із глядачем і враховуємо його думку

А про демократичність свідчить хоча б те, що атмосфера на фестивалі дуже відкрита і щира, немає ніякої напруги. Дуже зближують виконавців із глядачами медіа-шоу, які ми презентуємо перед концертами, і невимушене спілкування по їх закінченні.

- Чи змінилась публіка за роки існування фестивалю?

- Наша аудиторія росте разом з нами. Якість публіки, змінюється від року в рік, від концерту до концерту. Авангардний джаз більше приваблює молодь. Коли звучить стандартний джаз, і джаз, де беруть участь метри, такі як Гаранян, або оркестр Лундстрема, - це зовсім інше наповнення зали. А коли приїжджав оркестр Ігоря Бутмана з Ларисою Доліною – це була публіка, яка прийшла у вечірніх вбраннях і діамантах, що зовсім не характерно для джазових подій.

- Чим порадуєте меломанів цього разу?

- В цьому році ми маємо 95 % прем’єрних колективів, які вперше виступатиме не лише у Вінниці а й в Україні. Проекти цікаві, не повторюються між собою за жанрами.

Хедлайнером фестивалю цього року є зірка світового джазу Ліза Генрі (США), яку часто називають сучасною Еллою Фіцжеральд. Вона презентує свій проект спільно із зірками світового джазу тріо Олега Бутмана (Росія, Москва). Вони вже були у нас два роки тому і презентували дуже цікавий проект, - рояль і ударні інструменти.

Також глядачі побачать неординарний проект «Ахімза»(Індія –Німеччина), який європейськість джазу поєднує зі звучанням індійських музичних інструментів. Вони виступатимуть в одному концерті з німецько-іспано-канадським тріо під керівництвом Бенедикта Янеля . В цьому проекті превалюватиме канадський джаз.

Дуже цікаву програму готує наш муніципальний джазовий оркестр «ВінБенд» з молодими джазовими виконавцями.

А перший день фестивалю в нас буде суто європейський. У концертах будуть представлені швейцарське тріо Романа Тулея, соліст Куба Станкевич з Польщі, розкішний колектив Роланда Неффа(Австрія-Німеччина) з проектом «VIBES BEYOND». А також проект музично-театрального квартету італійців на чолі з Даріо Пінеллі (Італія), які прославились на сценах Нью-Йорка запальним циганським джазом.

Окрім концертних програм в рамках фестивалю відбудеться виставка польського джазового плакату і «джазові сніданки» в одній із мереж гіпермаркетів – нашого генерального партнера.

Вже втретє у рамках фестивалю проводимо конкурс молодих джазових виконавців. Конкурсанти, до речі, будуть брати участь у вуличних проектах нашого фестивалю.

І, звісно, знову будуть трансляції концертних програм на телеканалі ВДТ-6 у рамках проекту «ДЖАЗОВИЙ ТИЖДЕНЬ».

- Судячи з усього, джаз на фестивалі буде на всі смаки. А чи дуже змінився він у часі?

- Звичайно, з моменту свого виникнення джаз пройшов трансформацію, Хоча б тому, що не стоїть на місці науково-технічний прогрес . З’явились електронні музичні інструменти, комп’ютерні технології. Мабуть, він стає десь більш агресивним. З’являються нові стилі,наприклад, рок-джаз. Але й традиційний джаз залишився, бо людина все одно потребує острівця, де можна відпочити душею .

Головне, що джаз – це стан душі, співзвучний сучасності. Ми живемо у світі, який вимагає бути імпровізатором, щоб пристосуватися до обставин, у яких мусиш жити і працювати. А джаз дарує певну свободу і незалежність, що дозволяє залишатись самодостатньою людиною.

Концертну програму «VINNYTSIA JAZZFEST» можна переглянути тут.

"Моя Вінниця"За iнформацiєю:Антоніна Мніх, Укрінформ
Система Orphus

Останні новини

Реклама

Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Мультіплекс (Караван)