Розпочато збір пропозицій від вінничан щодо назв вулиць, які підлягатимуть перейменуванню

14.07.15 16:48 3322

Розпочато збір пропозицій від вінничан щодо назв вулиць, які підлягатимуть перейменуванню

Сьогодні робоча група з питань заборони використання комуністичної та націонал-соціалістичної (нацистської) символіки на території Вінниці оприлюднила список вулиць, провулків та тупиків, які планується перейменувати відповідно до Закону України «Про засудження тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки». До переліку увійшло 134 найменування, однак він не є остаточним, адже вінничани можуть пропонувати вулиці, які додатково можуть увійти до списку. Як і рекомендувати власне бачення щодо нових назв, які в подальшому можуть присвоїти вулицям, що перейменовуються. Свої пропозиції можна надсилати на електронну адресу vindecomun@gmail.com

Кожну шосту вулицю у Вінниці до кінця листопада перейменують. Про це сьогодні повідомив заступник голови робочої групи, історик, керівник ГО «Спільнота «Історія Вінниці» Олександр Федоришен. До переліку вулиць, що потрапляють під дію Закону України «Про засудження тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», увійшло 134 найменування. Над узагальненням списку працювали шість визначних істориків міста, і окрім самого переліку до кожної назви ними було викладено обґрунтування, чому саме цю вулицю необхідно перейменовувати.

Вулиці, які будуть перейменовані

Назва топоніму
Дата появи назви
Обґрунтування необхідності зміни назви топоніму
1.
12 грудня
1939
12        грудня 1937 року у Радянському Союзі пройшли перші вибори до Верховної Ради СРСР за новою Конституцією
2.
12 грудня 1 пров.
1945
3.
12 грудня 2 пров.
1959
4.
Ангеліної П.
1959
 
Ангеліна (Парасковія) Микитівна (1913-1959) – передова робітниця, механізатор сільського господарства, бригадир тракторної бригади колгоспу ім. Сталіна Старобешівського району Сталінської області. Радянською пропагандою перетворена на символ успішного будівництва колгоспного ладу в період насильницької колективізації та репресій.
5.
Ангеліної П. пров.
6.
Артема
1921
Сергєєв Федір Андрійович (псевд. Артем, 1883-1921) російський професійний революціонер, партійний та державний діяч, засновник Донецько-Криворізької радянської республіки. Активний організатор політичних репресій та переслідувань духовенства в СРСР.
7.
Блюхера В.
1968
 
Блюхер Василь Костянтинович(1890-1938) – радянський військовий та державний діяч. Причетний до політичних репресій у СРСР 1930-х років.
 
