Ігри справжніх чоловіків

19.09.11 17:08 4335

Вінницькі "Гайдамаки" стартували у професійній лізі по хокею.

Ігри справжніх  чоловіків

Сини мої, гайдамаки!

Світ широкий, воля —

Ідіть, сини, погуляйте,

Пошукайте долі.

Слово “хокей” сьогодні у Вінниці для більшості її жителів асоціюється зі словом “трава” та домінуванням вінницької школи у цьому виді спорту на теренах неньки України. Але так було не завжди. Ті, хто народився в СРСР, пам'ятають зовсім інші часи. Тоді хокей і трава були екзотикою з олімпійських репортажів по радіо і телебаченню, а борти хокейної коробки у центральному парку зимою тріщали від регулярних загальноміських змагань. Окремо розігрувалися кубки та медалі, як в серед дорослих, так і серед шкільних команд. Особливо сильною командою була льодова дружина вінницького хімзаводу. До них на гостину навіть приїжджали колеги з радянського вищоліговського воскресенського “Хіміка”.

Але потім настав період теплих зим і якось само собою все скінчилося. Коробкою надовго заволоділи любителі міні футболу, а з часом там було обладнано трек для дитячих картів. І все ж кесарю кесарське, а прийшов час і над площинною напнувся дирижабль льодової арени. І знову під його куполом наче із легенд чи казок з'явилися люди в майже лицарських обладунках.

Все було одночасно складно і просто. Дуже раненько чи дуже пізно вночі до льоду приходили чоловіки, яким потрібно було надлишки свого тестостерону конвертувати в спортивні досягнення. Заявилась одна команда, друга... А уже в минулому сезоні у любительській Регіональній Хокейній Лізі, що об'єднала буковинців та подільських однодумців з Тернопільської, Хмельницької і Вінницької областей з 9 команд від нашого міста грало одразу три команди: “Гайдамаки”, “Спартак” та “Авангард”.

Немає меж бажанням і немає меж у самовдосконаленні. Особливо у вінничан. Мої земляки були і є амбітні люди, яким завжди байдуже, яке місце хтось відводять їх рідній Вінниці у табелі периферійних рангів. Вони завжди вважали і будуть вважати Вінницю столицею своєї душі, тому ніколи не комплексували, ставлячи собі надзавдання. Самі ці люди створювали у Вінниці театр, який потім переїхав у Київ, щоб стати на роки головним театром країни — театром Франка. Ці люди вивели футбольну команду другої ліги класу “Б” у єврокубки. Вони двічі виграли вищу українську лігу КВН. Вони будують чудо-фонтани, проводять кінофестивалі, заставляють співати пісні про оленів.

Так чому б серед дев'яти команд новоствореної першої професійної ліги України, серед команд таких міст-мільйонників як Київ, Харків, Донецьк, Львів не бути і вінницькій хокейній ватазі!? Потрібно відмітити, що не пихатість і не надмірна самовпевненість керувала цими людьми. Вони просто знають, що шлях подолає лише той, хто йде по ньому. Нехай не одразу і не так швидко і успішно як би хотілось. Іноді успіхом є просто те, що ти на це наважився. І уже цим ти увійдеш у історію спорту.

Що ж, маємо бути реалістами, тим паче, що за великим рахунком гра наразі йде не на кількість забитих чи пропущених шайб, а на багатомільйонне надбання, яке може дістатися нашому місту, а може і дістатися. Мову веду не про міфічний скарб Полуботька, але про річ досить цінну. Мало хто знає, що в нашій країні діє прийнята одним з Кабмінів програма розвитку хокею. І під цю програму були виділені реальні кошти, на які в 12 населених пунктах України будуть збудовані сучасні льодові арени. А тепер прикиньте, чи є вагомим аргументом в розподілі такого скарбу наявність уже сформованої хокейної команди, що змагається у найвищій за класом дивізіоній країні?

Поки сонце встане, спочивайте, діти, а я поміркую, ватажка де взять.

Найкращий рівень любительський у хокеї дуже далекий від професійного. З цим мало хто посперечається. Тому у нашому місті до формування команди нового класу підійшли методично правильно. Головним надбанням «Вінницьких Гайдамаків» у міжсезоння став її тренерський штаб. Його очолив Анатолій Степанищев. Для вітчизняного хокею — особистість не пересічна. Як гравець він навічно вписав своє ім'я золотими літерами в історію українського хокею. Довгий час Анатолій допомагав Олександру Сеуканду в київському «Соколі», а також періодично підключався до роботи з юніорського та національної збірними командами України. Допомагати йому буде ще одна не стороння нашому хокею людина - Петро Малков.

Незважаючи на стислі терміни підготовки, тренерський тандем встиг переглянути велику групу легіонерів з Росії та Білорусі. Крім усього іншого, вінничанам вдалося до себе заманити чемпіонів Україна у складі «Донбасу» Євгена Мацаса, Володимира Оксененка та Михайла Долініна, лідера оборони ХК «Харків» Руслана Мозгового, а також кращого бомбардира київського «Сокола» минулого сезону Олексія Мадеру. Знайшлося місце у складі і для трьох вихованців вінницького хокею - це найстарший гравець чемпіонату Ігор Замків, один з наймолодших гравців ліги Артем Іноземцев, а також воротар Олег Коваленко.

Один із столичних спортивних оглядачів у статті про передсезонний стан команди написав, що “Вінницькі Гайдамаки” у сезоні 2011\2012 (цитую дослівно):

“Хочуть отримати - результат, який можна буде назвати гідним. Можуть отримати - останнє місце. І цей варіант на даний момент бачиться найбільш імовірним”.