8.
Блюхера 1 пров.
9.
Блюхера 2 пров. 
10.
Блюхера 3 пров.
11.
Блюхера 1 проїзд
12.
Блюхера 2 проїзд 
13.
Боженка
1946
Боженко Василь Назарович (1871-1919) – радянський військовий діяч, один з організаторів червоних партизанських загонів 1918-1919 років, активний учасник встановлення радянської влади в Україні.
14.
Володарського
1921
Володарський В. (справж.: Гольдштейн Моисей Маркович (1891-1918) – професійний революціонер, радянський державний та політичний діяч. Один з організаторів та натхненників червоного терору.
15.
Волочаївська
1940
Біля станції Волочаївка відбулася одна з ключових битв громадянської війни між народно-революційною армією Далекосхідної республіки та Білою Армією у 1922 році. Місце і подія не пов’язані ні з Вінницею, ні з Україною загалом.
16.
Волочаївський пров.
1946
17.
Димитрова
1934- 1936
Димитров Георгій (1882-1949) – діяч болгарського та міжнародного комуністичного руху. Головний провідник сталінської політики на міжнародній арені.
18.
Димитрова пров.
1954
19.
Дундича
до 1941
Дундич Олеко (1896-1920) – учасник встановлення радянської влади в Україні. Не пов’язаний з Вінницею.
20.
Едельштейна
до 1936
Едельштейн Євген Пилипович (1897-1919) – радянський партійний і державний діяч, голова виконкому Вінницької Ради робітничих і солдатських депутатів, голова Подільського губернського революційного трибуналу. Організатор знищення міського самоврядування у Вінниці.
21.
Енгельса
1921
Енгельс Фрідріх (1820-1895) – німецький підприємець, політичний діяч, філософ, історик, публіцист. Один з основоположників марксизму – перший систематизатор та видавець творів Карла Маркса. Один з символів тоталітарних режимів у СРСР і країнах соціалістичного табору.
22.
Енгельса 3 пров.
до 1941
23.
Енгельса 2 пров.
до 1941
24.
Енгельса проїзд
1960
25.
Жукова
1947, 1975
Жуков Костянтинович Георгій (1896-1974) – радянський військовий та державний діяч. Один з ініціаторів і організаторів придушення Угорської революції 1956 року. Член ЦК КПРС.
26.
Жукова пров. 
27.
Журавльова
1927
Журавльов Я.М. – учасник Вінницького збройного повстання у жовтні 1917 р. Окрім цього факту жодної інформації про його зв’язок з Вінницею не виявлено.
28.
Затонського
1968
Затонський Володимир Петрович (1888-1938) – український радянський партійний і державний діяч. Учасник придушення Кронштадтського повстання. Як наркомом освіти України (після М.Скрипника) завзято винищував національний зміст української культури, схвалював репресії проти «ідеологічно невитриманих» працівників освіти,сприяв необґрунтованій зміні українського правопису 1933 року,
29.
Затонського 1 пров.
1970
30.
Збишка
1921
Збишко К. – польський професійний революціонер. Інформацію про зв’язок з Вінницею не виявлено.
31.
Зубриліна
1967
Зубрилін Ігор – один з керівників Вінницького збройного повстання у жовтні 1917 р. Іншої інформації про зв’язок з Вінницею не виявлено.
32.
Зубриліна пров.
1968
 
33.
Зубриліна проїзд
34.
Іванова А.
1967
Іванов Андрій Васильович (1888-1927) – радянський партійний і державний діяч, активний учасник встановлення радянської влади в Україні, зокрема у Вінниці.
35.
Іванова А. пров.
1968
36.
Інтернаціональна
1921
Назва походить від ІІІ Комуністичного інтернаціоналу. Історична частина (центр) Вінниці.
37.
Квятека
1980
Квятек Казимир Францевич (Вітковський Ян Карлович) (1888-1938) – радянський військовий та політичний діяч. Брав участь у боях за Вінницю за доби Української революції у 1919 році, один з організаторів розстрілів городян.
38.
Кірова
після
1935
Кіров Сергій Миронович (справж. Костриков; 1886-1934) – професійний революціонер, радянський державний і політичний діяч. Активний організатор політичних репресій та переслідувань духівництва та інтелігенції в СРСР.
39.
Козицького
1921
Козицький Микола Григорович(1880-1920) – радянський державний і партійний діяч, голова Подільського губернського революційного комітету. Причетний до розстрілів вінничан весною 1919 року.
40.
Колгоспна
до 1938
Один з символів радянської системи.
41.
Кона Ф.
1921
 
Кон Фелікс Якович (1864-1941) – професійний революціонер, партійний та радянський державний діяч. Один з керівників КП(б)У.
42.
Кона Ф. пров.
43.
Конєва
1947
Конєв Іван Степанович (1897-1973) – радянський військовий діяч. Головнокомандувач об'єднаними збройними силами країн Варшавського Договору, один з керівників військової операції в Угорщині під час революції 1956 року.
44.
Корнійчука
1972
Корнійчук Олександр Євдокимович (1905-1972) – український радянський письменник, драматург, публіцист, державний та громадський діяч. Один з активних пропагандистів сталінського режиму.
45.
Крупської
1939- 1941
Крупська Надія Костянтинівна (заміж.: Ульянова, 1869-1939) – професійний революціонер, теоретик й організатор радянського шкільництва та системи народної освіти, громадський діяч. Брала участь у антирелігійній кампанії, запроваджувала більшовизацію освіти, ініціатор «чорних списків» забороненої літератури.
46.
Куйбишева
1938- 1941
Куйбишев Валеріан Володимирович (1888-1935) – професійний революціонер, радянський партійний і політичний діяч. Один з керівників насильницької колективізації.
47.
Куйбишева пров.
48.
Лазо
1959
Лазо Сергій Георгійович Георгійович (1894-1920) – радянський військовий та державний діяч. Активний організатор політичних репресій. Не пов’язаний ні з Вінницею, ні з Україною.
49.
Ленінградська
1924
Ленінград – колишній Петроград, перейменований на честь В.І. Леніна.
50.
Ленських подій
1921
Ленський розстріл (4 квітня 1912 року) робітників копалень Ленського золотопромислового акціонерного товариства («Лензолото»), розташованих по р. Лєні та її притоках. Традиційно з цими подіями пов’язують появу псевдоніму «Ленін». Жодного відношення до Вінниці подія не мала.
51.
Ленських подій пров.
1938-1941
52.
Литвиненка
1921
Литвиненко Микола Якович (?-1921) – радянський регіональний діяч, член Подільського губкому КП(б)У
53.
Литвиненка 1 пров.
1939-1941
54.
Литвиненка 2 пров.
55.
Литвиненка 1 туп.
1963
56.
Маркса Карла 
1967
Маркс Карл (1818-1883) – німецький філософ-матеріаліст, теоретик-суспільствознавець, протагоніст робітничого соціалістичного руху. Його наукові дослідження отримали назву марксизму і стали підґрунтям соціалістичного і, пізніше, комуністичного руху. Один з символів тоталітарних режимів у СРСР і країнах соціалістичного табору.
57.
Маркса Карла пров.
58.
Медведєва
1959
Медведєв Дмитро Миколайович (1898-1954) – чекіст, письменник. Один з керівників радянських каральних органів, організатор політичних репресій.
59.
Мерінга Франца пров.
1921-1925
Мерінг Франц (1846-1919) – німецький філософ, історик, публіцист. Один з провідних марксистських істориків. Не пов’язаний з Вінницею.
60.
Михайличенка
1921
Михайличенко Гнат Васильович(1892-1919) – письменник, радянський політичний та державний діяч. Член колегії Київської ГубЧК. Не пов’язаний з Вінницею.
Історична частина (центр) Вінниці.
61.
Мороза Гната
1968
Мороз Гнат Іванович (1887-1946) – робітник Вінницької взуттєвої фабрики «Яструб», депутат Вінницької Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів, один з керівників її більшовицької фракції. Перший «червоний директор» фабрики.
62.
Морозова П.
1939-1941
Морозов Павло Трохимович (Павлик Морозов, 1918-1932) – хлопчик, який в радянській пропаганді символізував чесність і принциповість молодого борця з куркулями.
63.
Осипенко П.
1939
Осипенко Поліна Денисівна (уродж. Дудник, 1907-1939) – радянська льотчиця-рекордсменка. Не пов’язана з Вінницею.
Історична частина (центр) Вінниці.
64.
Островського М.
1936-1938
Островський Микола Олексійович (1904-1936) – радянський письменник, чекіст. Причетний до каральних експедицій проти населення.
 65.
Островського пров. 
1957
 66.
Островського туп.
1977
67.
Павленка
1968
Павленко Л.Л. (?-1917) – робітник взуттєвої фабрики «Яструб». Загинув під час Вінницького збройного повстання у жовтні 1917 р.
68.
Павленка пров.
69.
Павленка туп.
1970
 70.
Павленка 1 проїзд
2009
71.
Павленка 2 проїзд
2009
72.
Павленка 3 проїзд
2009
73.
Паризької Комуни
до 1941
Назва революційного уряду Парижа (18 березня-28 травня 1871 року), використана для підтвердження закономірності виникнення та узаконення радянської влади
74.
Пархоменка
1950
Пархоменко Олександр Якович (1884-1921) – військовий та партійний діяч, учасник встановлення радянської влади в України, зокрема на Поділлі 1920 року.
75.
Першотравнева (частково) – стара історична частина
1921
Пов’язана з Міжнародним днем солідарності трудящих, що став символом радянської системи. Історична частина (центр) Вінниці
76.
Першотравневий пров.
 