Дев'ять перших млинців.

Дебютували вінничани у Новояворіську, де розташована база команди “Леви”, якою опікується львівський автобусний гігант “ЛАЗ”. Львівський хокей не просто має видатну історію — саме тут в 1910 році у місцевому спортивному виданні під проводом проф. Івана Боберського вперше в Ураїні були надруковані правила канадського хокею (гаківки). В тому ж році там же і відбулися перші змагання з цього виду спорту.

Суперник у наших земляків виявився досить серйозним. Керівництво львівського клубу, не мудруючи, лукаво запросило формувати команду головного тренера білоруського клубу “Брест” Дениса Булгакова. Він з собою до столиці Галичини забрав найкращих своїх виконавців. До них додалися чемпіони України у складі «Донбасу» Олег Новіков та Олександр Кручинін, чемпіон СЄХЛ у складі «Беркута» Дмитро Гнітько, чемпіони України у складі «АТЕКу» Олександр Хміль та Денис Хонін. Навіть Олексій Маліченко, який у своїй недовгій заокеанській кар'єрі встиг виграти чемпіонський титул у складі New York Apple Core. Але і цього здалося замало, тому вперше за історію вітчизняного хокею до української команди був запрошений легіонер з США воротар Раян Донован.

Як відомо, дома і рідні стіни допомагають. А тут ще “Гайдамаки” у першій своїй грі вийшли на лід, не дорахувавшись одразу п'ятьох хокеїстів. Через проблеми із заявкою “іноземні” легіонери захисники Юрій Леута і Сергій Тептя, нападники Володимир Сачко, Кирило Ложкін та Іван Міхно на цьому матчі могли бути лише у ролі вболівальників.

Зі стартовим вкиданням шайби головного арбітра матчу Олександра Горбатюка з Києва «леви» одразу пішли в атаку і вже на 2-ій хвилині відкрили лік закинутим шайбам. Через хвилину там побувала і друга. Наш тренер змінює воротаря, але це не допомагає і перший тайм “Гайдамаки” програють 0:3.

Потрібно віддати належне вінничанам — у другому періоді вони зібралися і намагалися дати бій господарям майданчика. Навіть пробили здавалось би непробивного американця, але тут за львів'ян зіграв... київський суддя. Він не зарахував 100 процентне взяття воріт “Левів”. Це вже занадто, коли до вас дупою обертається не лише Фортуна, а і Феміда. Після другого періоду рахунок 0:5.

Зрозуміло, що з самого початку на чверть знекровлена команда до третього періоду сил зберегла не багато. Матч закінчився розгромом 0:9.

Довідка

Хокей. ХХ чемпіонат України. Професійна хокейна ліга. Регулярна першість.

16 вересня. Новояворіськ. Льодова арена. Початок о 19:00. 600 глядачів

ХК «Леви» (Львів) – ХК «Вінницькі Гайдамаки» – 9:0 (3:0, 2:0, 4:0).

Судді: Олександр Горбатюк, Андрій Кузьмінський, Андрій Ворона (всі – Київ)

Шайби закинули: 1:0 – Якимчук (2), 2:0 – Хміль (3), 3:0 – Расторгуєв (18), 4:0 – Толстік (25), 5:0 – Остяков (38), 6:0 – Гнітько (44), 7:0 – Єловіков (51), 8:0 – Гнітько (55), 9:0 – Сідоров (57)

Ночували гайдамаки

В зеленій діброві,

На припоні пасли коні,

Сідлані, готові...

Будемо справедливі, “Левам” не можна докинути зайвого благородства. Відтопталися на наших хлопцях по повній програмі. Але ж і Бог не фраєр. Колись і ми вставимо свої п'ять копійок, а краще шайб, в щілину їх касового апарата. Вінничани не вирізняються злою пам'яттю, але і склерозом теж.

Такий результат, як у дебюті, потрібно лише забути. Забути і готовитись до нових випробувань. Після галицьких “кошачих” наших “розбишак” чекають столичні “птічки”, типу “Сокола” та “бідняки”, типу «Компаньон-Нефтегаз».

Змагання цього сезону пройдуть у два етапи. На першому команди проведуть чемпіонат у шість кіл (по 42 матчі), після чого почнеться стадія плей-офф. Серії ¼ та ½ фіналу пройдуть до трьох перемог однієї з команд. Фінальна серія продовжиться до чотирьох перемог. Чемпіонат завершиться 1 квітня 2012 року. Призовий фонд першого сезону ПХЛ - 1 мільйон американських доларів, - який команди поділять між собою в залежності від результатів їхнього виступу.

А перший свій домашній матч у професійному сьогоденні “Гайдамаки” проведуть 26 вересня на льодовій арені у ЦПКіВ. Будуть грати проти київського “Беркута”. Маю надію, що вже у першій домашній грі у команди з'являться справжні фани. Треба лише пам'ятати, що є час, коли потрібно кидати каміння, а є час для його збирання.

Що до прогнозів столичного колеги, то хотілось би звернути увагу на турнірну таблицю новоствореного чемпіонату. Всі казали, що головним фаворитом сезону є донецький “Донбасс”. А він уже двічі програв у себе дома. Так що сюрпризи будуть. І від “Вінницьких Гайдамаків” теж.





"Моя Вінниця"За iнформацiєю:Олександр Шемет
Система Orphus

Останні новини

Реклама

Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Мультіплекс (Караван)