77.
Петровського
1921
Петровський Григорій Іванович (1878-1958) – професійний революціонер, український радянський державний і політичний діяч. Один із ініціаторів і організаторів Голодомору 1932-1933 рр.
78.
Петровського 1 пров.
1952
79.
Петровського 2 пров.
1965
80.
Піонерська
до 1938
Піонерський рух – рух дитячих комуністичних організацій в СРСР та інших країнах соціалістичного табору
81.
Піонерський пров.
1944
82.
Піонерський туп.
1961
83.
Плеханова
1921
Плеханов Георгій Валентинович (1856-1918) – російський теоретик і пропагандист марксизму, філософ, діяч російського і міжнародного соціалістичних рухів. Не пов’язаний з Вінницею.
84.
Плеханова пров.
85.
Повстання броненосця «Потьомкін»
1940
1905 року на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський» Чорноморського флоту Російської імперії відбулося перше в історії Російського флоту збройне повстання моряків.
Подію використано для пропаганди більшовизму.
86.
Повстання броненосця «Потьомкін» пров.
87.
Подвойського
1967
Подвойський Микола Ілліч (1880-1948) – український радянський партійний, державний та військовий діяч. Встановлював радянську владу на Поділлі у 1919 році. Учасник здійснення червоного терору.
88.
Подвойського проїзд
1977
89.
Постишева
1968
Постишев Павло Петрович (1887-1939) – радянський партійний і державний діяч, один з керівників КП(б)У, організатор Голодомору 1932-33 років, головний ініціатор репресій проти української інтелігенції у 1930-х роках..
90.
Постишева 1 пров.
91.
Постишева 2 пров.
92.
Примакова
1964
Примаков Віталій Маркович (1897-1937) радянський військовий діяч, один із організаторів і перших керівників Червоного козацтва.
93.
Пролетарська
1948
Символ радянської державності, реалізованої у диктатурі пролетаріату
94.
Пролетарський 1 пров.
95.
Пролетарський пров.
1958
96.
Революційна
1921
Символ Жовтневої революції 1917 року
97.
Революційний 1 пров.
1950
98.
Революційний 2 пров. 
1968
99.
Революційний проїзд
100.
Руднєва
1944
Руднєв Семен Васильович (1899-1943) – радянський партійний діяч. Член підпільного ЦК КП(б)У за часів Другої світової війни. Не пов’язаний з Вінницею.
101.
Свердлова
1921
Свердлов Яків Михайлович (1885-1919) – професійний революціонер, російський радянський політичний і державний діяч. Один з організаторів Червоного терору.
102.
Свердлова пров.
1944
103.
Соколова
1921
Соколов Володимир Іванович (справж. Вільгрубе, 1886-1920) – радянський регіональний діяч, член Подільському губпарткому КП(б)У
 
104.
Стаханівська
1936-1938
Стаханов Олексій Григорович (1906-1977) – засновник стахановського руху (соціалістичного змагання) в промисловості та сільському господарстві. Радянською пропагандою перетворений на символ успішної індустріалізації.
105.
Стаханівський 1 пров.
до 1952
106.
Стаханівський 2 пров.
1960
107.
Стаханівський 3 пров.
108.
Стаханівський 4 пров.
109.
Тарногородського
1967
Тарногродський (Тарногородський) Микола Павлович(1894-1938) – український радянський політичний і державний діяч, учасник збройного повстання у жовтні 1917 року у Вінниці, очільник більшовицького комітету м. Вінниці. Голова Подільського губернського ревкому.
110.
Тельмана
1934-1938
Тельман Ернст (1886-1944) – політичний діяч, лідер німецьких комуністів. Не пов’язаний з Вінницею.
111.
Тимощука
1967
Тимощук Яків Петрович – радянський регіональний діяч, учасник збройного повстання у жовтні 1917 року у Вінниці. Іншої інформації про зв’язок з Вінницею не виявлено.
112.
Тухачевського
1968
Тухачевський Михайло Миколайович (1893-1937) – радянський військовий діяч. Учасник встановлення радянської влади в Україні. Керував придушенням Кронштадтського і Тамбовського повстань (в останньому – з застосуванням хімічної зброї).
113.
Тухачевського 1 пров.
114.
Тухачевського 2 пров. 
115.
Тухачевського 3 пров. 
116.
Уборевича
1968
Уборевич Ієронім Петрович (1896-1937) – радянський військовий діяч. У 1920 році брав участь у встановленні радянської влади у Вінниці та на Поділлі. Один з керівників придушення Тамбовського повстання
117.
Фабриціуса
1968
Фабріціус Ян Фріцович (1877-1929) – радянський військовий діяч. У 1924-1927 рр. командував 17-м стрілецьким корпусом зі штабом у Вінниці. Учасник придушення Кронштадтського повстання
118.
Фадєєва
1957
Фадєєв Олександр Олександрович(1901-1956)– російський радянський письменник,  громадський діяч. Один з організаторів переслідувань та репресій письменників у повоєнний час.
119.
Фадєєва пров.
120.
Фрунзе
1921
Фрунзе Михайло Васильович(1885-1925) – професійний революціонер, радянський військовий діяч. Учасник Жовтневого перевороту. Один з керівників придушення селянського повстанського руху в Україні на поч. 1920-х рр.
121.
Фрунзе пров.
до 1938
122.
Фурманова
1950
Фурманов Дмитро Андрійович (1891-1926) – російський радянський письменник, військовий і партійний діяч. З серпня 1919 року – начальник політуправління Туркестанського фронту. Брав участь у придушенні антирадянського повстання в Семиріччі. Не пов'язаний з Вінницею
123.
Чапаєва
1935- 1938
Чапаєв Василь Іванович(1887-1919) – радянський військовий діяч. Учасник придушення селянських повстань на Уралі.
124.
Червоних курсантів
1921
  Символ радянської державності.
125.
Червоних партизанів
після 1928
Символ радянської державності.
126.
Червоноармійська
1921
Символ радянської державності.
127.
Червонофлотська
1938
 Символ радянської державності.
128.
Червонофлотський пров.
1961
129.
Чкалова
1938
Чкалов Валерій Павлович (1904-1938) – радянський льотчик, один із символів радянської держави.
Історична частина (центр) Вінниці.
130.
Чубаря В.
1968
Чубар Влас Якович (1891-1939) – радянський партійний і державний діяч, довголітній голова Ради Народних Комісарів УРСР. Один з організаторів Голодомору в Україні.
131.
Щорса
до 1938
Щорс Микола Олександрович (1895-1919) – радянський військовий діяч. Учасник встановлення радянської влади в Україні.
132.
Щорса пров.
1957
133.
Якіра
1968
Якір Йона Емануїлович (1896-1937) – радянський військовий та державний діяч. Учасник встановлення радянської влади в Україні. Один з організаторів Голодомору в Україні.
134.
Якіра пров.
 1977

 

Однак, низка вулиць, які носять імена діячів радянських часів, не буде перейменовуватися. За словами доктора історичних наук, завідувача кафедри філософії, соціально-політична дисциплін та етнології ВДПУ ім. М.Коцюбинського Ольги Коляструк, неможливо викинути з історії країни сімдесят років. Тому люди, які не були причетні до операцій масового знищення, терору та голодоморів, зробили вагомий внесок для розвитку країни та міста, маючи при цьому навіть партійні квитки, заслуговують на те, щоб їх імена носили вулиці.

В той же час, залишається спірним питання перейменування деяких вулиць центральної частини міста. Наприклад, вул.Інтернаціональна чи Поліни Осипенко (радянська льотчиця), Першотравнева. Але враховуючи, що вони розташовані в історичній частині міста, їх також включили до переліку на перейменування. «Нам, звичайно як історикам хочеться, щоб центральні вулиці мали історичні назви, - каже кандидат історичних наук, завідувача кафедри філософії, соціально-політичних дисциплін та етнології ВДПУ ім. М.Коцюбинського Тетяна Кароєва. – Адже незважаючи на те, що Вінниця середньовічне місто, крім вулиці Староміської нічого про це не нагадує».

Окрім того, робочою групою було виділено 15 топонімів, яким пропонується надати нове обґрунтування. Наприклад, вулицю 28 червня, яка названа в честь приєднання Бесарабії до СРСР, обґрунтувати як дату прийняття Конституції України.

Вулиці, де змінюється обґрунтування назви

Назва топоніму
Старе обґрунтування
Нове обґрунтування
1.
 
28 Червня
28 червня 1940 року укладено договір між СРСР та Румунією про передачу Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР
28 червня 1996 року було прийнято Конституцію України
2.
Жовтнева
На честь Жовтневої соціалістичної революції 1917 року
Вважати назвою місяця
3.
Жовтнева площа
4.
Константиновича
Константинович – місцевий революційний діяч, який загинув у 1920 році
Константинович Микола Олександрович (1844-1889) – український історик, громадський діяч. Дослідник «Румянцевського опису Малоросії»
5.
Константиновича 1 пров.
6.
Константиновича 2 пров.
7.
Константиновича 1 проїзд
8.
Кузнєцова
Кузнєцов Микола Іванович (1911-1944) – радянський розвідник
 
Кузнєцов Василь Петрович (1858-1901) – психіатр, організатор психіатричної допомоги, доктор медицини (1888). Організатор і директор Вінницької окружної лікарні для душевнохворих (1896-1901)
9.
Кузнєцова пров.
10.
Лебединського
?
ЛебединськийБорис Миколайович (1885-1937) – вчений, доктор сільськогосподарських наук, селекціонер цукрового буряка та пшениці
11.
Максимовича
Максимович Михайло Михайлович (1897-1919) – радянський регіональний діяч, член Подільського губернського виконкому
 
Максимович Михайло Олександрович(1804-1873) – український вчений-енциклопедист, історик, фольклорист, філолог, етнограф, ботанік. Перший ректор Київського університету.
12.
Максимовича 1 проїзд
13.
Максимовича 2 проїзд
14.
Максимовича 3 проїзд
15.
Червоний пров.
На честь червоного кольору – символу боротьби пролетаріату за нове життя
Вважати назвою кольору

 

За словами Олександра Федоришена, активність вінничан у соцмережах щодо перейменування вулиць у місті надзвичайно висока, і думка громади в цьому питанні дуже важлива. До цього обговорення може долучитися кожен з вінничан. Свої пропозиції можна надсилати на електронну адресу vindecomun@gmail.com до 23 липня. Рекомендації щодо можливих назв вулиць в подальшому будуть розглядатися робочою групою під час чергового засідання. Олександр Федоришен також зауважив, що до 24 серпня робоча група планує сформувати список пропозицій по назвах, однак остаточне слово буде за мешканцями, адже саме під час проведення громадських слухань жителі мають підтримати ту чи іншу пропозицію. В подальшому рекомендований перелік вулиць з назвами буде надано в.о. міського голови Сергію Моргунову, який в свою чергу подасть їх на розгляд депутатів міської ради.

"Моя Вінниця"За iнформацiєю:Департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю Вінницької міської ради
Система Orphus

Останні новини

Реклама

Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Мультіплекс (Караван)